Глава 15. Економічний моніторинг і система екологічної інформації

Л План викладу матеріалу

1. Стан навколишнього природного середовища в Україні.

2. Правові аспекти охорони навколишнього природ­ного середовища.

3. Організація служб охорони навколишнього при­родного середовища і система екологічної інформації.

15.1, Стан навколишнього природного середовища в

Україні

Розглядаючи стратегію сталого розвитку економіки України, треба виходити з того, що екологічна безпека є однією з найважливіших скла­дових національної безпеки. Національна безпека, як стан захище­ності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, передбачає гарантоване забезпечення їх існування і можливостей для прогресу та розвитку. Об'єктами національної безпеки є права і сво­боди особи, матеріальні і духовні цінності суспільства та державний конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність, недотор­каність кордонів.

Екологічна безпека як складова національної- це стан захище­ності кожної окремої особи й суспільства взагалі та навколишнього середовища від небезпеки, зумовленої різними видами внутрішніх і зовнішніх загроз та впливів, у першу чергу техногенного та антро­погенного походження. Це значить, що екологічні умови мають знач­ний вплив на збереження здоров'я населення і забезпечення сталого

539

РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Ш . *t

розвитку суспільства. Звідси випливає, що поняття «екологічна без­пека», її рівень визначаються показниками стану здоров'я людини та добробуту суспільства, а також якісним станом природного середо­вища за існуючих умов господарської діяльності.

Результати численних досліджень свідчать, що в Україні існує ціла гама потенціальних джерел екологічної небезпеки, які потребують вирішення з боку державних органів влади, підприємців і громадсь­кості.

Сьогодні близько 80 % всієї території України належить до зон підвищеного ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Техноген­не навантаження на природне середовище у 4-5 разів перевищує ана­логічний показник розвинених держав. Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва та сільського господарства, внаслідок неконтрольованого використання природних ресурсів про­тягом десятиріч, перетворилась в одну з найнебезпечніших в еколо­гічному відношенні країн. Нинішня екологічна ситуація в Україні ха­рактеризується як глибока еколого-економічна криза, котра зумовлена закономірностями функціонування адміністративно-командної еконо­міки колишнього СРСР¹. В той час рішеннями «згори», без будь-яких погоджень, нав'язувалось будівництво промислових об'єктів зі шкідли­вими умовами виробництва без вирішення екологічних проблем. Прийняті необгрунтовані рішення не підлягали дискусії і обговорен­ню, їх примушували виконувати. Таким чином, нарощування про­дуктивних сил здійснювалося практично без урахування екологічних наслідків, панував відомчий, споживацький підхід до розташування нових виробництв. Повсюдно допускались серйозні помилки в орга­нізації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялась управлінню охороною природи та контролю якості природного навколишнього середовища.

Як і в більшості країн світу, Україні притаманні такі екологічні про­блеми, як: кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озо-

' B.C. Джигирей. Екологія та охорона навшлишнього природного середовища: Навч. посіб. - Київ.: «Знання».2000. - С. 105.