1 Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 6. 106

Обов'язковість роз'яснень цих судових органів обумовлена тим, що в результаті роз'яснення встановлюється точний смисл правових норм відповідних законів і підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють відповідні земельні відносини, що сприяє їх вірному та однозначному застосуванню всіма судови­ми органами. Таким чином, постанови Пленумів Верховного Су­ду, Вищого господарського та Вищого адміністративного судів України хоч і не є джерелами земельного права, однак мають над­звичайно важливе значення для правильного розгляду справ, пов'язаних із застосуванням норм земельного законодавства.

5О Міжнародні договори як джерела земельного права України

Крім нормативно-правових актів національного законодав­ства України, в деяких випадках джерелом земельного законо­давства є міжнародні договори з участю нашої країни. Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є части­ною національного законодавства. А в ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України»¹ зазначено, що укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства України. Більше того, якщо міжна­родним договором України, укладеним у формі закону, встанов­лені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

¹ ВВР. — 1994. — №10. — Ст. 45.

² ВВР. — 1996. — № 50. — Ст. 279.

За період після досягнення незалежності Україною були підписані і ратифіковані Верховною Радою ряд міжнародних до­говорів, які регулюють екологічні відносини у планетарному масштабі, зокрема й відносини щодо охорони земель. До таких договорів належить Конвенція про водно-болотні угіддя, що ма­ють міжнародне значення головним чином як середовище існу­вання водоплавних птахів, яка була підписана 2 лютого 1971 р. у м. Рамсар (Іран) і стала частиною екологічного законодавства України 29 жовтня 1996 р.² Однак слід зазначити, що міжнарод­но-правовими угодами регулюються перш за все екологічні пи­тання, що мають планетарний характер і не можуть ефективно регулюватися лише законодавством однієї чи кількох країн. Тому питома вага міжнародно-правових угод, якими регулю­ються земельні відносини, є незначною.

• РОЗДІЛ 4

ЗЕМЕЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

1. Поняття, зміст і види земельних правовідносин

У процесі здійснення різного роду діяльності громадяни та ор^ ганізації вступають у певні суспільні відносини. Правовідноси­ни — один із видів суспільних відносин, які виникають внаслідок їх регулювання нормами права. В результаті впливу норм права на суспільні відносини їх учасники наділяються відповідними правами та обов'язками, здійснення яких відбувається доб­ровільно, у разі потреби — примусово, а порушення обов'язків тягне за собою застосування до порушника заходів державно-примусового характеру. Тому будь-які правовідносини є такі суспільні відносини, в яких їх учасники виступають носіями суб'єктивних прав та обов'язків і здійснення яких забезпе­чується засобами державно-примусового характеру. Права та обов'язки, якими наділяються учасники правовідносин, назива­ються суб'єктивними саме тому, що належать суб'єктам — учас­никам (сторонам) відносин¹.