Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
11
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
3.17 Mб
Скачать

Глава 10, Екоиюигіма України ж р@гіонзльма система та її розвиток

ш- ^

Сучасний підхід характеризується подальшим розвитком науко­вих досліджень з проблем регіональної економіки. В цьому напрям­ку велику науково-дослідну роботу проводив інститут регіональних досліджень у м. Львові під керівництвом директора цього інституту Долішнього М, академіка НАН України, проф., доктора економіч­них наук. Інститутом розроблено значну кількість програм з комп­лексного розвитку економічних районів (Карпати, Поділля, Донбас, Крим тощо). Інститутом видається журнал «Регіональна економіка», побачила світ низка цікавих видань, в тому числі: «Розміщення про­дуктивних сил і регіональна економіка» - автори Долішній М., Стад-ницький Ю., Загородній А., Товкан О.; «Регіональна політика на ру­бежі ХХ-ХХІ століть» - автор Долішній М.

Важливе місце в розширенні знань про регіональну економіку на­лежить визначенню її територіальної структури. Вирізнення терито­ріальних одиниць є одним з важливих напрямів регіональної території. Найбільш поширеними регіонами, які охоплюють економічну діяльність, соціальні процеси та управління, є адміністративно-тери­торіальні одиниці автономної республіки, областей, районів, міст, се­лищ міського типу та сіл. Цей поділ території України на регіони про­ведено відповідно до поставлених цілей адміністративного управлін­ня. У межах кожного виділеного адміністративного регіону вирішу­ються насамперед різноманітні економічні питання, тому цей поділ заслуговує уваги при вивченні питання регіональної економіки.

Другою важливою групою територіальних частин (таксонів) в Ук­раїні є інтегральні економічні райони. В Україні їх виділено 8 (деякі науковці подають 5-7, 9-11). Вони виділені на основі особливостей економічного розвитку різних частин території України і є об'єкта­ми економічного аналізу, прогнозування і, певною мірою, державно­го регулювання. їх роль в перспективі буде зростати і може стати на­уковою базою вдосконалення адміністративно-територіального уст­рою України.

Третьою групою територіальних таксонів можуть бути регіони різних типів, які виникли в останній період. Серед них такі, як «Буг»

= = 289

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Ш ■ *?

та «Карпатський», регіони, прикордонні з Російською Федерацією, які активно залучаються до процесу формування економічних транс­національних відносин. Крім цього, виділяються регіони, які мають статус вільних (спеціальних) економічних зон.

Серед просторових форм організації господарства існують різні типи територіально-виробничих комплексів, які практично є терито­ріально-виробничими частинами господарства країни. До них нале­жать такі таксонічні одиниці, як промисловий пункт, промисловий центр, промисловий вузол, агломерація, спеціалізований район, про­мислова зона. Найпростішим об'єктом виробничо-територіального поділу території є промисловий пункт, який формується на базі пев­ного виробництва і розташованого біля нього поселення. Так сфор­мувались промислові пункти-поселення. Це є характерним для регі­онів, де розміщені шахти. Біля шахги формується поселення людей, які на ній працюють, - так виникли шахтарські поселення.

Більш складними просторовими формами організації господарства є промисловий центр і промисловий вузол. Якщо в промисловому центрі поєднується декілька промислових підприємств однієї або різних галузей, то до промислового вузла можуть входити десятки підприємств з кількома населеними пунктами зі спільними об'єкта­ми інфраструктури. їх компактне розміщення на невеликій території утворює територіально-виробничий комплекс як спеїдифічну регіо­нальну економічну частину господарства. Ще більшими за терито­рією і потужнішими за виробничим потенціалом, а також складні­шими за композицією є такі територіально-виробничі утворення, як промислова агломерація і промисловий район, до складу яких вхо­дять територіально-виробничі комплекси нижнього рангу. Ці тери­торіальні форми організації промислового виробницгва є результа­том високої територіальної концентрації господарства і населення, виробничих і невиробничих видів діяльності та різноманітних функцій.

Наявність різних типів територіально-виробничих комплексів веде до формування просторової структури господарства. За особливос-

Соседние файлы в папке 747386_E9BAC_maniv_z_o_ta_in_regionalna_ekonomika