11.2.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону

Наукові дослідження, проведені вченими - спеціалістами НАН Ук­раїни, свідчать про наявність диспропорцій у розвитку економіки При­дніпровського економічного регіону і низки невирішених проблем. Це, в першу чергу, такі:

4j> зменшення обсягів видобутку основних корисних копалин і комп­лексного їх використання;

\ небезпечні еколого-економічні тенденції в землекористуванні (ви­ведення з обороту родючих земель, значне зменшення гумусного гори­зонту);

350

351

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЙ ПРОДУКТМВНЖ СМЛ УКРАЇИМ

4$. дефіцит паливних, водних і лісових ресурсів, високий рівень їх питомих витрат;

%. недостатній рівень розвитку соціальної сфери (недостатня її матеріально-технічна база);

Ц^ невирішеність фундаментальних економічних проблем, пов я-заних з проведенням структурної реформи (втрата управління сис­темами господарського комплексу, посилення дезінтеграції економіч­ного простору, денаціоналізації основних експортних галузей, недо­сконалість внутрішньогалузевої структури економіки, окремих її сфер і галузей, непропорційне зростання елементів ринкової інфраструк­тури, необгрунтоване посилення сировинної спрямованості струк­тури господарського комплексу;

\ посилення рівня внутрішньорегінальної диференціації соціально-економічного розвитку;

Ч> недосконалість територіальної організації продуктивних сил;

Ч*,. поруиіення порайонних пропорцій між виробничою і невиробни­чою сферами;

Ч> розбалансованість пропорцій між сферами АПК і суміжних га­лузей господарського комплексу;

Ч^ загострення екологічних проблему районах зосередження агло­мерацій¹.

Це програмні проблеми, вирішення яких сприятиме реалізації ос­новних напрямів розвитку регіону. Зокрема, у першу чергу треба зосе­редити увагу на збільшенні питомої ваги регіону у випуску товарів і послуг та у створенні додаткової вартості сфери матеріального вироб­ництва.

У галузевій структурі промисловості і надалі переважатиме мета­лургійна, яка спрямована на задоволення потреб як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Виробництво чорних металів буде основним на­прямом спеціалізації регіону в загальнодержавному поділі праці. Пріо­ритетний розвиток матимуть експортно-орієнтовані виробництва про-

¹ Дорогунцов C.J., Заяць ТА., Пітюренко Ю.І. та ін. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - КНЕУ. - 2005. - С. 702.

мисловості: металургія і обробка металів, виробництво машин і об­ладнання, виробництво електричного і електронного обладнання, ви­робництво медичних приладів та інструментів, точних вимірюваль­них приладів, оптичних приладів і годинників, виробництво транс­портного обладнання (зокрема автомобілів), ракетокосмічна і авіацій­на техніка.

Сільськогосподарське виробництво базуватиметься на вдосконаленні структури посівних площ, збільшенні обсягів ґрунтозахисної обробки землі та на інтенсивних технологіях вирощування зернових культур, цук­рового буряка і соняшнику, скороченні розораності ґрунтів, розширенні пасовищного господарства та зрошувального землеробства.

Передбачаються такі основні напрями розвитку господарського ком­плексу Придніпровського економічного регіону:

0 вирішення основних проблем, пов 'язаних з проведенням струк­турної реформи в економіці регіону;

0 ресурсозберігаюча спрямованість економіки та комплексне ви­користання ресурсів, зокрема раціональне використання природних ресурсів (здійснення комплексного використання мінерально-сировин­них ресурсів на основі їх глибокої переробки, використання Підземних вод для господарських потребу вододефіцитнихрайонах, біоресурсів Азовського моря);

0 запровадження маловідходних і безвідходних технологій, ре­конструкція зрошувальних систем, розширення обсягів лісонасад­жень, широке використання всіх наявних вторинних ресурсів, що створюються у процесі основного виробництва;

0 формування нової інноваційної стратегії шляхом включення в інвестиційний процес приватних структур, як вітчизняних так і за­рубіжних;

0 удосконалення галузевої і територіальної структури капіталь­ них вкладень; '

0 подальший розвиток електроенергетики, вугільної (у тому числі буровугільної) та золотодобувної промисловості;

0 нарощування експортного потенціалу;

И розширення номенклатури машинобудування для сільського ви­робництва;

352

353

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНІМ' СМЛ УКРАЇНИ

_{ш - ^}

0 інтенсифікація городництва у приміських зонах для забезпе­чення міського населення свіжими овочами і фруктами;

0 підвищення рівня якості продукції до рівня світових стан­дартів;

0 суттєве покращення життєвого рівня населення (збільшення реальних доходів, підвищення освітньо-культурного і духовного рівня та охорони здоров 'я населення);

0 поліпшення екологічної ситуації за рахунок утилізації комуна­льно-побутових та промислових відходів, створення ефективних очисних комплексів, рекультивація порушених природних ландшафтів, запровадження системи екологічного моніторингу;

0 використання науково-виробничого потенціалу наукових центрів регіону з метою прискореного впровадження наукових роз­робок у виробництво;

0 обмеження зростання великих міст і прискорений розвиток малих і середніх міст з дотриманням екологічних вимог.

Перетворюючи наведені напрями в життя, Придніпровський еко­номічний регіон перейде на новий рівень розвитку і до оновлення всіх сфер життєдіяльності.

("?") Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Визначте структуру Придніпровського економічного регіону і його місце в економіці України.

2. Дайте характеристику ресурсного потенціалу регіону.

3. Територіальна і галузева структури господарства регіону.

4. Місце регіону в зовнішньоекономічній його діяльності.

5. Основні проблеми розвитку економічного регіону.

6. Головні напрями подальшого соціально-економічного розвитку Придніпровського економічного регіону.

11.3. Економіка Східного регіону

ЦІ План викладу матеріалу

1. Місце і роль Східного економічного регіону в еко­номіці країни.

2. Природно-ресурсиий, виробничий і трудовий по­тенціал регіону.

3. Територіальна і галузева структура господарства регіону.

4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення про­дуктивних сил регіону.

11.3.1. Місце і роль Східного економічного регіону в

економіці країни

До складу Східного економічного регіону входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа економічного регіону - 84,0 тис. км² і становить 13,9 % території України, має вигідне економіко-гео-графічне положення, регіон розташований на важливих шляхах спо­лучення розвиненими районами Росії, портами Чорного і Азовсько­го морів, а також з країнами Центральної і Західної Європи, поблизу матеріальних баз Донбасу (див. рис. 11.3.1)

Більшість території регіону знаходиться у лісостеповій зоні, шість районів Сумської області - у Поліській, декілька районів Полтавсь­кої - у степовій зоні.

Лісовий ландшафт на південь від Глухова змінюється лісостепо­вим, а далі на південь від Кременчука і Харкова - степовим.

4/5 усієї площі ґрунтів має природну родючість, Поліська частина регіону - з менш родючими ґрунтами і вимагає відповідного внесен­ня добрив.

354

Природно-географічні умови в загальному сприятливі для розвитку продуктивних сил. Достатньо висока густота населення, розгалужені транспортні зв'язки сприяють розвитку промисловості, насамперед, машинобудування.

Через Східний економічний регіон проходять важливі транспортні магістралі: міжнародний транспортний коридор Європа - Азія (че­рез Сумську обл.), траса міжнародного значення Москва - Сімферо­поль (через Харківську область).

У регіоні склався індустріапьно-аграрний господарський комплекс. Важливе місце у структурі економіки займають харчова і легка про­мисловість, а також аграрно-промисловий комплекс, який розвиваєть­ся на базі багатогалузевого сільського господарства.

У регіоні на 1 січня 2005 р. проживало 5,639 тис. чол. Порівняно з 1991 р. населення в регіоні скоротилося майже на 300 тис. чол. Гус­тота населення становить 70,5 чол/км². Найбільша густота населен­ня в Харківській області - 93,6 чол/км², що пояснюється концентра­цією виробництва і наявністю великої кількості міських поселень. У регіоні налічується 46 міст, 104 селища міського типу, 1081 сільська рада. Найбільші міста Східного регіону - Харків - місто-мільйонер, Суми, Полтава, Кременчук. Особливо вирізняється Харківська міська агломерація з ядром у Харкові, навколо якої зосереджено багато міст і селищ міського типу.

Місто Харків - найбільший багатогалузевий центр регіону, навко­ло нього сформувався великий промисловий вузол, куди входять міста Дергачі, Буда, Мерефа, Люботин, Пісочин, Чугуїв. У цьому вузлі зо­середжено 2/3 міського населення Харківської обл. і виробляється 4/ 5 промислової продукції області.

У Полтавській області найбільш багатогалузевими є Полтава, Кре­менчук. Тут сконцентровано 2/5 промислових підприємств і випус­кається 2/3 товарної продукції промисловості області.

У Сумській обл. у м. Сумах сформований Сумський промисловий вузол, в якому виробляється продукція машинобудування та хімічної промисловості. У Шостко-Глухівському вузлі також переважають хімічна промисловість і машинобудування.

РОЗДІЛ III ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАЇНИ

Міське населення регіону складає 70 %. Найвищий рівень місько­го населення у Харківській обл. - 78,8 %. В усіх трьох областях здійснюється видобуток нафти і газу. У нафтовидобувній галузі ви­різняється Сумська обл., на її частку припадає до 20 % запасу нафти України. Значні балансові запаси нафти є в Полтавській обл. (близь­ко 10 % запасів України). На території регіону є Кременчуцький на­фтопереробний завод - один з найбільших в Україні, який і зараз виробляє значну кількість нафтопродуктів.

Зручне економічно-географічне положення Східного економічно­го регіону щодо джерел сировини і палива, транспортних зв'язків, сприятливі умови створюють високі потенційні можливості для ком­плексного розвитку його господарства.