Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку

На шельфі Чорного і Азовського морів зосереджені значні запа нафти, газу та газоконденсату, понад 50 перспективних нафтови; газових родовищ, залізної руди, важких металів. Сьогодні експлуаі ються родовища нафти та газу: Голіцинське, Шмідта, Штормове, Та ханкутське, Дельфін. На шельфі Азовського моря є родовища прирс ного газу: Керченське, Казантипське, Стрілкове. У Криму, Причорн мор'ї та Приазов'ї є озера й лимани з самородною кухонною сіллю

З метою прискорення розвідки родовищ та видобутку нафти і га та повного забезпечення потреб регіону у паливно-енергетичних р сурсах у Сімферополі відкритий факультет з підготовки власних вис кокваліфікованих спеціалістів широкого профілю від Івано-Франківс кого національного технічного університету нафти і газу.

с& Земельні ресурси. Причорномор'я охоплює територію 113,4 ті км², що становить 18,8 % всієї території України. На земельні сільськ господарські угіддя припадає 8400,3 тис. га (20,1 % до всієї Україні Під ріллею зайнято 6790,3 тис. га, або 80,8 % сільгоспугідь. Регі< характеризується високим рівнем землезабезпеченості на одного ж теля сільгоспугідь і ріллі (Миколаївська обл. -1,57 і 1,32 га; АР Крим 0,87 і 0,59; Одеська обл. -1,05 і 0,84; Херсонська обл. -1,63 і 1,46 ті

Ґрунти в регіоні досить різноманітні і їх розміщення має'чітко вир жений зональний характер. Опідзолені чорноземи поширені північно-східній частині регіону, малогумусні чорноземи і темно-каї танові слабо солонцюваті ґрунти - у степовій зоні. У дельтах Дунан Дніпра переважають мулувато-болотяні ґрунти. Гірська частина Крил вкрита бурими лісовими, а місцями - гірсько-лучними та гірсько-то ф'яними ґрунтами. На південному березі Криму переважають ґруні червоноземного типу.

кф> Лісові ресурси. Економічний регіон належить до малолісисти Під лісом зайнято лише 8 % території, що удвічі менше, ніж по Украй Найбільш заліснені Південне узбережжя Криму і його гірські масив У Херсонській, Миколаївській і Одеській обл. заліснені території скл дають 4-6 %. Ліси носять оздоровчо-захисний характер. З метою з: хисту ґрунтів і боротьби з вітровою ерозією необхідно різко збільш; вати посадки лісу, що матиме також і оздоровче значення.

452

453

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАЇНИ

еф. Водні ресурси. Економічний Причорноморський регіон є досить обмеженим на водні ресурси, що лімітує розвиток водомістких галузей промисловості і сільського господарства. Природна водозабезпеченість на 1 км² території регіону місцевим стоком у кілька разів нижча за серед-ньоукраїнський показник. Регіон перетинають найбільші річки- Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай. Дельти річок закінчуються лиманами, які утворились внаслідок поступового опускання суші і затоплення морсь­кими водами балок і річкових долин.

Гирла малих річок відокремились від моря косами та пересипами і утворили солоні закриті лимани або солоні озера. Солоних озер бага­то й у степовому Криму (Сиваш, Сакське, Чокрецьке), У дельтах ма­лих річок утворились плавні - заболочені площі із заростями очерету і чагарників. У плавневій частині Дунайського гирла розташовано кілька значних прісноводних озер (Китай, Каглабух, Кугурлай та ін.). Річки Криму невеликі і мають, здебільшого, гірський характер. Вони вико­ристовуються для спорудження невеликих ГЕС, а також для зрошен­ня і водопостачання.

Як водна артерія велике народногосподарське значення для регіо­ну має Дніпро. Це водна транспортна магістраль, важливе джерело електроенергії і зрошення. Каховська ГЕС зміцнила енергобазу регіо­ну, водойми площею майже 200 тис. га мають змогу зрошувати значні площі, які потребують поливу.

За останній період знизились витрати води на виробничі потреби і в невиробничій сфері. Дещо зросла питома вага оборотного водоко­ристування, особливо на виробничі потреби. Раціональне і ефектив­не використання водних ресурсів є однією з важливих проблем.

dfr Рекреаційні ресурси. Причорноморський економічний регіон найкраще в Україні забезпечений рекреаційними ресурсами. Рекреа­ційним потенціалом регіону є кліматичні, гідрологічні, бальнеологічні, ландшафтні та історико-культурні ресурси. Найбільше значення для організації багатьох видів оздоровлення і відпочинку мають кліматичні ресурси, які повною мірою визначають тривалість сезону їх функціо­нування. Середня тривалість комфортного літнього відпочинку на

Чорному морі становить: в Криму - 130-145 днів, на Одеському узбе­режжі -120 днів, купального сезону - до 130 днів. Цінним видом рек­реаційних ресурсів Причорномор'я є морське узбережжя. Певна час­тина морських берегів Причорномор'я (24 %) належить до категорій, що виключаються з рекреаційного призначення через особливі функції узбережжя (порти, причали, промислові та сільськогосподарські зони тощо). За оптимального навантаження на берегову смугу рекреаційні ресурси мають загальну місткість одночасного перебування близько 1,5 млн. чол, включаючи 890 тис. для Криму і майже 400 тис. Одесь­кої обл., решта припадає на Миколаївську і Херсонську обл.

Рекреаційний потенціал водного фонду Причорномор'я характе­ризується наявністю значної кількості річок, понад 70 озер, 1400 ставків. Вони, головним чином, використовуються для розвитку рекреаційної діяльності місцевого значення. Як туристичні об'єкти використову­ються каньйони деяких річок (Кача, Бельбек) та водоспади.

Для Причорномор'я характерні значні запаси мінеральних вод, що мають різноманітний хімічний склад. їх загальні запаси, що експлуа­туються по 29 родовищах, становлять до 76,0 тис. м³ на добу. Фактич­но використовується близько 55 % від загальної можливості.

У Причорномор'ї є 26 родовищ лікувальних грязей з сумарними запасами 126133, 0 тис. м³. Одна третина запасів лікувальних грязей знаходиться в АР Крим. У даний час із 12 родовищ використовують­ся тільки три (Чокракське, Сакське, Узунларське) із сумарними запа­сами 16030,0 тис. м³. В Одеській обл. із 6 родовищ використовуються також три (Куяльницьке, Сергїївське, Бургас) із сумарними запасами 31,61 тис. м³. Є родовища лікувальних грязей у Миколаївській (одне) і у Херсонській (шість) обл., але вони не використовуються.

У Криму є прекрасні лісові масиви, що можуть бути чудовими місця­ми для відпочинку і туризму.

Площа лісів у регіоні становить 827,2 тис. га. Як уже було сказано, вони виконують в основному водозахисну і природоохоронну роль. Основні масиви - це загальновідомі державні заповідники у районах Алушти, Ялти, Судака, а також ліси в районі Севастополя, Бахчиса­раю та у багатьох курортних зонах.

РОЗДІЛ ill. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНМХ СМЛ УКРАЇНМ

Ш — -» - '- *щр

Неозорі морські далі, просторі пляжі і величезні паркові та лісопар­кові масиви на схилах гір приємно поєднуються з архітектурою здрав­ниць і міст. Кримські гори з неповторними каньйонами, ущелинами, обривами скель і перевалами, незайманими лісами, яйлами і швид­кими гірськими річками з водоспадами - це чудові місця для оздоров­лення і відпочинку.

Особливе місце посідають природно-заповідні території та об'єкти. Це національні природні парки, дендропарки, цінні природні об'єкти, пам'ятки природи місцевого значення, пам'ятки садово-паркової куль­тури. У Причорномор'ї є три біосферні заповідники, 7 природних за­повідників, один національний природний парк загальною площею понад 286,5 тис. га. Крім цього, налічується 11 парків садово-парко­вого мистецтва загальнодержавного значення та 71 місцевого зна­чення площею 2634 га.

Гармонійне поєднання в Причорномор'ї кліматичних і фізико-гео­графічних умов, різноманітність рекреаційних ресурсів, привабливість узбережжя, велика кількість історико-археологічних пам'яток сприя­ють розвитку тут рекреаційного комплексу різного спрямування: ліку­вального, оздоровчого, пізнавального, спортивного, наукового, діло­вого тощо. По всьому узбережжю Чорного моря розташовані сотні санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, туристичних баз. Сьо­годні у Причорномор'ї діє багатофункціональна система рекреаційно­го обслуговування населення. Тут знаходиться 36 % санаторно-курор­тних закладів України тривалого перебування. Найбільша кількість рек­реаційних закладів знаходиться у АР Крим - 73 % від загальної кількості їх у регіоні (234 тис. місць).

Як бачимо, серед рекреаційних районів провідним є Кримський, де діють кліматичні курорти-Ялта, Алушта, Гурзуф, Місхор, Сімеїз, Артек, головні курорти Євпаторія і Саки. Севастополь - важливий історико-культурний центр. На Північно-Східному узбережжі Криму головними курортами є Судак, Феодосія, Планерське, Щебетівка.

> Демографічний потенціал. За чисельністю населення При­чорноморський економічний регіон є одним із найбільших. Станом

fjsaea11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку

на 1 січня 2005 р. тут проживало 7132,3 тис. чол. наявного населення, або 15,2 % від його чисельності в Україні. Головними тенденціями роз­витку людського потенціалу є зменшення чисельності населення (на 653,9 тис. чол. порівняно з 1990 р. і на 348,3 тис. чол. порівняно з 2001 р.) і зростання частки міського населення. Найбільша концентрація міського населення - в АР Крим, найменша - у Херсонській області.

У Причорноморському регіоні спостерігається від'ємний приріст населення. За останні роки в жодній із областей, що входять до складу економічного регіону, не спостерігалось природного приросту насе­лення.

Трудові ресурси в регіоні, які зайняті в суспільно-корисній праці, становлять 67,5 % від їх загальної кількості. У регіоні високе безробіт­тя (близько 100,0 тис. чол.).

Дуже важливе питання, яке необхідно вирішити на загальнодер­жавному рівні, - це репатріація народів Криму, проблеми фінансуван­ня, надання під забудову і організації господарської діяльності земель­них ділянок, організація робочих місць, будівництво житла, соціальна підтримка.

> Розселення. Із врахуванням особливостей географічного розта­шування економічного регіону тут створені традиційно-історичні пере­думови розселення населення. Регіональна система розселення пред­ставлена 55 містами, 137 селищами міського типу, 3687 сільськими на­селеними пунктами. У регіоні переважають середні і малі міста. Є 7 міст з населенням понад 100 тис. чол., 7 містз населенням від 50 до 100 тис. чол., і 41 місто з населенням до 50 тис. чол. У системі сільського розселення переважають села з людністю до 500 чол. Найбільша кількість великих міст - у Автономній Республіці Крим, а великих сіл - в Одеській області. Найбільші міста станом на 1 січня 2005 р. - Одеса (1028,1 тис. чол.), Миколаїв (539,8 тис. чол.), Херсон (350 тис. чол.), Севастополь (347 тис. чол.), Сімферополь (337 тис. чол.).

^ Науково-технічний потенціал. На території регіону зосеред­жено понад 15 % науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій України. Спеціалізація науково-дослідних інститутів і ви-

456

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАЇНМ

Ш -зр

ших навчальних закладів відповідає господарському профілю регіону. Тут функціонують: Морський гідрофізичний інститут (з філією в Одесі), Інститут біології південних морів з філіями в Одесі та Феодосії і му-зеєм-акваріумом у Севастополі, Азово-Чорноморський інститут риб­ного господарства і океанографії (м. Керч), які вивчають проблеми моря, Одеський ЩЦ курортології, Євпаторійський НДІ курортології і фізіотерапії, Інститут фізичних методів лікування і медичної клімато­логії (м. Ялта), що вивчають питання санаторно-курортного лікуван­ня, Одеський інститут виноградарства і виноробства та Інститут ви­ноградарства і виноробства «Магарач» (поблизу Ялти). У Сімферо­полі є Інститут ефіроолійних культур. Нікітський ботанічний сад є най­більшим в Україні селекційним центром серед сільськогосподарських і декоративних рослин. Український інститут зрошувального земле­робства тісно співпрацює з селекційним центром з рослинництва в умовах зрошення (Херсонська область). Український НДІ степових районів «Асканія Нова» працює над виведенням нових високопро­дуктивних порід овець, свиней, пристосованих до посушливих сте­пових умов. Одеське вище інженерно-морське училище, Миколаївсь­кий кораблебудівний інститут та вищі військово-морські навчальні зак­лади Севастополя займаються проблемами флоту та його експлуа-тації.

Наукові заклади регіону підтримують тісні зв'язки з іншими науко­вими центрами України та працюють у співдружності з багатьма євро­пейськими науковими установами.

> Виробничийпотенціал. На розвиток економіки регіону впли­ває наявний виробничий потенціал. У загальній структурі основних фондів регіону виробничі і невиробничі фонди становлять відповід­но 60,6 та 39,4 % (в Україні - 63,1 та 36,9 %). Провідне місце нале­жить промисловості (32,7 %). Питома вага у структурі основних фондів сільського господарства, транспорту та зв'язку значно вища, ніж в Україні загалом, що характеризує високий рівень розвитку сільського господарства у регіоні.