Глава 11. Економіка регіомів України: стам та перспективи розвитку ffl— *р

Економічний регіон має найбагатші мисливські угіддя в Україні. В

регіоні є відповідні умови для організації водних видів спорту завдяки наявності річок Прут, Тиса, Дністер, Черемош, Уж. В Яремче в даний час уже діє човникова база гірсько-водного спорту. У Карпатах є умо­ви для розвитку альпінізму.

Карпатський регіон має достатньо потужну спадщину історико-культурнихресурсів, до яких належать пам'ятки історії, архітектури, культурні цінності, шедеври мистецтв, чисельні замки, палаци, мона­стирі різних епох, якими багаті старовинні міста регіону - Львів, Жов-ква, Галич, Чернівці, Ужгород, Мукачеве.

11.7.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону

Проблеми і перспективи комплексного розвитку Карпатського ре­гіону пов'язані з наявним потенціалом соціально-економічних та при­родних ресурсів, екологічною ситуацією, тенденціями розвитку еко­номіки в державі.

Важливою проблемою є наявна екологічна ситуація, яка пов'язана з багатьма чинниками. Незбалансованість розвитку окремих галузей економіки, неналежне ставлення до природних ресурсів та довкілля призвели до інтенсивного природокористування, погіршення природ­ного середовища. Забрудненість середовища безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел, які негативно впливають на стан здоро­в'я населення, на показники смертності та дитячої захворюваності. Електроенергетичні викиди хімічної, гірничорудної промисловості, ав­томобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в Карпатському регіоні.

Через регіон проходять повітряні маси із Заходу з досить високим ступенем забруднення, завдаючи шкоди навколишньому середовищу, винищуючи карпатські ліси. Лісовідновлення і активний догляд за лісо­вими ресурсами є важливим заходом їх охорони в регіоні. В останній час зменшення викидів в атмосферу відбувається за рахунок знижен­ня обсягів виробництва. Великої шкоди завдають залпові забруднен-

444

445

РОЗДІЛ 111. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАІИМ

Ш — —— **?

ня та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС та Калуським

концерном «Оріана» Івано-Франківської обл.

Значної шкоди Закарпаттю завдає забруднення Тиси стоками і ви­кидами з золоторудних шахт Румунії. Основними забруднювачами за­лишаються міста: Львів, Добротвір, Бурштин, Калуш, Надвірна, Уж­город, Чернівці.

Головним напрямом розвитку Карпатського економічного регіону має бути його соціальна спрямованість з одночасним дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і навко­лишнім природним середовищем.

Цьому має сприяти розробка стратегічного плану структурної пе­ребудови, диверсифікації виробництва, розвиток специфічних для ре­гіону галузей, промислів.

Для Карпатського регіону пріоритетним повинен бути розвиток рек­реаційного господарства як однієї із галузей, що визначає перспекти­ву його і країни в цілому.

Для розвитку та структурної перебудови промисловості і сільського господарства регіону потрібні відповідні капіталовкладення. Кошти доцільно спрямовувати на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств, здійснювати перерозподіл коштів на користь ви­робництв, що забезпечують їх швидку віддачу - у сферу рекреації, в харчову та легку промисловість.

До першочергових напрямів розвитку регіону треба зарахувати: бу­дівництво та реконструкції міждержавних шляхів сполучення, особ­ливо на міжнародних транспортних коридорах, забезпечення випе­реджальних темпів випуску наукомісткої продукції високого техноло­гічного рівня, створення нових конкурентоспроможних зразків тех­ніки, нарощування експортного потенціалу за рахунок відновлення і збереження традиційних ринків, що існували до перебудовчого періо­ду та освоєння нових ринків.

Економічно обґрунтованим і вигідним для регіону є розвиток тра­диційних народних промислів: ткацтво, килимарство, вишивання, ви­готовлення художніх виробів з лози і дерева, різьблення по дереву,

Глшеа 11. Евюноміка р<в&іон№ У«р%іїни; стан та перспективи розвитку

Ш"-~~ • ——~°— ,,-,...— ^

гончарство та ін. Цей напрямі дає можливість зайнятості працездат­ного населення і отримання доходів місцевими жителями та поліпшен­ня ситуації з товарами побутового призначення.

Реформування системи управління і подальшого розвитку потре­бує агропромисловий комплекс як складне багатопрофільне вироб­ниче утворення. У першу чергу це стосується раннього овочівницт­ва, тваринництва, вівчарства, впровадження кращих місцевих сортів і видів рослин та тварин, проведення комплексу заходів із захисту ґрунтів від паводків і ерозії.

Важливим напрямом комплексного розвитку є підвищення ефек­тивності паливно-енергетичного та мінерально-сировинного комп­лексу за рахунок пошуків і розширення ресурсної бази, модернізації потужностей з добування та переробки палива і сировини та комп­лексного використання багатокомпонентних ресурсів, рекультивації відпрацьованих кар'єрів.

У розвитку лісового господарства треба збалансувати переробні галузі і йти шляхом поглиблення переробки деревини, організувати і впроваджувати безвідходні технології.

У цілому територіальна організація продуктивних сил Карпатсько-" го регіону в перспективі має бути зорієнтована на:

♦ удосконалення територіальної структури виробництва за ра­хунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на середнє і точне машинобудування, радіотехніку, електронну та комп 'ютер-ну галузі промисловості;

*♦• сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудуван­ня, розвиток хімічної промисловості, підприємств легкої, харчової промисловості та лісового господарства;

+ комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів, впровадження безвідходних технологій, що значно поліпшить еко­логічну ситуацію;

+ більш повне і ефективне використання рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейсько­го значення;

446

447

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГЛНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Щ—— ■■ ■■ ■■—— ■■—■ ^

'■¥ розвиток і посилення економічної діяльності малих і середніх міст, що сприятиме зайнятості населення і більш повному викорис­танню місцевих трудових ресурсів;

+ розширення прикордонного співробітництва із зарубіжними країнами у різних галузях економічної діяльності, розвиток міжна­родних спільних підприємств.

Рекомендовані пріоритетні напрями в організації і розвитку про­дуктивних сил і їх реалізації сприятимуть загальному соціально-еко­номічному розвитку регіону, оптимізації структурної перебудови еко­номіки і зростанню добробуту населення.

РГ) Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Дайте загальну характеристику соціально-економічного розвит­ку Карпатського економічного регіону.

2. Місце і роль Карпатського економічного регіону в розвитку еко­номіки країни^

3. Дайте характеристику і оцінку природно-ресурсного потенці-алурегіону.

4. Значення наявного виробничого і трудового потенціал}' в роз­витку економіки регіону.

5. Які особливості територіальної структури областей, що вхо­дять до Карпатського економічного регіону?

6. Особливості галузевої структури областей, що входять до Кар­патського економічного регіону.

4. Охарактеризуйте проблеми економіки Карпатського регіону.

4. Визначте пріоритетні напрями розвитку і розміщення продук­тивних сил, які характерні для економіки Карпатського регіону.

11.8. Економіка Причорноморського регіону

Щ План викладу матеріалу

1. Місце і роль Причорноморського економічного регіону в економіці країни.

2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону.

3. Територіальна і галузева структура господарства регіону.

11.8.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону.

11.8.1. Місце і роль Причорноморського економічного регіону є економіці країни

До складу Причорноморського економічного регіону входять: Авто­номна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська адміністра­тивні області. Регіон розташований у південній частині України, оми­вається Чорним і Азовським морями. Площа регіону становить 113 тис. км² (19 % території України). Населення на 1 січня 2005 року 6.755,700 тис. чол. (15,2 % всього населення України), густота населення 65,7 чол/ км², що значно менше середньої величини по Україні (77,8 % чол/км²).

Економічний розвиток Причорномор'я розпочався з другої поло­вини XIX ст. разом із будівництвом залізниць (Одеса - Кременчук -Харків - Сімферополь, Одеса - Київ). До цього часу це був сільсько­господарський регіон. З розвитком транспортних артерій стали роз­виватись портові міста (Одеса, Миколаїв, Генічеськ), виникло судно­будування в Миколаєві. Потреби сільського господарства сприяль

розвитку сільськогосподарського машинобудування. У цей період спо­руджуються овочеконсервні заводи в Одесі, Херсоні, Ізмаїлі, виникає верстатобудування. У повоєнні роки розвивається електротехнічна промисловість, електронне машинобудування, розширюються потуж­ності хімічної галузі, промисловості будівельних матеріалів і будівель­ної індустрії.

Економічний регіон має досить вигідне географічне положення для економічного розвитку. Через його територію проходять важливі транс­портні магістралі: автомобільні, залізничні, водні та повітряні шляхи, які сполучають Україну з багатьма державами.

Регіон розташований на перетині важливих державних і міжнарод­них морських шляхів Азово-Чорноморського басейну. Річка Дунай дає змогу підтримувати річкове сполучення з багатьма країнами Європи (Румунією, Болгарією, Югославією, Угорщиною, Словаччиною та ін.). З Болгарією встановлене паромно-залізничне сполучення (Іллічевськ - Варна). У 1996 р. відкрита нова автопасажирська паромна перепра­ва Україна - Грузія з базовими портами Іллічевськ і Е[оті. Таким чи­ном, офіційно функціонує Євро-Азіатський транспортний коридор №9, що проходить з Європи через Україну. Дніпром здійснюється транс­портне сполучення економічного регіону з містами Придніпров'я (За­поріжжя, Дніпррпетровськ, Черкаси, Кременчук, Київ та ін.).

Економічний регіон спеціалізується на виробництві різноманітної продукції агропромислового комплексу (зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, вовни, плодоовочевих консервів, виноградних вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, тютюнових виробів, баштанних культур), рибної та легкої промисловості, випуску товарів машинобу­дування (суден, верстатів, пресів, машин для АПК), хімії (брому, лаків, фарб, кальцинованої соди, діоксину титану), деяких виборів промис­ловості будівельних матеріалів (гранітів, вапняків, стінових блоків), виконує курортно-туристичні функції (рис. 11.8.1.). Приморське роз­ташування регіону зумовило розвиток суднобудування та судноремон­ту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, рек­реаційного господарства, портово-промислових комплексів.

РОЗДІЛ lit. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЙ ПРОДУКТИВНИХСИЛ УКРАІНМ

11.8.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону

Причорномор'я характерне помірним континентальним кліматом, (на південному березі Криму з елементами середземноморського). Як правило, літо сухе, спекотне. Середня багаторічна температура липня - + 22,6 °С, максимальна - до + 40 °С. Коливання літніх температур - у межах 7-8 °С. Зима м'яка, малосніжна, нестійка, із відлигами (грудень-лютий). Середньо-січнева температура повітря - від -5 °С на півночі до +1,7 °С на півдні. Абсолютна мінімальна температура становить -32 °С, а на південному заході - -27 °С. Сніговий покрив незначний. Особ­ливістю кліматичного регіону є значна кількість ясних сонячних днів (до 290). Найбільше сонячних днів припадає на липень, найменше - на грудень. Тривалість періоду сонячного сяйва становить 2200-2500 год на рік. Найбільше - в м. Судаку (2550 год на рік), найменше - в м. Керчі (2112 год/рік). Опадів на рівнинній території регіону випадає від 300 мм у степовому Криму до 450 мм у північній частині регіону. Тільки в гірському Криму - понад 1000 мм/рік.

Тривалість вегетаційного періоду - від 215 днів на півночі до 297 на південному березі Криму. Такі кліматичні умови сприяють розвит­ку економіки Причорномор'я, в першу чергу рекреаційному і сільсько­господарському. Більша частина Причорномор'я знаходиться в межах низовинної Причорноморської рівнини, тільки північно-західна його частина сягає півдня Подільської височини, а на північному заході -Придніпровської. Кримські гори займають 5 % території регіону.

с^ Мінерально-сировинні ресурси. У Причорноморському еко­номічному регіоні є такі мінерально-сировинні ресурси: залізна руда (Керч), залізисті кварцити (Одеська обл.), флюсові вапняки, солі кримських озер і Сиваша, різноманітні будівельні матеріали - граніт, мармур (Кримські гори), вапняки, керамзитова сировина, піски для виробництва скла (Одеська обл.), сировина (камінь-пісковик) для ви­робництва стінових блоків.