Глава 11. Економіка регіоні® України; стан та перспективи розвитку

ональних досліджень, філіал інституту лісового господарства і агро­меліорації, відділення інституту матеріалознавства, відділ інституту со­ціальних і економічних проблем зарубіжних країн НАН України, нау­ковий інститут токсиметрії та ін.

Ці наукові заклади виконують велику науково-дослідну роботу у різних наукових напрямах на світовому науковому рівні. В науці пра­цює більше 13 тис. осіб, серед яких фахівці становлять 7,9 тис, з них мають науковий ступень. 1,5 тис. осіб, 216 докторів та 1334 кандидати наук. Серед науковців 259 є академіками і членами-кореспондентами академії наук: НАНУ-15, УААН- 9, АПН-1, АМП- 3, інших галузе­вих академій - 262.

11.7.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону

Територіальна і галузева структура економічного регіону має свої особливості. Галузями спеціалізації регіону є: деревообробна і,целю-лозно-паперова, легка та харчова промисловість, електроенергетика, паливна, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів. У регіоні роз­винутий агропромисловий комплекс, транспорт, галузі соціально-куль­турної сфери. Однак частка промислового виробництва у регіоні мен­ша, ніж у середньому по Україні. У регіоні достатньо висока питома вага сільськогосподарського виробництва. Регіон також спеціалізується у галузі культурно-оздоровчого та туристичного напряму, маючи роз­винутий рекреаційний комплекс, який перевищує середній по Україні.

Особливий вплив на економічний регіон чинить Львівська обл., де вартість основних виробничих і невиробничих фондів приблизно однакова. Це характеризує розвиток в області виробництва товарів та сфери послуг. Серед виробничих фондів за балансовою вартістю в регіоні на першому місці - промисловість. Іншою істотною особливі­стю Карпатського регіону є переважання в структурі фондів транс­порту і зв'язку, де зосереджена третина основних фондів. Це пов'яза­но з транскордонною торгівлею, міжнародними перевезеннями дер­жавного значення.

436

Показники вартості основних виробничих фондів у будівництві, торгівлі та громадському харчуванні на рівні середніх по Україні. У Карпатському регіоні дещо краще розвивається житлово-комунальне господарство.

Як і в Україні загалом, регіону необхідно збільшуваги обсяги капі­тальних вкладень для диверсифікації та санації виробництв. Иа сьо­годні їх обсяг недостатній і є найнижчим серед інших регіонів. Він становить лише 9,1 % загального обсягу капітальних вкладень від України. У цій ситуації треба шукати власні внутрішні резерви, залу­чати як внутрішніх, так і іноземних інвесторів на технічне переосна­щення і реконструкцію діючих підгфиємств. Варто ширше впровад­жувати нові технології та забезпечувати виробництво конкурентосп­роможної продукції. Капітальні вкладення необхідно скеровувати в галузі, які дають швидку віддачу (лісопереробну, меблеву, легку та хар­чову промисловість, хімічну та нафтогазовидобувну, рекреаційний ком­плекс, місцеві традиційні промисли, суміжні виробництва).

S Промисловість. Економічний регіон характеризується багато­галузевим виробничим комплексом, в якому основне місце належить галузям обробної промисловості, зокрема: електроенергетиці, маппь нобудуванню і металообробці, деревообробній і целюлозно-паперовій, хімічній і нафтохімічній, харчовій та легкій промисловості. Регіон, як і Україна в цілому, переживає економічну кризу і спад виробництва. На сьогодні всі перелічені галузі промислового виробництва мають пер­спективу для свого розвитку.

Обсяги виробництва галузей регіону та їх питома вага як у струк­турі регіону, так і в Україні в цілому показана у табл. 11.7.3.

Як видно із таблиці, традиційними і провідними галузями для ре­гіону є: лісова, деревообробна і целюлозно-паперова- 24 % від обся­гу виробництва в Україні, відповідно легка промисловість - 19,7 %, промисловість будівельних матеріалів -11,8 %, харчова- 8,1 %, па­ливна - 8 %. В цілому промисловість економічного регіону дещо відстає від загальноукраїнських показників, це спричинили як історичні, так і економічні чинники.

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНМХ СМЛ УКРАІНМ

ш — ■ ■ ■ — ^

■S Паливно-енергетичнийкомплекс. Сюди входять: електроенер­гетика, вугільна, газова, нафтова, нафтопереробна та торф'яна про­мисловість. Економічний регіон повністю забезпечує власні потреби в електроенергії, а Бурштинська ТЕС потужністю 2,4 млн. кВт/год, яка входить в систему «Євроенерго», частково трансформує її в Європу.

Висока освоєність Львівсько-Волинського вугільного басейну суп­роводжується старінням існуючих шахт. Недостатність інвестицій не дає можливості нарощувати і підтримувати на належному рівні вугле-добування, що погіршує паливозабезпеченість місцевих електростанцій і стабільність їх роботи, особливо в години «пік» осінньо-зимового періоду.

Нафтопереробна промисловість зосереджена в Дрогобичі, Борис­лаві Львівської обл. та Долинсьому, Надвірнянському і Рожнятівсько-му районах Івано-Франківської області.

Однак через недостатню кількість сировинних ресурсів (нафти) по­тужності використовуються лише на половину. Крім цього, на перс­пективу необхідно вдосконалювати технологію переробки нафти з метою більш глибокої її переробки і збільшення виходу нафтопродуктів.

■S Машинобудування в регіоні спеціалізується на виробництві ли­варного обладнання, нафтопромислового устаткування та устаткуван­ня для тваринництва і кормовиробництва, виготовлення ковальсько-пресових машин, автокранів, навантажувачів, автобусів, складної по­бутової техніки (телевізори, пральні машини тощо).

■S У галузевій структурі хімічної промисловості переважать во­домісткі галузі: гірничохімічна, основна хімія., промисловість хімічних волокон та синтетичних барвників. Калуське ВАТ «Оріана» перероб­ляє продукцію, напівфабрикати Надвірянського і Дрогобицького НПЗ, а також місцевих складних полімерних руд. Тут функціонує виробниц­тво калійних добрив, вінілхлориду, поліетилену та поліпропілену, по-лікарбоцину, цинебу хлор, каустичної соди, миючих речовин, магнію. У великих обсягах продукція цього концерну експортується за межі регіону.

_j^^^ Глава 11. Етмюваіка регіонів України: стан та перспективи розвитиу

ЦД"—«-"^--™— -■-■'-■ -"' - ■■ ■ '■'" --=-»■ ■■• ■■.■,, ,„,„■„ „.. ^

■S У структурі лісового комплексу основу становлять лісова, де­ревообробна і целюлозно-паперова промисловість. Регіон має перс­пективу для подальшого розвитку виробництва меблів, які є конку­рентоспроможними на вітчизняному ринку.

S Будівельний комплекс регіону на сьогодні незбалансований з виробничими програмами. Необхідно відновлювати і нарощувати ви­робничі потужності, оскільки йде тенденція до зростання обсягів бу­дівництва як в промисловості, так і в соціальному напрямку. Цього вимагають можливості зростання обсягів капітальних вкладень у на­родне господарство.

■S Агропромисловийкомплекс Як уже було сказано, Карпатський економічний регіон характеризується сприятливими кліматичними природними ресурсами для ведення і розвитку сільськогосподарсько­го виробництва. Однак регіон має свої специфічні особливості. Його північна частина розташована в поліській зоні, східна - це лісостепо­ва зона, тепла - Закарпатська, південна- гірська Карпатська. Карпа­ти поділяють на 6 сільськогосподарських виробничих підзон: Перед-карпатську низовину, Передкарпатську передгірську, Гірську західну, Гірську східну, Закарпатську передгірську, Закарпатську низинну.

Ч*, Передкарпатська низовина-підзона, що характеризується роз­витком тваринництва і технічних культур. У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство та напівсальне свинарство. Тут сприятливі умови для розвитку птахівництва і риборозведення. Посіви зернових і технічних культур у цій підзоні займають найбільшу питому вагу в Карпатському регіоні. З технічних культур провідне місце займають цукрові буряки, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн.

% У Передкарпатській передгірській підзоні провідне місце зай­має тваринництво. Питома вага рільництва незначна, але тут зростає частка садівництва. У тваринництві переважає молочно-м'ясне ско­тарство. У структурі тваринницгва питому вагу вівчарства значно перевищують показники свинарства і птахівництва. Товарною про­дукцією рільництва є технічні культури (льон, тютюн) і овочі.

440

441

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНЖ СМЛ УКРАЇНМ

[Ш «щр

% У гірській західній підзоні основним напрямом сільськогоспо­дарського виробництва є тваринництво. В підзоні сприятливі умови для ведення вовно-молочно-м'ясного вівчарства та м'ясного свинар­ства. З технічних культур тут вирощують льон-довгунець.

% У гірській східній підзоні провідною галуззю також є м'ясо-мо-лочне скотарство і вовно-м'ясне вівчарство. Рільництво практично відсутнє, а невеликі земельні площі використовуються в основному під посіви кормових культур (кормовий буряк, овес, багаторічні трави).

% Закарпатська низинна підзона є найбільш сприятлива для роз­витку садівництва і виноградарства. Разом з тим тут розвиваються молочно-м'ясне скотарство, м'ясне свинарство і вовно-молочне вівчарство. Основою їх розвитку є кормова база (кормові культури, кукурудза, багаторічні трави, пасовища).

Ц$, У Закарпатській передгірській підзоні переважає різногалу-зеве господарство. Колективні сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на молочно-м'ясному скотарстві, напівсальному сви­нарстві, напівтонкорунному вовно-м'ясному вівчарстві. У цій підзоні розвинуте виноградарство, садівництво, ягідництво, а також технічні культури: тютюн та соняшник, овочеві культури та зернові.

У харчовій промисловості економічного регіону профілюючими га­лузями є м'ясна, молочна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерсь­ка, цукрова. Історично і традиційно склалося, що в Карпатському еко­номічному регіоні рівень споживання основнім продуктів харчування населення нижчий від сереньоукраїнських показників, зокрема білкової групи (м'ясо, риба, цукор, олія).

шг Транспорт. Карпатський економічний регіон має достатньо гу­сту розвинену мережу залізничного і автомобільного транспорту. Го­ловні шляхи виходять на західний кордон України в Польщу, Угорщи­ну, Словаччину, Румунію, Молдову.

Міжнародний аеропорт Львова з'єднує регіон з багатьма країнами світу, який перевозить, крім пасажирів, і вантажі.

Найбільше пасажирів і вантажів перевозиться автомобільним транс­портом, якому сприяє розгалужена мережа автошляхів з твердим покриттям.

442