§5 Водний кодекс України забезпечує правову охорону вод від заб­руднення, засмічення і виснаження та регулює порядок їхнього вико­ристання.

Водним кодексом передбачено пріоритет питтєвого і побутового водокористування. Для охорони вод, які використовуються для пит­них і побутових потреб, курортних, лікувальних і оздоровчих потреб, встановлюються округи і зони санітарної охорони із суворим режи­мом використання, а також водоохоронні зони лісів.

У кодексі закріплені обов'язки водокористувачів щодо раціональ­ного використання водних об'єктів, економного витрачання води, відновлення і поліпшення її якості. Власники засобів водного транс­порту, лісосплавні організації не повинні допускати забруднення і зас­мічення вод внаслідок впливу масел, хімічних речовин, нафтопродуктів тощо.

У галузі сільського господарства водокористувачі повинні поперед­жувати забруднення вод мінеральними добривами і отрутохіміката­ми. Водним кодексом встановлена адміністративна або кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства (самовільне за­хоплення водних об'єктів, забруднення і засмічення вод, безгоспо-дарське використання вод, введення в експлуатацію підприємств та інших об'єктів бе,з споруд, які попереджують забруднення і засмічення вод тощо). Водним кодексом передбачено відшкодування збитків, які заподіяні порушеннями водного законодавства.

Ф Лісовий кодекс України регулює відносини з охорони і відтво­рення лісів, посилення їх корисних властивостей та підвищення про­дуктивності, раціонального використання лісів з метою задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах.

У кодексі визначені основні завдання, вимоги і зміст організації лісового господарства, критерії поділу лісів на дві групи за їхнім еко­логічним і господарським призначенням; встановлений порядок та види загального і спеціального використання лісових ресурсів, права і обв'язки лісокористувачів, порядок охорони, захисту, раціонального використання та відновлення лісів.

Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації

Усю відповідальність, за порушення лісового господарства несуть особи,винні у:

+ незаконній вирубці та пошкодженні дерев і чагарників;

+ порушенні вимог пожежної безпеки у лісах, знищенні або по­шкодженні лісу внаслідок підпалу або необережного поводження з вогнем; внаслідок забруднення лісу хімічними та радіоактивними ре­човинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами та іншими видами шкідливого впливу;

+ порушенні строків лісовідновлення;

+ знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або сад­жанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також: природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу тощо.

§3 Кодекс України про надра регулює гірничі відносини з метою забезпечення раціонального та комплексного використання надр для задоволення потреб суспільства у мінеральній сировині, для охорони надр, гарантування безпеки людей, майна, навколишнього природ­ного середовища при користуванні надрами.

У Кодексі дано визначення поняття про надра, порядок і види ко­ристування надрами, основні вимоги у галузі охорони надр. Такими вимогами, зокрема, є:

-ф- забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

-ф- дотримання встановленого законодавством порядку надання надр у користування;

-ф- раціональне вилучення і використання корисних копалин і Наяв­них у них компонентів;

-ф- недопущення шкідливого впливу робіт, пов 'язаних з користу­ванням надрами;

■ф^- охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копа­лин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їхню розробку.

Кодекс про надра встановлює перелік правопорушень законодав­ства про надра, які тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну,

554

555

;piZiSit».., i'Jtwraffii

РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРШРОДОКОРМСТУВАННЙ

цивільну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Зокрема:

S самовільне користування надрами;

S порушення норм, правил і вилюг щодо проведення робіт з геоло­гічного вивчення надр;

S вибіркове вироблення багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних витрат корисних копалин;

S наднормативні витрати і пошкодження якості корисних копа­лин при їхньому добуванні;

■S пошкодження родовищ корисних копалин;

•S невиконання правил охорони надр та вимог щодо безпеки лю­дей, майна і навколишнього природного середовища стосовно шкідли­вого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами.

^ Закон України про охорону атмосферного повітря. Цей За­кон спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки людини, а також відвернення шкідливого впливу на навко­лишнє природне середовище.

Законом встановлені екологічні нормативи у галузі охорони атмос­ферного повітря, екологічної безпеки атмосферного повітря (гранич­но допустимих концентрацій забруднюючих речовин у атмосферно­му повітрі, гранично допустимих викидів забруднюючих речовин для кожного стаціонарного і пересувного джерела викиду).

Закон регулює діяльність, що впливає на погоду і клімат. Підприєм­ства, які своєю діяльністю впливають на кліматичні умови, повинні скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар або можуть призвести до негативних змін клімату. Закон встановлює ви­моги щодо охорони атмосферного повітря при видобуванні корисних копалин, при застосуванні засобів захисту рослин, міндобрив та інших препаратів; при розміщенні й розвитку міст та інших населених пунктів; при погодженні місць забудови, проектів будівництва і реконструкції підприємств та інших об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря.

Гяа©а 15. Економічний моніторинг шв система екологічної інформація

Законом встановлені види і перелік порушень законодавства про охорону атмосферного повітря:

"=> порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмос­ферного повітря;

■=> перевищення лімітів та нормативів гранично допустимих ви­кидів шкідливих речовин у атмосферне повітря, гранично допусти­мих рівнів шкідливого впливу на атмосферу повітря фізичних і біоло­гічних факторів;

■=> здійснення незаконної діяльності, яка негативно впливає на по­году і клімат;

& невиконання розпоряджень і приписів органів, які здійснюють контроль за станом атмосферного повітря.

Особи, винні у порушенні законодавства про охорону атмосферно­го повітря, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність та повинні відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок правопорушень.

§3 Закон «Про природно-заповідний фонд України» визначає правові основи організації охорони і використання природно-запові­дного фонду, відтворення його природних комплексів і об'єкгів. До. природно-заповідного фонду належать природні заповідники, біос-ферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, парки - пам'ятки садово-паркового мис­тецтва. Вони мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та інші цінності і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фоно­вого моніторингу навколишнього природного середовища. Цей фонд охороняється відповідно до цього закону як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

556

557

РОЗДІЛ І¥. ЕКОНОМІКА ПРМРОДОКОРМСТУВАНИЯ

Ш——— *»

15.3. Організація служб охорони навколишнього

природного середовища і система екологічної

інформації

Центральним органом державної виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі охорони навколишнього природного се­редовища, є Міністерство навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки України), яке підвідомче Ка­бінету міністрів України.

Мінекобезпеки України проводить державну екологічну, науково-технічну та економічну політику, спрямовану на раціональне викори­стання, збереження та відтворення безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, забезпечення безпеки функціонування та розвитку ядерного комплексу з мирною метою, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовле­ного забрудненням навколишнього природного середовища, досяг­нення стійкого соціально-економічного розвитку та гармонійної взає­модії суспільства і природи.

Крім цього, Міністерство виконує низку інших важливих завдань: захист екологічних інтересів України на міжнародній арені, держав­ний контроль за додержанням вимог законодавства України з питань охорони навколишнього природного середовища, ядерної та радіа­ційної безпеки. Водночас Мінекобезпеки України здійснює норматив­но-правове регулювання щодо використання природних ресурсів, організовує і проводить державну екологічну експертизу, обґрунтовує доцільність розроблення державних і регіональних екологічних про­грам.

Організація служб охорони навколишнього природного середови­ща Мінекобезпеки України складається з таких структурних підрозділів.

Й Адміністрація ядерного регулювання. Вона здійснює органі­заційно-процедурне забезпечення державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, реалізує покладену на Мінекобезпеки держав­ну політику щодо захисту населення та навколишнього природного