- •8.6.5. Особливості формування та розселення населення
- •Глава 8. Природний та рвсурсно-трудовий потенціал економіки України
- •Глава 8. Природний та ресурсночтрудовий потенщіал втноміш України
- •Глава 8. Приротш та ресурсно-трудовий потенціал єіюновяіііш Уюаїни
- •Глава 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •9.1. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення
- •Глава 9. Міжгалузеві комплекси та регіональні особливості їх розвитку
- •Глава 9. /Міжгалузеві ковяітекси та регіональні особливості Вг розвитку
- •9.2. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •9.3. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •Глава 9. Шохга/лузеві ковяшлексч та регіональні особливості ш розвитку
- •Глава 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Глава 10, Екоиюигіма України ж р@гіонзльма система та її розвиток
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •10.2 Основні передумови регіонального економічного розвитку
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 1&. Економіка України ж регіональна система та її розвиток
- •Глава 10, Економіка України ш регіональна систеша та Ті розвиток
- •Глава 14. Екомов/іжа України як регіональна система та т розвиток
- •10.5. Проблеми соціально-економічного розвитку
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 10. Епомоміка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка р@гіомів Упраїми: стан та терєпештши розвитту
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 1 і. Економіка регіонів Укр&їмм: гагам та перспвнтивиі розвитку
- •Глава 11. Ешноваіиа регіоні® України: стам та перспешпиви розвитку
- •Глава 11. Екоініовяіііа регіонів України: стам та перспективи роз®итщ/
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економію регіонів УіфМш: стам ота пврснеіатіви розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та пврспеештіви розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •11.2.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •11.2.3.' Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Еканотиа регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів Ущіаїни: стан та перспективи розвитку
- •11.2.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •11.3.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •11.3.3 Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Економіка регюмів України: сягай та перспештмвід розвитку
- •Глава 11. Економію реаіоміе України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіоні® України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економію регіоні® України: стан та п®рспе«ти®и розвитку
- •11.4.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розешяшу
- •11.4.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Глава 11. Етиновяіоа ртвіоиіе України: стам та персіюштюч розвитку
- •11.5.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка рєзїонт України: стам та перспективи розвитку
- •11.5.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Економіка рєзіоиів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи рдзшитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.6. Економіка Подільського регіону
- •11.6.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •11.6.1. Місце і роль Подільського економічного регіону в розвитку економіки країни
- •Глава 11. Економша реаюит Уіфаїнш: слїзм та перспективи розвитку
- •11.6.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка рвг'юиів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка резюме Умраїт: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.7.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіоні® України; стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. EstQHotsista регіонів Ущіати: стан та шрспекепши розвитку
- •Глава 11. Економіка регіомів України: стам та перспективи розвитку ffl— *р
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка реаіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.8.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспемтмеи розвитку
- •Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури.
- •12.1. Зовнішня економічна діяльність України в умовах ринкової економіки.
- •Глава 12. Мганар. Екои. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові отрукт
- •12.2. Економічні зв'язки України з країнами снд
- •Глава 12. Мікнар. Екон. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові сттокг
- •Глава 12. Міжнар. ©есон. Зв'язки Укр. Та ж інтеграція в європ. Та світові струвст.
- •12.3. Зміст і форми міжнародної економічної інтеграції
- •Глава 12. Мозотар. Ессвм. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові струвпг.
- •12.4. Економічна інтеграція України в європейську та світову структуру
- •Глава 12. МІіжшар. ©псом, зв'язки Укр. Та її Інтеграція в європ. Та світові структ.
- •Глава 12. ЮІинар. Екон. Зв'язки Укр. Та ж імтеїгращоя в європ. Та світові струвгт.
- •12.5. Експортний потенціал України і можливості його реалізації на світовому ринку.
- •12.6. Транзитний потенціал України і його значення в розвитку економіки держави.
- •Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.1. Природно ресурсні фактори розвитку продуктивних сил.
- •13.3. Водний фактор в розвитку продуктивних сил.
- •13.4. Трудоресурсні фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.5. Споживчий фактор розвитку продуктивних
- •13.6. Транспортний фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.7. Науково-технічний прогрес як фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.8. Фактор ринкової кон'юнктури розвитку продуктивних сил.
- •13.9. Фактор історико-географічного положення розвитку продуктивних сил.
- •13.10. Екологічний фактор розвитку продуктивних сил.
- •Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування План викладу матеріалу
- •14.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •Глава 14. Наумові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Науію®! засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •14.3. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Глава 14. Haystosi засади рацюиапьиово природокормєітуважя
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 15. Економічний моніторинг і система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформац/і
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •§5 Водний кодекс України забезпечує правову охорону вод від забруднення, засмічення і виснаження та регулює порядок їхнього використання.
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторипг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної Інформації
- •Глава 16, Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •16.2. Міжнародні природні ресурси та співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Глава 16. Економічний механізм прироЗокористуєанмя
- •Глава 16. Економічний межанізм природокористування
- •Глава 16. Економічний механізм природокористування
- •Глава 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •Глава 17. Економічна єфттмвніать природоохоронні'дшпьності
- •Глава 17. Економічна ефешпивність прирвдоохоромноі'діяльності
- •Глава 17. Економічна ефештююсть природоохоронної діяльності
- •17.3. Стратегічні напрями розвитку галузей народного господарства та забезпечення охорони природно-ресурсного потенціалу
- •Глава 17. Ештюмічна ефективність природошорошоїдіяльнасті
- •Глава 17. Еиомоішічнш ефттивнїсть природоохоронної діяльності
- •17.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Глава 18. Світсший досвід і міжнародне
- •Природного середовища.
- •18.1. Стан навколишнього середовища як фактор глобального та національного розвитку.
- •Глава 18.Свіпювий досвід і міжшр, співробітн. У сфері опор, навк. Сер.
- •18.2. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі.
- •18.3. Міжнародне правоохоронне співробітництво.
- •18.4. Європейський вектор українського правового поля в сфері охорони навколишнього середовища.
- •Глава 18.Світовий досвід і міжнар. Співробітн. У сфері охор. Навк. Сер.
- •Глава 18.Свіпювий досвідіміжнар. Співробтш. У сфері ожор. Навк. Сер,
- •18.5 Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екологи.
- •Глава 18.Світовий досвід і міжнар. Співробітн. У сфері охор. Навк. Сер.
Глава 11. Економіка реаіонів України: стан та перспективи розвитку
раїні), зосереджений в основному в Одеській і Миколаївській облас-тах; ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін.), які вирощують в більшості у передгірських і гірських районах Криму; тютюн (лісостепові райони Одеської області та південного берегу і передгір'я Криму); цукрові буряки (лісостеп Одещини та північний степ Мико-лаївщини). Регіон вирощує овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни та дині), якими забезпечує потреби інших регіонів.
Причорноморський економічний регіон спеціалізується на садівництві і виноградарстві. Найбільше плодів збирають в АР Крим та в Одеській області. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, грецький горіх, мигдаль.
Тваринництво має молочно-м'ясний напрям. Тут зосереджено майже 20 % великої рогатої худоби, свиней і близько 40 % овець.
У регіоні можна виділити такі сільськогосподарські зони: виногра-дарсько-зерново-олійна з садівництвом і молочно-м'ясним тваринництвом - південні райони Одеської, Миколаївської, Херсонської областей; зерново-олійна з виробництвом цукрових буряків і молочно-м'ясним тваринництвом: - північні райони Одеської, Миколаївської і Херсонської областей; овочево-молочна приміського типу - навколо Одеси, Миколаєва, Херсона; виноградно-тютюнова з молочно-м'ясним тваринництвом, зокрема вівчарством, - передгір'я Криму, Південний берег Криму.
S Харчова промисловість займає 34 % продукції промисловості регіону. Провідні галузі належать м'ясній, маслосироробній і молочній, виноробній, хлібопекарській, плодоовочевій та рибній промисловості. У регіоні зосереджений найбільший у країні рибопереробний комплекс. Найбільші центри рибної промисловості: Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Бєлгород- Дністровський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилко-ве. Центри виноробної промисловості: Масандра, Сімферополь, Алуш-та, Судак, Феодосія, Одеса, Херсон. Олійножирові підприємства: Одеса, Херсон, Миколаїв, Вознесенськ. Цукрові заводи: Котовськ, Одеса, Первомайськ, Засілля. Виробництво м'яса зосереджене в Одесі, Ми-
463
РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНМХ СМЛ УКРАЇНИ
колаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Сімферополі, Керчі, Первомайську, Возне-сенську. Центри тютюново-фармацевтичної галузі - Ялта, Сімферополь, Феодосія; ефіроолійної - Сімферополь, Бахчисарай, Алушта, Судак.
ф Капіталовкладення за останній період дещо скоротились. Важливим фактором капіталовкладень є їх обсяг на душу населення. Однак їх обсяг дещо нижчий, ніж в середньому по Україні (238 грн).
ф Будівельний комплекс регіону. У його систему входить промисловість будівельних матеріалів, виробництво збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та деталей, цегли, черепиці. Регіон багатий на нерудні будівельні матеріали: облицювальний мармуровий вапняк і будівельний камінь у Криму і Одеській області, граніти у Миколаївській області. Функціонують цементні заводи: Миколаївський, Бахчисарайський і Одеський.
Перспектива розвитку будівництва і будівельної індустрії залежить від поліпшення загальноекономічної ситуації як у державі, так і в регіоні. ф Транспорт ізв'язок. Географічне положення регіону, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку морського, залізничного, автомобільного, річкового, трубопровідного та повітряного видів транспорту, які формують єдину транспортну систему і виступають єдиним цілим.
Головним у регіоні є морський транспорт (Азово-Чорноморське і Дунайське пароплавство). На морському узбережжі і на Дунаї розташовано 12 основних портів, з яких найбільші - Іллічевськ, Одеса, Керч, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл.
Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чорного моря - Севастополь, Ялту, Євпаторію, Одесу. У структурі перевезення вантажів морським транспортом найбільша частка припадає на Одеську обл., Херсонську і Миколаївську. Щодо річкового транспорту, то у перевезенні вантажів і пасажирів провідне місце належить Дніпровському басейну (майже половина водних шляхів). Головними річковими портами є Миколаївський, Херсонський, Ново-Каховсь-кий, Гола Пристань, Ізмаїльський, Бєлгород-Дністровський.
Важливу роль відіграє залізничний транспорт. Його густота в регіоні становить майже 33 км/1000 км2. Експлуатаційна довжина залізничних магістралей загального користування становить майже ЗО тис. км. Регіон має прямі зв'язки майже з усіма регіонами України.
Автомобільний транспорт має не менш велике значення в економіці регіону. Його загальна довжина становить 24,5 тис. км. У Криму діє єдина в країні міжміська тролейбусна лінія Сімферополь - Ялта.
У регіоні достатньо розвинутий трубопровідний транспорт. Через регіон проходить транзитний газопровід Шебелинка (Харківська обл.) - Дніпропетровськ - Одеса - Кишинів (Молдова). Завершено будівництво нафтопроводу Одеса-Броди (Львівськаобл.) та нафтотермі-налу в Одесі.
ф Соціальна сфера є важливим напрямом забезпечення потреб населення у житлі, комунальних та побутових об'єктах. Регіон в цьому напрямку має свою специфіку і цій справі приділяється достатньо уваги. Зокрема, освіті, охороні здоров'я, розвитку їх матеріально-технічної бази, впровадженню найновіших досягнень науки і техніки. Тут приділяється велика увага збереженню та розширенню надання послуг населенню в галузі культури і мистецтва. У регіоні діє 24 театри, 48 музеїв, 2912 бібліотек та 2631 заклад клубного типу.
Ф Зовнішньоекономічна діяльність. На зовнішню економічну діяльність добре впливає географічне розташування економічного регіону. Регіон має вихід у світовий океан. Це морські ворота України, через які здійснюється велика кількість зовнішньоекономічних операцій.
Питома вага регіону в зовнішньоекономічній діяльності України становить 9,4 % експорту і 6,9 % загального обсягу імпорту товарів.
Достатньо тісні зв'язки Причорноморського економічного регіону з іншими регіонами України. У регіон постачаються електроенергія, вугілля, нафта, газ, метал, лісоматеріали, машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості, цукор, картопля. До інших регіонів України відправляють пшеницю, олію, виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олії, устаткування
^— ^^—
465
РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ ЄШЛ УКРАЇНИ
для харчової промисловості, рибу, рибопродукти. Економічний регіон має велике значення у вирішенні проблеми нафти в Україні. Опрацьовується декілька варіантів її доставки. Найбільш оптимальною є доставка у порти Одеси танкерним флотом з країн Близького Сходу й Південного Середземномор'я, перевантаження її в Одесі й перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсону, Кременчука й Ли-сичанська. У перспективі - через нафтопровід Одеса-Броди і в Європу. Така схема транспортування нафти забезпечуватиме економічну незалежність України завдяки можливості закупівлі нафти в багатьох державах і транспортування її безпосередньо в Україну без транзиту через інші країни.
ф Екологічна ситуація. Як і в Україні загалом, у Причорноморському економічному регіоні питання екологічної безпеки є актуальними. Екологічно небезпечні ситуації виникають через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Викиди хімічної, газової промисловості та автотранспорту формують основну частину забруднення в регіоні. Екологічно небезпечними відходами галузей промисловосгі постійно забруднюються всі великі річки регіону та їх притоки, Черне і Азовське моря, куди потрапляють забруднюючі речовини з найбільш індустріальних центрів України і Європи (особливо р. Дунай).
Найбільш забрудненими є морські води порту Одеса, де середня концентрація за об'ємом фенолу становить 8 ГДК (гранично допустимих концентрацій). Найбільш згібрудненим районом вважається північно-західна частина Чорного моря. За оцінками міжнародних експертів, економічні втрати від забруднення, скорочення рибного промислу і туризму в басейні Чорного моря становлять близько 500 млн. доларів СІЛА щорічно.
Сильно забруднює повітря автотранспорт. В АР Крим викиди автотранспорту становлять близько 80 % загального об'єму викидів у атмосферу.
Питома вага регіону в об'ємах скидання забруднених стічних вод без очищення в природні поверхневі водні об'єкти становить 13,1 %
від загальних обсягів в Україні, а також залпові аварійні забруднення водних об'єктів - 18,1 % до Украйни, значна частина з них припадає на Одеську область.
Незбалансоганість розвитку окремих галузей економіки, недотримання природозберігаючої екологічної політики в розвитку промисловості, сільського господарства, будавницгва негативно впливає на стан навколишнього середовища.