- •8.6.5. Особливості формування та розселення населення
- •Глава 8. Природний та рвсурсно-трудовий потенціал економіки України
- •Глава 8. Природний та ресурсночтрудовий потенщіал втноміш України
- •Глава 8. Приротш та ресурсно-трудовий потенціал єіюновяіііш Уюаїни
- •Глава 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •9.1. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення
- •Глава 9. Міжгалузеві комплекси та регіональні особливості їх розвитку
- •Глава 9. /Міжгалузеві ковяітекси та регіональні особливості Вг розвитку
- •9.2. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •9.3. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •Глава 9. Шохга/лузеві ковяшлексч та регіональні особливості ш розвитку
- •Глава 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Глава 10, Екоиюигіма України ж р@гіонзльма система та її розвиток
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •10.2 Основні передумови регіонального економічного розвитку
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 1&. Економіка України ж регіональна система та її розвиток
- •Глава 10, Економіка України ш регіональна систеша та Ті розвиток
- •Глава 14. Екомов/іжа України як регіональна система та т розвиток
- •10.5. Проблеми соціально-економічного розвитку
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 10. Епомоміка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка р@гіомів Упраїми: стан та терєпештши розвитту
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 1 і. Економіка регіонів Укр&їмм: гагам та перспвнтивиі розвитку
- •Глава 11. Ешноваіиа регіоні® України: стам та перспешпиви розвитку
- •Глава 11. Екоініовяіііа регіонів України: стам та перспективи роз®итщ/
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економію регіонів УіфМш: стам ота пврснеіатіви розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та пврспеештіви розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •11.2.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •11.2.3.' Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Еканотиа регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів Ущіаїни: стан та перспективи розвитку
- •11.2.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •11.3.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •11.3.3 Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Економіка регюмів України: сягай та перспештмвід розвитку
- •Глава 11. Економію реаіоміе України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіоні® України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економію регіоні® України: стан та п®рспе«ти®и розвитку
- •11.4.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розешяшу
- •11.4.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Глава 11. Етиновяіоа ртвіоиіе України: стам та персіюштюч розвитку
- •11.5.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка рєзїонт України: стам та перспективи розвитку
- •11.5.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Економіка рєзіоиів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи рдзшитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.6. Економіка Подільського регіону
- •11.6.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •11.6.1. Місце і роль Подільського економічного регіону в розвитку економіки країни
- •Глава 11. Економша реаюит Уіфаїнш: слїзм та перспективи розвитку
- •11.6.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка рвг'юиів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка резюме Умраїт: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.7.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіоні® України; стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. EstQHotsista регіонів Ущіати: стан та шрспекепши розвитку
- •Глава 11. Економіка регіомів України: стам та перспективи розвитку ffl— *р
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка реаіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.8.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспемтмеи розвитку
- •Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури.
- •12.1. Зовнішня економічна діяльність України в умовах ринкової економіки.
- •Глава 12. Мганар. Екои. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові отрукт
- •12.2. Економічні зв'язки України з країнами снд
- •Глава 12. Мікнар. Екон. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові сттокг
- •Глава 12. Міжнар. ©есон. Зв'язки Укр. Та ж інтеграція в європ. Та світові струвст.
- •12.3. Зміст і форми міжнародної економічної інтеграції
- •Глава 12. Мозотар. Ессвм. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові струвпг.
- •12.4. Економічна інтеграція України в європейську та світову структуру
- •Глава 12. МІіжшар. ©псом, зв'язки Укр. Та її Інтеграція в європ. Та світові структ.
- •Глава 12. ЮІинар. Екон. Зв'язки Укр. Та ж імтеїгращоя в європ. Та світові струвгт.
- •12.5. Експортний потенціал України і можливості його реалізації на світовому ринку.
- •12.6. Транзитний потенціал України і його значення в розвитку економіки держави.
- •Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.1. Природно ресурсні фактори розвитку продуктивних сил.
- •13.3. Водний фактор в розвитку продуктивних сил.
- •13.4. Трудоресурсні фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.5. Споживчий фактор розвитку продуктивних
- •13.6. Транспортний фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.7. Науково-технічний прогрес як фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.8. Фактор ринкової кон'юнктури розвитку продуктивних сил.
- •13.9. Фактор історико-географічного положення розвитку продуктивних сил.
- •13.10. Екологічний фактор розвитку продуктивних сил.
- •Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування План викладу матеріалу
- •14.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •Глава 14. Наумові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Науію®! засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •14.3. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Глава 14. Haystosi засади рацюиапьиово природокормєітуважя
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 15. Економічний моніторинг і система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформац/і
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •§5 Водний кодекс України забезпечує правову охорону вод від забруднення, засмічення і виснаження та регулює порядок їхнього використання.
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторипг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної Інформації
- •Глава 16, Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •16.2. Міжнародні природні ресурси та співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Глава 16. Економічний механізм прироЗокористуєанмя
- •Глава 16. Економічний межанізм природокористування
- •Глава 16. Економічний механізм природокористування
- •Глава 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •Глава 17. Економічна єфттмвніать природоохоронні'дшпьності
- •Глава 17. Економічна ефешпивність прирвдоохоромноі'діяльності
- •Глава 17. Економічна ефештююсть природоохоронної діяльності
- •17.3. Стратегічні напрями розвитку галузей народного господарства та забезпечення охорони природно-ресурсного потенціалу
- •Глава 17. Ештюмічна ефективність природошорошоїдіяльнасті
- •Глава 17. Еиомоішічнш ефттивнїсть природоохоронної діяльності
- •17.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Глава 18. Світсший досвід і міжнародне
- •Природного середовища.
- •18.1. Стан навколишнього середовища як фактор глобального та національного розвитку.
- •Глава 18.Свіпювий досвід і міжшр, співробітн. У сфері опор, навк. Сер.
- •18.2. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі.
- •18.3. Міжнародне правоохоронне співробітництво.
- •18.4. Європейський вектор українського правового поля в сфері охорони навколишнього середовища.
- •Глава 18.Світовий досвід і міжнар. Співробітн. У сфері охор. Навк. Сер.
- •Глава 18.Свіпювий досвідіміжнар. Співробтш. У сфері ожор. Навк. Сер,
- •18.5 Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екологи.
- •Глава 18.Світовий досвід і міжнар. Співробітн. У сфері охор. Навк. Сер.
Глава 12. ЮІинар. Екон. Зв'язки Укр. Та ж імтеїгращоя в європ. Та світові струвгт.
іГД
"""Ц""—"""""-'■"
"' '" И~..».-УЧЧі™...І,.'
.,,Л
,,J,,i.....„n^,.^m»»..
.„,.,....„. ,.,„,„ „„.,, ,„Є^Д
теми. У зв'язку з цим важливе значення мають положення договору про створення валютного союзу та організації Європейської системи центральних банків, які покликані здійснювати контроль за кредитами та грошовим обігом у країнах ЄС, впроваджувати заходи, спрямовані на зниження темпів інфляції.
Для участі в економічному і валютному союзі (ЕВС) країни, що входять до ЄС, повинні відповідати таким критеріям:
дефіцит держбюджету не повинен перевищувати 3% ВВП;
державний борг не повинен перевищувати 60% ВВП;
темпи інфляції не повинні перевищувати середній показник трьох країн — кандидатів з мінімальною інфляцією більш ніж: 1,5 пункта;
довгострокові облікові ставки не повинні перевищувати середній показник з мінімальною інфляцією більш ніж на 2 пункти;
валюта країни повинна бути присутня в механізмі обмінних курсів європейської валютної системи не менше двох років1.
Перспективними напрямами інтеграції України в економіку світового господарства є створення українських транснаціональних корпорацій, банків, торгівля об'єктами інтелектуальної власності.
Процес інтеграції України у світову економіку відбувається за умов реформування власної економіки при одночасній трансформації зов -нішньоекономічних зв'язків, зокрема країнами СНД.
12.5. Експортний потенціал України і можливості його реалізації на світовому ринку.
Міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі Міжнародних економічних відносин зберігає винятково важливе значення. Входження господарства України в систему світових господарських відносин зумовлюють необхідність визначення засад на яких має розвиватися експортний потенціал України.
1 Л.М. Горбач, О.В. Плотніков. Міжнародні економічні відносини. Київ. Кондор, 2005. ст. 137
Л.М. Горбач, О.В. Плотніков. Міжнародні економічні відносини. Київ. Кондор, 2005. ст. 114
487
РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНМХ СМЛ УКРМ'НМ
ш - - ——■ ■ - ^>
Експертний потенціал держави визначається обсягами товарів і послуг, що можуть бути вироблені в економічній та соціальній сферах і реалізовані на світовому ринку з максимальною вигодою для країни.
Україна завжди мала і має сьогодні значний експортний потенціал. Провідне місце в експортному потенціалі займає продукція чорної металургії. Експортний потенціал машинобудування використовується дещо в менших обсягах. Однак, науково-технічна революція дала значний поштовх поділові праці, спеціалізації виробництва, яка нині набирає особливо широких масштабів в першу чергу в машинобудуванні. Спеціалізація виробництва сприяє різкому зростанню обміну вузлами, деталями, компонентами, які виготовляються на підприємствах різних країн. Міжнародні кооперативні поставки постійно зростають. Нині більш ніж 30% товарообороту між країнами Європи припадає на взаємні кооперативні поставки.
Однак політика в галузі експорту спрямована на регулювання експортних потоків. До експортних бар'єрів відносять експортне мито - податок, який накладається на кожну одиницю товару, яка вивозиться за кордон. Цим держава стримує вивіз з країни тих товарів, на які незадоволений попит серед власних споживачів, або вивіз їх з певних причин є4 небажаним. Сюди відносять експортні квоти, які встановлюються для забезпечення вітчизняних споживачів достатніми запасами товарів за низькими цінами, для запобігання виснаженню природних ресурсів, а також для підвищення цін на експорт шляхом обмеження поставок на закордонні ринки. Є і інші чинники, які певною мірою стримують розвиток українського експорту. Зокрема:
0 негативні тенденції зростання в експорті частки сировинних товарів;
0 значно ускладнений вихід на світові ринки українських підприємств внаслідок протекціоністських заходів з боку низки країн світу щодо захисту власних ринків;
0 недостатній розвиток системи сертифікації та контролю якості експортної продукції в умовах зростання на світових ринках
488
Огаеа І2. Шігамзр. екои. зв'язки Укр. та 1* їитеграцоя в Європи, та евітоеі структ.
вимог не тільки до науково-технічних параметрів, ай до споживчих та екологічних характеристик продукції;
0 відсутність досвіду та спеціальних знань щодо виходу на світові ринки у більшості вітчизняних підприємств, низький рівень маркетингової діяльності, нескоординованість дій;
0 критично недостатнє інвестування в перспективні експорт-ноорієнтовані проекти за рахунок внутрішніх і зовнішніх ресурсів;
0 обмежені можливості використання іноземних інвестицій та кредитів для розвитку українського експорту внаслідок низького міжнародного рейтингу надійності України.
Крім вищезазначеного, на розвиток експортного потенціалу України впливають такі чинники:
низька ефективність виробництва;
висока енерго- та матеріаломісткість продукції;
високий рівень спрацьованості основних виробничих фондів;
у більшості галузей національного господарства ще відстала технологічна база.
Слід відмітити, що виготовлення конкурентоздатної продукції на експорг в значній мірі залежить від імпорту енергоносіїв, їх цінової політики, а також проміжної продукції (машини та устаткування), які можуть виготовлятися на Україні.
Сучасні можливості експортного потенціалу України залежать від рівня розвитку окремих економічних регіонів.
За обсягами зовнішньої торгівлі найбільша питома вага на експортну продукцію припадає на Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Луганську області та м. Київ, які разом забезпечують понад 60% усього експорту.
Серед південних областей України за обсягами експорту товарів виділяються Миколаївська і Одеська області за рахунок, відповідно, поставок суден і хімічної продукції. У Причорномор'ї стратегічним завданням є встановлення преференційного режиму вільної торгівлі і спільного підприємництва на перетині основних комунікаційних напрямів Північ-Південь і Захід-Схід.
""
— =
489
РОЗДІЛ НІ. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАЇНМ
Ш — -
- - -— —
' ■ -
- ■■■ ■ '■ - ~^=^>
Західні області України характеризуються значною кількістю учасників зовнішньоекономічної діяльності і спільних підприємств (35% СП країни).
Зовнішньоторговельному обороту сприяє розширення співробітництва прикордонних областей України і Росії, Єврорегіонів Буг і Карпати.
В даний час досить стабільним попитом в окремих сегментах світового ринку користується вітчизняна продукція металургійного комплексу (прокат чорних металів, сталеві труби, залізна руда, феросплави і ін.), окремі види машинобудування (комплектуючі агрегати, машини та обладнання для власного машинобудування), гірничо-видобувної, електроенергетичної промисловості, будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів (поліроване і віконне скло, каоліни, тугоплавка і вогнетривка глина, кварцовий пісок, вироби з граніту, санітарно-керамічні вироби, цемент), хімічного комплексу (аміак, карбамід, оцтова кислота, бензол, вінілхлорид, шини, лікарські засоби тощо).
Як уже було сказано, найбільша питома вага в експортному потенціалі займає металургія України. В умовах скорочення поставок ме-талопродукції до країн СНД і скорочення внутрішнього попиту, продукція цієї галузі постачається на ринки далекого зарубіжжя.
Зростання експортних поставок підтверджує достатню конкурентну спроможність продукції галузі на зовнішніх ринках (продукція сертифікована і нижчі експортні ціни ніж у західноєвропейських партнерів).
Багатогранність промислового виробництва і сфер реалізації його продукції, у тому числі за сегментами світового ринку, передбачає багатовекторність експорту і наявність різних стратегій розвитку. В перспективі продукція машинобудівного комплексу повинна бути домінуючою. Зараз на світовому рівні якості виробляється продукція літако- і суднобудування, космічної, військової техніки та озброєння. Для закріплення і підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку необхідно втілювати в виробництво новітні до-
Глзва 12. Межнар. ежои. зв язки Укр. та Ш інтеграція в євроіпі. та світові струю:
iffi"—™ "" *" *"" "-—-=-——— - - ; ™_^
сягнення вітчизняної і зарубіжної науки і техніки, створення новю організаційних структур - спільних підприємств, промислово-фінан сових груп, холдингових компаній - із залученням коштів як інозем них, так і вітчизняних інвесторів.
В найближчі роки необхідно передбачити заходи, які б поступові забезпечували заміну експорту металу експортом машин, устаткуван ня, металовиробів і суттєве збільшення виробництва продукції ма шинобудування для експорту та заміни імпорту. Одночасно потрібні зосередити зусилля на відновленні потужностей експортного спря мування в усіх галузях промисловості та сільського господарства Разом з цим потрібно вирішувати питання створення нових експорт них потужностей для випуску новітньої високотехнічної продукції виходячи з наявного попиту на міжнародних ринках.
Головну увагу необхідно приділити підприємствам машинобудів ного комплексу, який повинен збільшити експорт продукції та знач но розширити асортимент технічного переозброєння -сільськогоспо дарського виробництва.
Враховуючи власні потреби, а також експортні можливості елі відновити потужності підприємств важкого, енергетичного, електро технічного машинобудування, верстато- і приладобудування, для ви пуску продукції нафтодобувної та нафтохімічної промисловості.
Розширення експортних можливостей у хімічній промисловосі доцільно передбачати за рахунок виробництв, які працюють н власній сировині: кальцинована сода, сірчана кислота, пігментни] двоокис титану, шини для різних класів автомобілів, синтетичні смо ли, пластмаси тощо.
Україна має значні можливості збільшувати експорт виробів лег кої та харчової промисловості (шкірсировина та вироби з неї, взутта синтетичні, льняні та шовкові тканини і вироби з них, кондитерсь» вироби, продукти переробки м'яса, овочів і фруктів, цукор, олія, бо рошно та ін.).
Незважаючи на те, що зараз декларується розвиток зовнішньое кономічних зв'язків з орієнтацією на економічно розвинуті західн
490
РОЗДІЛ НІ. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Ш-— "■ ■ ■ « " " - - —^
країни, важливим напрямом і надалі буде торгівля з країнами СНД,
Балтії і в першу чергу з Росією. Українські підприємства в кооперації з російськими можуть виготовляти комплексне устаткування для реконструкції раніше побудованих за кордом підприємств, головним чином в країнах Близького Сходу, Північної Африки, Індії, Китаю.
У співпраці з іншими країнами пріоритет слід надавати розширенню та поглибленню двохсторонніх зв'язків, зокрема: інтенсифікації прикордонної торгівлі;активізації різнобічних відносин з Білоруссю, транспортуванню енергоносіїв в Україну та через її територію в Європу; забезпеченню тісного співробітництва України з країнами Центральноазіатського регіону та Республікою Казахстан тощо. У співпраці з країнами Центрально-Східної Європи потрібно поглиблювати економічне, науково-технічне і культурне співробітництво з усіма державами цього регіону.
Для стратегічної перспективи визначальним є забезпечення всебічного динамічного розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом (ЄС).
Цілеспрямована і виважена державна регіональна міжнародна економічна стратегія на довгостроковий період сприятиме подальшому розвитку економіки України, інтеграції її в світовий рн нок, реалізації пріоритетних завдань, раціональному територіальному розподілу праці, розвитку міжрегіональних і міжнародних економічних зв'язків, гармонізації соціально-економічного розвитку регіоніів.