Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку

Щ Агропраиисловий комплекс. Подільській економічний регіон ха­рактеризується високим рівнем сільськогосподарського освоєння зе­мель. Він спеціалізується на виробництві зернових, цукрових буряків, м'ясомолочному тваринництві. У регіоні вирощують озиму пшени­цю, ячмінь, зер'нобобові, кукурудзу на зерно, цукровий буряк, а також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю, тютюн тощо. У При­дністров'ї розвивається виноградарство, яке є сировиною для вино­робної промисловості.

У тваринництві переважає скотарство і свинарство. Відносно роз­винуті птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тварин­ництво регіону має сприятливу кормову базу: є значні відходи харчо­вої промисловості (цукрової, спиртової, плодо-овочеконсервної), кор­мові культури та продукція комбікормової промисловості.

Щ Легка промисловість. Урегіоніргавинутіусіосновшпідгалузілегкої промисловості: текстильна, швейна, взуттєва й трикотажна. Текстильну продукцію виробляють: Тернопільське виробниче об'єднання «Текстер-но», Кам'янець-Подільська бавовняна фабрика, Кременецька фабрика ва­тину, Заліщицька фабрика текстильно-художніх виробів, Дунаєвецька і Славутська суконні фабрики. Подільський регіон виробляє одну шосту частину тканин України.

Швейні вироби виготовляються: у Вінниці (виробничі об'єднання ім. В. Володарського і «Поділля»), Хмельницькому (виробниче об'єднан­ня «Спецодяг»), Тернополі, Чорткові, Кам'янці-Подільському, Могилеві -Подільському, Гайсині, Хмільнику, Козятині тощо.

Взуттєва промисловість розташована у Вінниці, Тернополі, Хмель­ницькому, Теребовлі, Тульчині. Великий завод штучної шкіри функціо­нує у Тернополі. Виробництво шкіряно-галантерейних виробів роз­міщено у Тернополі, Хмельницькому, Заложцях, Вишнівцях.

Трикотажні фабрики є у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Кам'янці -Подільському, ?угрове виробництво - у Жмеринці.

Ф Харчова промисловість. Це найбільш розвинута промисловість У регіоні. Вона об'єднує 15 великих галузей, до складу яких входить більше трьох тисяч підприємств, а обсяг виготовленої продукції пере -

418

419

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНМХ СМЛ УКРАЇММ

вищує 2,5 млрд. грн (10,3 % від загальноукраїнського обсягу продукції харчової промисловості).

В економічному регіоні є 64 цукрові заводи. Відходи від цукроварі­ння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промисловості. В областях регіону діють потужні заводи з переробки овочів і фруктів. Вони розташовані в усіх містах і селищах регіону.

Виробництво і переробка м'ясомолочної продукції є в усіх облас­них і районних центрах економічного регіону. Частка продукції екс­портується за межі регіону у вигляді готових виробів.

Широкого розвитку в усіх обласних центрах та великих містах ре­гіону набуло борошномельно-круп'яне виробництво: кондитерське олійно-жирове виробництво є у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому та пивоварне - у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Пиврові, Чернятині, Микулинцях тощо.

Треба зазначити, що значна частина харчових підприємств харак­теризується порівняно низьким рівнем техніко-технолргічного розвит­ку, який відстає від відповідних аналогів зарубіжних країн. Однак про­дукція харчової промисловості регіону користується попитом і вихо­дить на міжрегіональний рівень та міжнародний ринок (особливо такі види продукції, як плодові та овочеві консерви, м'ясо-ковбасна про­дукція, цукор-рафінад, вина й горілчані вироби, безалкогольні напої тощо).

§3 Транспортна система. Регіон має досить густу мережу заліз­ничних і автомобільних шляхів сполучення. Загальна протяжність за­лізниць становить майже 2,5 тис. км. Залізничне сполучення є з усіма регіонами країни, а також виходить і на міжнародний рівень.

Автошляхів з твердим покриттям є 21 тис. км. Сполучення є також з усіма регіонами країни і закордоном. Через Подільський регіон пере­возять великі вантажі (в усіх напрямках - з Півдня на Північ, зі Сходу на Захід і навпаки).

У регіоні функціонує судноплавство по Дністру та Південному Бугу. Обласні центри пов'язані авіаційним транспортом. Через регіон прохо­дить ряд транспортних трубопроводів з перекачування нафти і газу.

420

Гмавв 11. Економію регіонів УхраШи: стан та перспективи розвитку

ф Капітальне будівництво. Як і в інших регіонах країни, за ос­танні роки обсяги інвестицій в розвиток промисловості і в цілому на­родного господарства значно скоротились. Це негативно вплинуло на освоєння виробництва нових видів продукції та підвищення їх які­сних показників.

Недостатнє інвестування розвитку економіки регіону не сприяє ус­пішному розвитку продуктивних сил і забезпеченню конкурентосп­роможності продукції, а особливо не створює необхідних умов для ефективного відтворювального процесу в економіці регіону. Тільки незначна частина підприємств має власні фінансові ресурси для роз­ширення і розвитку виробництва.

Щ Зовнішньоекономічна діяльність. Подільському економічному регіону властивий низький рівень зовнішньо-економічної діяльності. Його експорт становить в межах 2,5 % від загального експорту Украї­ни. Імпорт складає близько 1,5 %. Позитивні тенденції експорту над імпортом характерні для всіх областей регіону. У Вінницькій області ек­спорт перевищує імпорт у 1,6 рази, у Тернопільській та Хмельницькій -у 1,5 рази. Провідною експортноспроможною галуззю є харчова про­мисловість. На перспективу регіон має можливість розширити асорти­мент продукції на експорг і збільшити його обсяг в першу чергу за раху­нок машинобудівної та енергетичної галузі промисловості.

Щ Розвиток соціальної сфери. Незважаючи на сприятливі природ­но-ресурсні та кліматичні умови, саме розташування економічного регіо­ну, за останні роки спостерігається значне падіння рівня розвитку со-ціаль-ного комплексу. Зменшились обсяги житлового будівництва, введення в дію закладів освіти і охорони здоров'я, знизилась забезпеченість торго­вою площею, послугами підприємств громадського харчування і побуто­вого обслуговування населення. Скоротилась кількість місць у рекреац­ійних закладах, частота відвідування театрів та кінозалів. Особливо не­задовільні ці тенденції у сільській мережі розселення та у малих містах з моногалузевою структурою виробництва.

Однак є позитивні тенденції: збільшується кількість вищих навчаль­них закладів (у регіоні налічується 78, з яких 24 мають ПІ-IV рівень

" — ^^— 421

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРМІНМ

акредитації і 54 -1 та II). У закладах III-IV рівня акредитації навчається близько 100 тис студентів, та І-ІІ рівня - близько 45 тис осіб. Загаль­нодержавне значення має підготовка висококваліфікованих спеціалістів у Тернопільському університеті народного господарства, Вінницькій комерційній академії, Хмельницькому державному технологічному уні­верситеті Поділля.

Економічний регіон істотно відстає від загальноукраїнського рівня доходів на душу населення. Відповідно є менші грошові витрати та заощадження громадян, які становлять усього 60 % середньодушово­го рівня витрат та заощаджень в Україні.

У регіоні низький рівень оплати праці та значна частина працез­датного населення не зайнята в суспільно-корисній праці.

^5 Екологічна ситуація. Подільський економічний регіон знахо­диться у зоні, в якій прогнозована підвищена ймовірність виникнен­ня стихійних лих, таких як вітрові урагани, земельні зсуви, лісові по­жежі. Крім того, на території регіон)' щорічно виникають техногенно-екологічні ситуації надзвичайного характеру (залпові викиди забруд­нюючих речовин, аварії на комунікаціях, вибухи тощо) Кількість над­звичайних екологічних ситуацій в регіоні становить до 15 % від за­гальної кількості подібних випадків в Україні. Викиди в атмосферу шкідливих речовин становлять близько 260 тис т, більше половини їх (56 %) припадає на Вінницьку область. Серед джерел постійного заб­руднення повітряного простору є Ладижинська ТЕС.

На екологічну ситуацію в агропромисловому комплексі негативно впливає високий рівень розораності грунтів, що в природно-геогра­фічних умовах Поділля призводить до їх прогресуючої деградації.

Питання охорони довкілля і запобігання техногенним аваріям є важ­ливим і зменшення їх впливу на економіку, природу і здоров'я населен­ня набуває державного значення. Особливо потрібно вріахувати, що на території економічного регіону розташована Хмельницька атомна елек­тростанція, яка, як показує практика, є потенційним джерелом техно­генно-екологічної небезпеки.

422

Глава 11. Економію регіоні® України: cmsm та n<spcneismueu розвитку

Ш— "*

11.6.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення

продуктивних сил регіону

Як уже було сказано, в Подільському економічному регіоні перева­жає сільськогосподарське виробництво і, безперечно, цей регіон має високі потенцііші можливості щодо ефективного розвитку господарсь­кого комплексу.

Однак в регіоні є низка гострих проблем комплексного характеру, які вимагають першочергового їх вирішення.

Найбільш важливою проблемою є завантаження виробничих по­тужностей регіону та різке зниження безробіття, рівень якого в регіоні перевищує 12 %. Для цього потрібні відповідні інвестиції, щоб ство­рити нові робочі місця, модернізувати і оновити застаріле устатку­вання, посилити інноваційну активність в регіоні.

На жаль, сьогодні інноваційна діяльність в регіоні характеризується скороченням державних витрат на дослідження, їх знеціненням під дією інфляційних процесів. Особливо скоротились витрати, що сто­суються провідних галузей спеціалізації регіону, на які повинна бути зосереджена першочергова увага. Сюди належать розроблення заходів щодо попередження структурної кризи, розвиток на науковій основі багатоукладного сільського господарства, АПК в цілому та виробни­чої, соціальної й ринкової інфраструктур.

Пріоритетним в науково-дослідній роботі має бути мінімізація не­гативного впливу на навколишнє середовище, впровадження нових енерго- і ресурсозберігаючих технологій, розвиток екологічно орієн­тованої енергетики, зокрема, використання додаткових енергетичних ресурсів малих річок, вітру, енергії біогазу, мобільних ТЕС тощо.

Проблемою, яку необхідно розв'язати в областях регіону, є збере­ження і підвищення родючості сільськогосподарських угідь і, в першу чергу, ріллі. Ця проблема зумовлена тим, що високоінтенсивнє сільсько­господарське використання земель часто супроводжується порушен­ням науково-обґрунтованих агротехнічних прийомів, недотриманням сівозмін, недостатнім внесенням добрив під просапні культури, обме-

— 423

РОЗДІЛ 1IL ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЙ ПРОДУІКТМВИМХ СМЛ УКРАЇНИ

женим вапнуванням кислих ґрунтів, недостатньою боротьбою з еро­зією ґрунтів. Це все негативно впливає на продуктивність сільсько­господарських угідь, погіршує баланс органічних речовин у ґрунтах, призводить до їх окислення та зниження урожайності.

Зазначені проблеми повинні бути глибоко науково обґрунтовані і знайти своє вирішення. Сукупний комплекс перспективних заходів з розвитку і розбудови господарського комплексу та прискореного роз­витку економіки регіону повинен в себе включати:

ф усунення і пом 'якшення проблем соцїально-економічних про­порцій, досягнення збалансованості розвитку територій економіч-ногорегіону;

ф ефективне комплексне використання природних ресурсів, у пер­шу чергу — профільних галузей товарного виробництва;

ф економічне й техніко-технологічне забезпечення екологічно без­печного функціонування екомістких виробництв (хімічна промис­ловість, енергетика, АПК) та впровадження прогресивних техно­логій сільгоспвиробництва;

ф покращення територіальної і галузевої структури економіки за рахунок прискореного розвитку високотехнологічних виробництв у галузях спеціалізації, особливо в промисловості;

ф збереження і поліпшення родючості земель сільськогосподарсь­кого призначення у нових ринкових умовах господарювання;

ф посилення господарської діяльності великої кількості малих міст і селищ міського типу, особливо віддалених від економічних центрів регіону;

ф формування і розвиток приміських комплексних сільських гос­подарств для забезпечення міського населення свіжою сільськогоспо­дарською продукцією;

ф окремі заходи з удосконалення як виробничої, так і соціальної інфраструктури АПК Подільського економічного регіону, збалансу­вання її з сферами виробництва.

У розвитку промислового виробництва першочерговим залишаєть­ся підвищення техніко-технологічного рівня виробництва, насампе-

Глаеа 11. Економіка регіонів України: сипам та перспективи розвитку

ред у таких базових галузях, як машинобудування і металообробка, елек­тротехнічна і хімічна промисловість, докорінне оновлення виробни­чих основних фондів у харчовій та легкій промисловості. Водночас доцільно провести реформування системи управління виробництвом створюючи відповідні виробничі територіальні комплекси.

У сільськогосподарському виробництві варто посилювати спеціа­лізацію як у рослинництві, так і у тваринництві. Реформування і рест­руктуризація господарської діяльності в першу чергу мають бути спря­мованими на всебічний розвиток фермерства та ефективних форм ко­лективного господарювання на селі, з використанням переваг коопе­рації, враховуючи необхідне забезпечення відповідного рівня механі­зації сільськогосподарських робіт.

У перспективі економічного розвитку Подільського регіону пріори­тетами повинні стати:

ф чітко виражена соціальна орієнтація реформ та підвищення рівня життя населення;

ф дієвий моніторинг на покращення екологічної ситуації;

ф створення можливостей самофінансування розвитку базових галузей виробництва через реінвестування;

Ф розвиток і розширення зовнішньоекономічних зв 'язків;

Ф формування територіальноцілісного макроекономічного госпо­дарського комплексу регіону.

ПП Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Характеристика соціально- економічного розвитку Подільсько­го економічного регіону.

2. Місце і роль Подільського регіону в розвитку економіки країни.

3. Характеристика і оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону.

4. Значення наявного виробничого і трудового потенціалу в роз­витку економіки регіону.

5. Особливості територіальної структури областей, що входять до Подільського економічного регіону.

6. Особливості галузевої структури областей, що входять до По­дільського економічного регіону.

424

РОЗДтіІІ. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНМ

[ffl " ' - ■ ■ ■ °Ф

7. Охарактеризуйте проблеми економіки Подільського регіону.

8. Визначте пріоритетні напрями розвитку і розміщення продук­тивних сил, які характерні для економіки Подільського регіону.

9. Пріоритетний розвиток агропромислового комплексу По­дільського регіону і його економічна характеристика.

11.7. Економіка Карпатського регіону

План викладу матеріалу

1. Місце і роль Карпатського економічного регіо­ну в розвитку економіки країни.

2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону.

3. Територіальна і галузева структура господар­ства регіону.

4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону.

11.7.1. Місце і роль Карпатського економічного регіону в розвитку економіки країни

Карпатський економічний регіон розташований на крайньому за­ході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Руму­нією і Молдовою. До його складу входять чотири області: Закарпатсь­ка, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька. Прикордонне його по­ложення, специфічні природні умови вплинули на формування на­родногосподарського комплексу і визначили місце в загальнодержав­ному територіальному поділі праці.

Загальна площа території економічного регіону складає 56,6 тис. км², або 9,4 % території України. Карпатський економічний регіон має досить вигідне географічне положення. Він розташований у центрі Європи на перетині шляхів сполучення із Заходу на Схід та з Півночі на Південь.

В економічному регіоні проживає 12,7 % населення України. Ста­ном на 1 січня 2005 р. населення становить 1119,7 тис чол. Тут спосте­рігається найвищий показник народжуваності та природний приріст серед інших регіонів. Густота населення становить 113,6 чол/км², що значно вище від середнього загальноукраїнського показника. Але роз-

427

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАЇНИ

селення населення досить нерівномірне. У гірській місцевості воно у 2,5 рази нижче ніж у середньому у регіоні. Міське наелення становить 48,4 %. Регіон повністю забезпечує себе власними трудовими ресур­сами. З регіону, з метою працевлаштування і відповідного заробітку, багато працездатного населення виїжджає за межі регіону і за кордон.

Структура господарства регіону - індустріально-аграрна, загальний рівень розвитку регіону нижчий від середнього показника по Україні. Основою господарського комплексу Карпатського регіону є промис­ловість, сільське господарство, транспорт, будівництво (рис. 11.7.1).

Економічний регіон спеціалізується на видобутку вугілля, природ­ного газу, виробництві електроенергії, лісопереробці і виробництві меблів, будівельних матеріалів, харчових продуктів, фармацевтичній промисловості, нафтохімічній і хімічній, рекреаційній діяльності.

Внутрішньорегіональні відмінності досить помітні, нони зумовлені як економіко-географічними, так історичними передумовами. Львівська обл. економічно розвинута на середньоукраїнському рівні. Тут розвину­та вугільна промисловість - енергетична сировина для різних галузей господарства, електроенергетика, мапшнобудування, агропромисловий і транспортний комплекси, оздоровчо-турисгичний.

Івано-Франківська обл. має розвинуту електроенергетику, палив­ну, хімічну, нафтохімічну, нафтопереробну промисловість, вирізняєть­ся розвитком будівельних матеріалів і будіндустрії, агропромисловим комплексом, лісовою та деревообробною промисловістю.

Чернівецька і Закарпатська обл. за рівнем розвитку народного гос­подарства є найменш розвинутими у регіоні та в Україні. Основу їх економіки становлять АІЖ, деревообробна промисловість, легка і хар­чова галузі.