Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи рдзшитку

Вони дещо зросли за останні п'ять років. У 2005 р. інвестиції в ос­новний капітал (капітальні вкладення) на одну особу в фактичних цінах становили: Волинська обл. - 1140,1 грн (2000 р. - 263,6 грн); Жито­мирська обл. - 848,4 грн (2000 р. -180,3 грн); Рівненська обл. -1022,9 грн. (2000 р.- 309,1 грн); Чернігівська-1139,8 грн (2000 р. -338,5)'.

Наведені дані свідчать, що в останні роки в регіоні йтиме тенденція до зростання обсягів капітального будівництва в галузі народного гос­подарства. Однак стан основних виробничих фондів вимагає його оновлення. Тому процес оновлення основних виробничих фондів ви­магає, крім державних ресурсів, залучити власні кошти на придбання нової техніки, технології, розширення виробництва та освоєння но­вих видів продукції, розширення їх асортименту, здійснюючи відтво-рювальний процес.

Цр. Зовнішньоекономічна діяльність. Вигідне географічне розмі­щення та стратегічне положення Поліського економічного регіону дає змогу активно залучати його до торговельних та виробничих взаємо­відносин України з іншими державами, розбудови міжнародної сис­теми торгівлі, транспорту, зв'язку, створення зон міждержавного співробітництва. Проте на сьогодні питома вага регіону у зовнішньо­економічній діяльності визначається відносно низьким рівнем. За да­ними статистики, експорт регіон;/ становить 3,4 % до загальноукраї­нського покази ика, імпорт - відповідно 5,1 %. Як бачимо, в цілому по економічному регіону імпорт переважає експорт, що є негативною тенденцією. Найнижчі показники щодо експорту має Волинська обл., де імпорт переважає експорт у 1,6 рази, в Чернігівській обл. - у 0,3 раза. Найбільш експортоспроможною продукцією є харчова промис­ловість, певною мірою - машинобудування.

Поліській економічний регіон має велику перспективу покращити структуру експортної продукції, одночасно залучаючи інвестиції в роз­виток і виробництво конкурентоспроможної продукції на зовнішньо­му ринку.

Статистичний збірник: Івано-Франківщина, «Україна», Світ за 2005 р. м. Івано-Франківськ 2006 С. 558

402

403

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНМХ ЄМЛ УКРАІНМ

% Розвиток соціальної сфери характеризується негативними тен­денціями, які викликані спадом промислового виробництва. Це потяг­ло за собою падіння рівня розвитку соціального комплексу, його мате­ріальної бази. Різко знизились побутові послуги населення. Значно змен­шились обсяги житлового будівництва, введення в дію закладів освіти, охорони здоров'я. Зменшилось відвідування населенням театрів і кіно­залів. Особливо негативні тенденції в сільській мережі розселення та у малих містах з незначною структурою виробництва. В економічному регіоні значно знизились основні показники роздрібного товарооборо­ту та платних послуг на душу населення. У гшгузях соціально-культур­ної сфери також домінують депресивні процеси.

У галузі охорони здоров'я та медичного обслуговування регіон та­кож відстає від середніх показників України. Значно нижча забезпе­ченість в регіоні кваліфікованим медичним персоналом, яка становить в межах 90% від середнього рівня України. Економічний спад призвів до загального зниження доходів на душу населення, особливо це відчу­вається у сільській місцевості. Безробіття і низька оплата праці зумо­вили зростання міграційних процесів. Це помітно в Рівненській і Во­линській областях, де значна частина людей і спеціалістів працездат­ного віку шукає заробітків за кордоном. Перспективні плани економі­чного регіону вселяють надію, що в найближчий період ситуація зміниться в кращу сторону. Для цього є усі передумови в регіоні, особ­ливо цьому сприятиме розвиток галузей виробництва, характерних для цього економічного регіону.

Щ^, Екологічна ситуація. Поліський економічний регіон розташо­ваний в зоні підчищеної техногенно-екологічної ситуації, яка негативно впливає на навколишнє природне середовище. Крім прогнозних ймовірних стихійних лих, як вітрові бурі, землезсуви, лісові пожежі, паводкові явища, на екологічний стан навколишнього середовища не­гативний вплив мають Рівненська та Чорнобильська АЕС (хоча вона і закрита). Аварія Чорнобильської АЕС на довгі роки завдала невип­равної шкоди довкіллю, земельним і водним ресурсам як Житомирсь­кої, так і Чернігівської областей. Особливо постраждало населення,

Гмава 11. Економіка реаїонів Уіцраїнм: стан та перспективи розвитку

яке переселене з небезпечної зони, не кажучи про тих, хто загинув, і тих, що хворіють на променеву хворобу. Сумарна шкода вимірюється вже в сотнях мільйонів грошей, не враховуючи витрати на споруд­ження укриття Чорнобильської АЕС.

Проблема охорони навколишнього середовища та запобігання тех­ногенним аваріям і зменшення їх впливу на економіку довкілля і здо­ров'я населення на сьогодні є однією з найбільш важливих задач, роз­в'язання якої стосується кожної людини.

11.5.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону

У Поліському економічному регіоні найбільш гострою проблемою є реабілітація радіаційно забруднених територій, залучення природ­но-ресурсного та трудового потенціалу в розвиток економіки народ­ного господарства.

Гострою проблемою виступає недостатність коштів у місцевих бюд­жетах і для забезпеченні! фінансування соціальної сфери та місцевих виробничих потреб, зокрема, для забезпечення фінансування соціаль­ної сфери та місцевих виробничих потреб, для забезпечення діяльності освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, розвитку житлово-комунального господарства в розрахунку на душу населення, показники якого значно нижчі (до 30 %) ніж в середньому по Україні.

Важливим фактором у вирішенні регіональної соціально-економіч­ної проблеми є вдосконалення інвестиційної та кредитної політики держави, розширення місцевих джерел наповнення бюджету за раху­нок удосконалення податкової системи та інших форм економічного регулювання.

В інноваційній діяльності регіону негативним є те, що значно ско­рочені державні витрати на проведення науково-дослідних робіт, од­ночасно їх знецінено в зв'язку з подорожчанням ресурсів інших вит­рат. Проблемою в регіоні є необхідність дослідження мінімізації нега­тивного впливу на навколишнє середовище та розроблення і впро­вадження нових енерго- і ресурсозберігаючих технологій, розвитку

404

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАЇНИ

екологічної нетрадиційно орієнтованої енергетики, зокрема, викори­стання додаткових енергетичних потужностей малих річок, вітрової енергії, сонячної енергії та біогазу, мобільних ТЕС тощо.

Гострою проблемою, яку необхідно розв'язати, є збереження і збільшення родючості земельних ресурсів. Це стосується, в першу чергу, недотримання сівозмін, недостатнього і нерегульованого вне­сення різноманітних добрив, обмеження вапнування кислих ґрунтів та недостатньої боротьби з ерозією грунтів. Поліський економічний регіон займає перше місце в країні з посівів і виробництва волокна льону-довгунця. Враховуючи, що льонопереробні підприємства роз­ташовані в економічному регіоні (Рівне і Житомир), тр»еба збільшити площі посіву льону з метою забезпечення сировинними ресурсами потужності згаданих підприємств.

У розвитку лісової та деревообробної промисловості часка По­ліського економічного регіону становить 22 % від загального обсягу по Україні і в структурі промислової продукції всередині регіону -10,8 %. У регіоні сконцентровані найбільші деревообробні комбінати та меблеві фабрики (Ковель, Луцьк, Рівне, Сарни, Житомир, Коростень, Малина, Ніжин, Прилуки). Власними сировинними лісоресурсами ре­гіон себе не забезпечує. Тому тут важливо впроваджувати новітні тех­нології з організації безвідходного виробництва, використовуючи як свій передовий"досвід, так і досвід зарубіжних країн.

Домінуючими в розвитку промислової структури регіону на сьо­годні є харчова промисловість (35,1 %), паливна (15,3 %), машинобу­дівна і металообробна (14,7 %). Ці галузі є пріоритетними для еконо­мічного регіону, особливо в зростанні виробництва конкурентоспро­можної продукції на експорт. Впровадження інноваційних досягнень у вказані галузі сприятиме збільшенню обсягів виробництва, забезпе­ченню власних потреб в цій продукції і зростанню її експорту.

Важливим фактором є залучення наявного працездатного населен­ня до суспільно-корисної роботи, покращення добробуту населення, його духовного і культурного рівня. З цією метою необхідно освоюва­ти наявні рекреаційні ресурси регіону та посилити розвиток соціаль­ної і виробничої інфраструктури.