12.2. Економічні зв'язки України з країнами снд

Як відомо Україна є однією із сполучених ланок між Заходом і Сходом. Тому взаємовідносини і економічні зв'язки з ними є важли­вим пріоритетом у зовнішньоекономічній політиці. Поряд із пріори­тетним курсом економічного розвитку з країнами Західної Європи, актуальним для України! залишається й забезпечення розвитку бага­тосторонніх відносин з державами - членами СНД. Розвиток зовні­шньоторговельної активності на Сході також сприятиме зростанню ролі України в світовому просторі.

На сучасному етапі економічного розвитку країни СНД є головни­ми торговими партнерами України. їх з Україною об'єднують такі спільні стратегічні пріоритети, як подолання економічної кризи, ре­формування та розвиток національних економік, проведення ефек­тивної соціальної політики, інтеграція у світовий економічний простір, інформаційні, політичні та культурні взаємозв'язки.

Разом з тим помітним гальмом для співробітництва і розвитку тор­говельно-економічних відносин з країнами СНД є загальна норма­тивно-правова неузгодженість, політичні суперечки, відсутність дис­ципліни банківської і договірних поставок та ін. Відмінності в цілях геостратегічного розвитку, в темпах проведення ринкових перетво­рень, а також у підходах до змісту самої інтеграції стали додатковою перешкодою розвитку такого співробітництва.

Однак участь України у СНД, його економічних структурах є важ­ливим позитивним фактором становлення нових незалежних держав, розвитку взаємовигідного економічного співробітництва між ними.

475

РОЗДІЛ ML ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Сталий економічний розвиток країн СНД, який спостерігається у останні роки (2000-2005) стверджує сприятливий клімат для нала­годження з ними плідних двосторонніх торговельних відносин. У цьому напрямку є актуальним проведення переговорів з усунення наявних тарифних та нетарифних бар'єрів у двосторонній торгівлі з країнами СНД і в першу чергу у торгівлі з Російською Федерацією, зокрема вирішення питання режим/ вільної торгівлі з країнам-учас-никами ЄЕП та іншими країнами СНД.

На сьогодні головним напрямом в торговельних взаємовідноси­нах і міжнародних економічних зв'язках є співпраця з Російською Федерацією. Двосторонні експортно-імпортні відносини України з Росією є найбільшими за обсягами та найбільш диверсифікованими за номенклатурою на усьому пострадянському просторі. Вони ж най­кращим чином ілюструють специфіку та суперечності торговельних, взагалі економіко-політичних стосунків між новими незалежними державами.

Значна товарно-технологічна залежність від Росії, особливо щодо поставок енергоносіїв до України, створює небажані, а часом і не­зрозумілі інциденти - політичний тиск на незалежну державу. Адже левова частка закупівлі товарів у Росії припадає саме на енергоносії -нафту і Газ.

Між Україною і Росією і на сьогодні є багато складних питань соціально-гюлітичного, геостратегічного, власницько-економічного характеру, які ще повністю не розв'язані (взаємне визнання геогра­фічних кордонів, спори щодо Чорноморського флоту, нерухомі акти­ви, які розміщенні за кордоном і інші).

Усі ці гострі суперечності мають вирішуватись за допомогою пе­реговорів, компромісів, взаємопоступок.

Разом з тим існують ускладнення при регулюванні торгівлі і про­веденні експортно-імпортних операцій суб'єктами, що господарю­ють, через неузгодженості та суперечності нормативно-правових си­стем обох сторін. Як результат Україні наносяться великі збитки, які оцінюються в мільярдних сумах. Це стосується високоліквідаційних