Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розешяшу

Крім цього, тут висока дитяча смертність. Причинами такої напру­женої демографічної ситуації є забруднення навколишнього середо­вища, особливо внаслідок Чорнобильської катастрофи та нестабіль­ності економіки.

■=> Розселення населення регіону склалося історично. В регіоні на­лічується 45 районів, 42 міста, серед яких 18 мають статус державно­го, республіканського та обласного підпорядкування. В економічному регіоні розташовано 45 селищ міського типу, є 1130 сільських рад. Питома вага міського населення складає 76,4 % до загальної чисель­ності населення регіону.

У регіоні високий пріиріст міського населення, в основному - за рахунок міграції, частка якої становить понад 50 % загального збільшен­ня чисельності міських жителів, переважно за рахунок молоді.

Сільські населені пункти Поліської зони невеликі ( 250-500 чол.) і розташовані переважно на підвищеній місцевості, а в лісостепу села (500-1500 чол.) тяжіють до річок, долин, ярів.

Щ> Трудовий потенціал. Особливості демографічного розвитку центрального економічного регіону вплинули на чисельність та ди­наміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності.

У різних галузях народного господарства регіону зайнято понад 3,7 млн. чол, що становить у межах 14,9 % від загальної кількості занятих у народногосподарському комплексі України.

Падіння обсягів виробництва, конверсійні процеси, зміни форм власності і перепрофілювання діяльності підприємств створили умо­ви для перерозподілу трудових ресурсів між галузями народного гос­подарства, у зв'язку з чим значно зросло безробіття, яке офіційно ста­новило у 2005 р. понад 3 %.

З метою скорочення кількості незайнятості працездатного населен­ня, перш за все в промисловості та будівництві, потрібно створити робочі місця у сфері обслуговування населення, у виробництві товарів народного споживання, розвивати приватне підприємництво.

% Науково-технічний потенціал є одним з найголовніших в Ук­раїні. Він включає в себе 84 вищі навчальні заклади І-П рівня акреди-

378

379

РОЗДІЛЮ. ПРОЄТОРОВМ ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ'СИЛУКРАЇНИ

талії, 76 вищих навчальних закладІЕі III-IV рівнів і близько 300 науко­во-дослідних та проектно-конструкторських організацій. У них пра­цює понад 108 тис. наукових працівників, висококваліфікованих спе­ціалістів (одна третина від загальноукраїнської кількості). Проте за ос­танні роки значна кількість вчених, спеціалістів виїжджаєть за кордон або працевлаштовується в інших галузях народного господарства.

Нині науково-дослідницькими розробками займається понад 70 тис. фахівців високої кваліфікації. На їх раїхунку десятки тисяч наукових роз­робок (у 2000 р. - 19783) зі створенням нових видів техніки і техно­логії використання власних винаходів.

Визначну роль у створенні науково-технічного потенціалу відіграє м. Київ. Тут розташовано 46 освітніх закладів І-П рівня акредитації та 66 вищих закладів III-IV рівнів. Координуючим центром всієї наукової творчої думки є Національна Академія наук України з численними інститутами, науково-дослідними підприємствами і лабораторіями, які виконують наукові дослідження і розробки світового р івня.

% Виробничий потенціал характеризується наявн істю основних виробничих фондів. Питома вага їх вартості в центральному еконо­мічному регіоні становить 10,9 % від загальної вартості в Україні, не­виробничих 15,5 %. Співвідношення виробничих і невиробничих фондів становить 59,2 і 40,8 %. Структура основних фондів суттєво відрізняється у'областях регіону. Якщо в Київській і Черкаській обл. виробничі фонди відповідно становлять 68,7 і 67,6 %, то в Києві за рахунок широкого масштабного будівництва житла, багатьох культур­них, освітніх, медичних закладів, інтенсивного розвитку сфери по­слуг переважає частка невиробничих фондів, яка становить 58,6 % від загального показника по району

Як і по всій країні, у регіоні спостерігається значний фізичний і мо­ральний знос основних фондів, особливо в промисловості і в будів­ництві. Це пов'язано із загальними для країни економічними проце­сами, що призводять до старіння фондів в умовах накопичення їх фізич­ної маси і відсутності дотримання балансу між введенням нової та виведенням застарілої техніки.

Лта®а 11. Еконошіта регіоні® Ужраіми: стан даа перспемтиви розвитку

_{ш ^}

11.4.3. Територіальна І галузева структура господарства регіону

Центральний економічний регіон виступає важливим промисловим та аграрним комплексом у територіальному поділі праці. Показник ва­лової додаткової вартості (ВДВ) в розрахунку на душу населення в еко­номічному регіоні значно перевищує середній показник по Україні (при­близно 800 грн). При цьому його рівень у Києві значно більший, ніж у Київській та Черкаській обл., відповідно на 2,0 і 2,5 тис. грн.

Частка економіки регіону в цілому у ВДВ України становить 17,3 %, з якої 24,3 % припадає на промисловість. Найбільшу частку ВДВ регіо­ну вносять такі галузі, як сільське господарство - 14,9 %, транспорт і зв'язок-17,2 %, галузі і сфери обігу -14 %.

> Промисловість. Виробничий потенціал регіону утворюють 1174 промислові підприємства, що перебувають на самостійному балансі: З них 31,0% припадає на галузь машинобудування і металообробки, 10,4 % - на легку промисловість, 9,1 % - на промисловість будівель­них металів.

Частка харчової промисловості, машинобудування і металообробки, хімічної та нафтохімічної промисловості регіону в галузевій структурі промислової продукції в 1,5-3 рази перевищує середньодержавні по­казники (див. табл. 11.4.3.1.). Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві Київської області має електроенергетика - 26,7 %, а в Чер­каській та м. Києві - харчова пром исловість (відповідно 42,1 та 27,2 %).

Як видно із таблиці, промислове виробництво Центрального ре­гіону спеціалізується на випуску електроенергетики - 23,1 % від її ви­робництва в Україні, лісової, деревообробної, целюлозно-паперової -21,5 та хімічної і нафтохімічної промисловості - 20,4 %. А в цілому Центральний економічний регіон виготовляє майже 10 % промисло­вої продукції України.

Крім названих, основними галузями спеціалізації є мікробіологіч­на, медична, поліграфічна, приладобудування, в тому числі радіови­мірювальні прилади, виробництво оптичних І оптико-механічних при­ладів, авіаційна, хімічна і нафтохімічна, скляна та фарфоро-фаянсова галузі.

380

381

Тадлиця 11.43.1. Територіально-галузева структура промисло­вості Центрального економічного регіону

	центрального економічного регіону
Галузі промисловості	Україна	Територіальна структура(частка регіону і областей у загальному обсязі України, %)				Україна	Галузева структура, %
		Центральний регіон	Київська область	Черкаська область	м. Київ		Центральний регіон	Київська область	Черкаська область	м. Київ
Уся промисловість	100,0	9,3	2,7	1,7	4,9	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	23,1	5,8	11,0	6,3	12,2	147	26,7	7,7	15 7
Паливна промисловість	100,0	0,05	0,05	-	_	10,1	0,3	0,2	0,0
Чорна металургія	100,0	0,03	0,05	0,01	0,01	27,4	1,1	0,6	2,1	08
Кольорова металургія	100,0	0,09	0,05	-	0,04	2,5	0,3	0,5		02
Хімічна і нафтохімічна промисловість	100,0	20,4	7,8	8,3	4,4	5,8	17,4	16,9	27,6	5,2
Машинобудування і металообробка	100,0	10,2	1,9	1,0	7,3	13,2	17,4	9,5	7,6	19,7
Деревообробка і целюлозно-паперова промисловість	100,0	21,5	9,5	4,6	7,4	2,3	6,0	8,2	6,1	3,5
Промисловість будівельних матеріалів	100,0	12,6	3,1	0,9	8,6	2,6	4,4	3,0	1,4	4,6
Легка промисловість	100,0	14,4	2,0	2,4	10,0	1,6	2,8	1,2	2,2	23
Харчова промисловість (без борошномельно-круп'яної)	100,0	15,7	3,8	4,2	7,7	17,4	26,7	25,1	42,1	27,2

>> Машинобудівний комплекс регіону представлений чисельни­ми галузями, серед яких особливо значними є електротехнічна про­мисловість, хімічне та нафтохімічне машинобудування, приладобуду­вання, виробництво санітарно-технічного та галузевого устаткуван­ня, машинобудування для легкої та харчової промисловості та ін.

Перспективний розвиток машинобудівного комплексу базувати­меться на досягненнях науково-технічного прогресу шляхом створен­ня високомеханізованих та автоматизованих ліній на виробництві, впровадження нових мало- та безвідходних ресурсозберігаючих тех­нологій.

Трипільській ДРЕС, Білоцерківській ТЕС, Київській ГЕС та ін. З ме­тою стабілізації екологічної ситуації, згідно з рішенням уряду України, експлуатація Чорнобильської АЕС призупинена.

• Хімічну і нафтохімічну промисловість регіону представля­ють 53 підприємства. На її частку припадає 17,4 % товарної продукції, 15,4 % вартості основних виробничих фондів і 7,1% промислово-ви­робничого персоналу Центрального економічного регіону. У струк­турі промисловості цієї галузі нафтохімічна складає 42,7 % основної її галузі: шинна, гумоазбестова промисловість та гумотехнічні вироби, хіміко-фармацевтична галузь. Хімічна промисловість регіону представ­лена основною хімією (азотна і хлорна промисловість), промислові­стю хімічних волокон і ниток, виробництвом пластмас, лакофарбо­вою, промисловістю побутової хімії тощо.

• До складу харчовоїпромисловості регіону входить 83 підприє­мства, які виробляють 26,7 % товарної продукції, вартість основних ви­робничих фондів складає 12,8 %, чисельність промислово-виробничо­го персоналу становить 14,2 % до аналогічних показників регіону.

Найбільша питома вага у виробництві продукції харчової промис­ловості припадає на м'ясну, молочну, хлібопекарську, цукрову та мас­лосироробну. Харчова промисловість в основному задовольняє власні потреби регіону. Проте є можливості реалізувати значну частину про­дукції, особливо в Черкаській обл., за межі регіону. Для цього необхід­но здійснити оновлення матеріально-технічної бази, модернізацію ви­робництва, розширити асортимент продукції, підвищити її конкурен­тоспроможність. Ці заходи можна здійснити при державній фінансо­во-кредитній підтримці підприємств.

^ Агропромисловий комплекс. Сільське господарство Централь­ного регіону має свої особливості і це великою мірою пов'язане з тим, що на території регіону знаходиться столичне місто Київ, яке акуму­лює велику кількість населення і виробничих галузей, але не має сільськогосподарського виробництва. У регіоні зосереджено 4,7 % сільгоспугідь України і 9,0 % ріллі. Структура землекористування

РОЗДІЛ НІ. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАЇНИ

ш~ - - - - ^

відповідає середнім показникам по Україні. Посівні зернові площі ста­новлять 48,7 %, на другому місці кормові культури - 31,5 %, технічні культури займають 10,2 %, картопля та овочеві культури - 9,6% по­сівних площ.

У галузі рослинництва регіон спеціалізується на вирощу ванні зер­нових, картоплі та цукрових буряків.

У галузі тваринництва - виробництво м'яса (11,4 %), молока (9,3 %), яєць (41,5 %) (від обсягу виробництва в Україні).

Для перспективи розвитку галузі агропромислового комплексу не­обхідні конкретні фінансові ресурси за рахунок державних коштів, які б забезпечували виробництво продуктів сільського господарства (в першу чергу для столиці - м. Києва - та великих міст регіону).

> Транспортнийкомплекс регіону складає залізнотний, автомо­ більний, річковий, повітряний і міський електротранспорт. Рівень його розвитку не повною мірою забезпечує сучасні потреби в перевезенні вантажів та обслуговуванні пасажирських перевезень. Обсяги заліз­ ничних та автомобільних перевезень, значно скоротились (в тому числі і вантажі, і пасажири більше як на половину).

Головним напрямом розвитку транспортної галузі регіону є його оновлення і раціоналізація використання рухомого сісладу згідно зі змінами вантажо- та пасажиропотоків. Водночас необхідна реструк­туризація залізниць і автошляхів для збільшення їх пропускної спро­можності та забезпечення матеріально-технічними ресурсами.

> Інвестування в будівельний комплекс. За останні роки вкла­ дання інвестицій в розвиток регіону були нерівномірними. Найбільші обсяги капітальних вкладень були спрямовані в розвиток економіки м. ІСиєва. Але визначальним показником інвестиційної діяльності є обсяг капітальних вкладень на душу населення, який у регіоні на 14 % вищий ніж в середньому по Україні.

У цілому інвестиційно-будівельний комплекс Центрального еконо­мічного регіону є достатньо потужним, проте домінуюч а частина інве­стицій припадає на м. Київ.

Глвва 11. Економію регіонів України: стан та перспективи розвитку

Для найбільш об'єктивного розподілу інвестицій доцільно розпо­діляти їх на душу населення за регіонами.

•S Зовнішньоекономічна діяльність. У Центральному економіч­ному регіоні зосереджено потужний експортний потенціал. У загальній кількості підприємств, які здійснюють експорт товарів і послуг з Украї­ни, підприємства регіон)' становлять 23,3 %, а вартість експорту -16,8 % всієї вартості експорту України. Сальдо експортно-імпортних опе­рацій по регіону є додатнім.

Безперечно, лідером у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є Київ. Тут зосереджено 18,5 % всіх підприємств, що експортують продукцію, і 29,6 % тих, що імпортують її. Імпорт товарів і послуг міста перевищує експорт - понад 800 млн. дол. СІЛА.

Експорт здійснюється майже у 60 країн світу. На Центральний еко­номічний регіон припадає понад 45 % іноземних інвестицій, які от­римують усі регіони України, одночасно регіон інвестує економіку інших країн (близько 8 %).

S Екологічна ситуація в регіоні достатньо напружена. Чорно­бильська катастрофа призвела до різкого погіршення стану навколиш­нього середовища і, як наслідок, до високого рівня захворюваності населення.

Основними забруднювачами довкілля є паливно-енергетична га­лузь, хімічна і нафтохімічна, медична, харчова та ін., які викидають у повітря значну частину шкідливих речовин, серед яких сірковий ан­гідрид, окиси азоту. Вони також забруднюють і водні джерела неочи-щеними та недостатньо очищеними стічними водами.

Для вирішення екологічної проблеми необхідно збільшувати обся­ги капітальних вкладень і вважати їх приоритетними, оскільки стан навколишнього середовища — це активний вплив на стан здоров'я людей, які постійно знаходяться в цьому середовищі.

^ Соціальна сфера. На вирішення проблем соціальної сфери адекватно впливає розвиток економіки. Загальний спад економіки негативно вплинув на розвиток виробництва товарів народного споживання і надання різноманітних послуг населенню (як побу-

384

?385

РОЗДІЛ SSL ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

тових, так і соціально-культурних). Зменшення обсягу надання платних послуг населенню склало близько ЗО %. Зменшена забез­печеність населення лікарняними ліжками - 21,6 % (в результаті недостатнього фінансування в галузі охорони здоров'я). Як пока­зує аналіз, зменшились виробництво і рівень споживання основ­них видів продовольчої продукції на душу населення, зокрема мо­лока і молокопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, яєць, олії, фруктів, ягід, винограду, риби тощо.

Це дуже важливий фактор, який негативно впливає на розвиток суспільства як регіону, так і країни в цілому. Тому проблеми науково-обґрунтованого і раціонального харчування мають бути на повсяк­денному контролі, оскільки вони впливають на рівень життя народу в цілому.