Глава 11. Економіка рєзїонт України: стам та перспективи розвитку

Щ Водні ресурси. Регіон забезпечений водоресурсами. На одного жителя регіону припадає у два рази більше води ніж в середньому по Україні і цей показник становить 1,5 - 2,0 тис. м³.

Основною складовою' водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку. Є вагома частка запасів підземних вод та озер і боліт, цінних гідро-мінеральних ресурсів. З метою ефективного регулювання сезонного режиму річок та раціонального використання водних ресурсів, стік річок у Поліссі певною мірою зарегульований водосховищами, особливо в Житомирській і Рівненській областях. У регіоні є багато штучних во­доймищ (ставків), боліт та озер, серед яких виділяються як розмірами водних запасів (301 млн. м³), так і за екологічними характеристиками Шацькі озера (Волинська обл.), а також Біле озеро Рівненщини.

*ф Лісові ресурси. Економічний регіон достатньо заліснений. Се­редній показник лісистості території сягає 25-27 %. Більш заліснени­ми є території Поліської природно-географічної провінції на півночі регіону. В структурі лісів найбільшу питому вагу займають плдщі со­снових лісів (більше 60 %), з домішками дубу, ялини, осики, тополі, берези, грабу.

Враховуючи техногенне та антропогенне навантаження на навко­лишнє середовище регіону, розподіл лісового фонду за групами на те­риторії Поліського регіону дещо розрізняється за областями. Найниж­чою є частка лісів першої групи (з відтворювальними функціями) в областях із підвищеною лісистістю - у Волинській та Рівненській обл. У структурі лісів першої групи в регіоні переважають зелені зони, у лісах другої групи переважною є частка експлуатаційних лісів.

За віковим складом серед лісових ресурсів Поліського регіону пере­важають молоді насадження. Використання лісових ресурсів здійснюється за розрахунковою лісосікою, тобто приріст лісових ре­сурсів переважає експлуатаційну їх рубку.

1? Рекреаційні ресурси. Полісся має унікальні мальовничі ланд­шафти та значні місцевості культурно-оздоровчого типу, багатого лісового фонду, луків, численних озер та річок. Унікальні мінеральні води регіону, у тому числі мінеральні радонові води Житомирської та

394

395

РОЗДІЛ ІШ. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СМЛ УКРАЇНИ

Рівненської областей, лікувальні грязі дозволять розвивати на їх ос­нові діяльність лікувально-оздоровчих закладів.

Наукові дослідження стверджують, що цим видом ресурсів регіон знач­но перевищує власні потреби. Так наприклад, у Волинській обл. потреби населення у рекреації він перевищує більше ніжу 7 разів, у Рівненській обл. -у 4 рази. У Житомирській та Чернігівській обл. відповідно 3,8 та 3,5 раза. В цілому площа потенційно рекреаційних територій регіону стано­вить 1,5млн. га, що близько 15 % усієї території Полісся.

е£ Демографічний потенціал. На стан і розвиток демографічно­го потенціалу Поліського регіону значною мірою вплинула аварія на ЧАЕС. Це спричинило посилення інтенсивності міграційних процесів і зміни динаміки чисельності населення. З другої половини 1990-х років почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Тут помітно зменшилась народжуваність і зросла смертність, знизився життєвий рівень населення.

Щодо національного складу населення регіону, то відзначається фак­тично рівномірне співвідношення чисельності основних національ­ностей - українців та росіян - в усіх областях регіону за більш помітною, ніж в країні в цілому, перевагою українців. Привертають увагу особ­ливі етнічні групи українського народу - поліщуки (етнічні поселення, які відомі з ХУП ст.), литвини (їх самобутність сягає часів Давньої Русі). Серед населення окремих районів Чернігівщини (у минулому «сев-рюки») помітним є антропологічний вплив народів тюркського по­ходження.

Для більшості областей регіону перевага міського населення над сільським визначилась переважно у другій половині 1980-х років (у Житомирській обл. зараз міське населення складає 56,5 %). У Во­линській, Рівненській та Чернігівській обл. кількість місьіаого і сільського населення приблизно до 50 %.

п^ Розселення населення. Сучасна система розселення в Полісько­му регіоні характеризується відносно низьким рівнем економічних, ви­робничих, наукових та культурних зв'язків.

Саме вони визначають взаємопов'язаність розвитку міських та сільських поселенських мереж у системах розселення. На території

fira®a 11. Еіттомта регіонів Уіфаїмм: стан та nepcnsgsmueu розвитку

Поліського регіону розташовано 77 районів, 46 міст, з них 15 обласно­го підпорядкування, 113 селищ міського типу, 5182 села та 1820 сільських рад.

Поліські території регіону північної частини мають менш розвину­ту систему розселення як територіально, так і за рівнем соціального розвитку, ніж регіони лісостепу.

dfr Трудовий потенціал. Чисельність трудових ресурсів у загальній чисельності населення регіону становить близько 58 %. Кількість зай­нятого населення в суспільно-корисній праці - 42,5 %.

Питома вага трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, у загальній чисельності населення в регіоні є нижчою ніж по Україні. У структурі зайнятості населення більшу ніж в Україні частку становлять праідюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зай­нятих у галузях суто сільського господарства перевищує 0,5 млн. чол.

Надлишок працездатного населення і відсутність можливості пра­цевлаштування сприяє посиленню міграційних процесів у регіоні і зростанню безробіття. У цілому в регіоні рівень безробіття сягає 13%, в тому числі: у Волинській обл. -12,1%, Рівненській - 13,2 %, Жито­мирській -13,4 %, Чернігівській -12,3 %. При цьому чисельність не­зайнятого працездатного населення перевищує 600 тис. осіб, а рівень безробіття в регіоні за всімаобластями перевищує загальноукраїнсь­кий показник. J5k уже зазначалось, на скорочення кількості зайнятих у матеріальному виробництві вплинула головним чином загальна еко­номічна криза 90-хроків, яка супроводжувалась падінням обсягів ви­робництва та скороченням попиту на робочу силу, зростанням безро­біття як у відкритій, так і прихованій формі (неповний робочий день або тиждень, примусові неоплачувані відпустки). Поліський економі­чний регіон є традиційно трудодепресивним як у промисловому, так і в аграрному секторах економіки, тут домінують екстремальні умови відтворення робочої сили.

t§ Виробничий потенціал. Для території регіону характерною є порівняно незначна концентрація основних фондів, переважна час­тина яких зосереджена в центральних та південних територіях.

396

397

РОЗДІЛЮ. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВИМХ СМЛ УКРАЇНИ

вд ^

Північна частина регіону, яка належить до Поліської природно-гео­графічної зони, є порівняно малорозвинутою як в промисловому, так і сільськогосподарському відношенні.

У 90-і роки в промисловості, а особливо у сільському господарстві, катастрофічними темпами йшло накопичення застарілих та зношених основних фондів. У багатьох галузях фактично припинились нарощу­вання та оновлення виробничих потужностей. Особливо це стосуєть­ся легкої промисловості, машинобудування, сільськогосподарського ви­робництва. Цьому великою мірою сприяло забруднення території ра­діоактивними речовинами після аварії на Чорнобильській АЕС, в пер­шу чергу це вплинуло на розвиток сільськогосподарського виробниц­тва. Після аварії на ЧАЕС значно поглибились диспропорції у соціа­льно-економічному розвитку регіону. У зоні примусового відселення виробнича діяльність припинена згідно із законодавством, а засоби виробництва повністю вилучені з господарського обсягу.

У Поліському регіоні переважає частка основних фондів агропро­мислового комплексу, це пов'язане з орієнтацією на розвиток сільсько­господарського виробництва.

с£ Науково-технічний потенціал. За останні роки кількість пос­тійно працюючих у наукових закладах регіону значно зменшилась (20-25 %). Найбільша кількість працівників, зайнятих у наукових устано­вах, є ^Чернігівській обл. - більше 30 %. В економічному регіоні фун­кціонує 70 науково-дослідних та проектно-конструкторських органі­зацій. Вони виконують наукові дослідження за обсягом 1 % від загаль­ного обсягу науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт України. Такий низький науково-дослідний потенціал Поліського ре­гіону спричинений економічною кризою, яка охопила всю країну і, безперечно, наслідками аварії на Чорнобильський АЕС. Багато висо­кокваліфікованих спеціалістів виїхало із регіону.