Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект 2012.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
2.47 Mб
Скачать

18.5. Інвестиційні проекти і обґрунтування доцільності інвестування

Вся різноманітність процесів, які відбуваються в економічній системі країни, можна представити як сукупність соціальних, технічних, організаційних, економічних і інших проектів.

З одного боку, проект, можна розглядати як захід із заздалегідь певною метою, досягнення якої означає завершення проекту, з іншого боку проект – це одноразова сукупність завдань і дій, яка має наступні ознаки:

  • чіткі цілі, які повинні бути досягнуті з одночасним виконанням ряду технічних, економічних і інших вимог;

  • внутрішні і зовнішні взаємозв'язки операцій, завдань і ресурсів, які вимагають чіткої координації в процесі виконання проекту;

  • певні терміни почала і закінчення проекту;

  • обмежені ресурси;

  • певний ступінь унікальності цілей проекту, умов здійснення;

  • неминучість різних конфліктів.

Тобто, під інвестиційним проектом слід розуміти сферу діяльності по створенню або зміні технічної, економічної або соціальної систем, а також розробку нової структури управління або програми науково-дослідних робіт.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найбільш важливих етапів в процесі управління інвестиціями. Тому, наскільки якісно виконана така оцінка, залежить правильність ухвалення остаточного рішення.

В процесі здійснення оцінки ефективності для отримання об'єктивних результатів необхідно враховувати наступні моменти:

1) оцінка ефективності інвестиційних проектів повинна здійснюватися на основі зіставлення об'єму інвестиційних витрат, а також сум планованого прибутку і термінів окупності інвестованого капіталу;

2) оцінка об'єму інвестиційних витрат повинна охоплювати всі використовувані ресурси, задіяні при реалізації проекту;

3) оцінка окупності засобів, що інвестуються, повинна здійснюватися на основі показника чистого грошового потоку, який формується за рахунок сум чистого прибутку і амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації інвестиційного проекту;

4) в процесі оцінки суми інвестиційних витрат і чистого грошового потоку повинні бути приведені до справжньої вартості за допомогою дисконтної ставки, яка повинна бути диференційована для різних інвестиційних проектів.

Найчастіше інвестиційний проект – це об'єкт реального інвестування, який може бути представлений в наступних видах:

1. Інвестиції у підвищення ефективності виробництва. Їх мета – створення умов для зниження витрат фірми за рахунок досконалішого оснащення, навчання персоналу або переміщення виробничих потужностей в регіони з вигіднішими умовами виробництва.

  1. Інвестиції в розширення виробництва. Завданням такого виду інвестування є збільшення можливостей випуску товарів для раніше сформованих ринків, в рамках вже існуючих виробництв.

  2. Інвестиції в створення нових підприємств, які випускатимуть нові товари, або дозволять фірмі спробувати вийти на нові для неї ринки з товарами, які випускалися раніше.

  3. Інвестиції щодо задоволення вимог державних органів управління. Цей різновид інвестиції необхідний у тому випадку, коли фірмі треба задовольнити вимоги властей в частині екологічних стандартів, безпеці продукції, або інших умов діяльності, які не можуть бути забезпечені тільки за рахунок удосконалення менеджменту.

Враховуючи на таку класифікацію, інвестиційний проект може існувати у формі:

а) нульового проекту – передбачає утворення нового виробництва;

б) реконструкції – що передбачає впровадження передових технологій без зміни профілю підприємства;

в) розширення (реабілітація) - перепрофілювання діючого підприємства.

В процесі аналізу інвестиційного проекту важливе значення має тип грошового потоку. Потік називається ординарним, якщо він складається з інвестицій, здійснених одночасно або впродовж декількох послідовних базових періодів, і подальших приток грошових коштів. Якщо притоки грошових коштів чергуються в будь-якій послідовності з їх відтоками, то потік називають неординарним.

Розроблення та реалізація інвестиційного проекту (перш за все виробничого напряму) проходить тривалий шлях від ідеї до випуску продукції. В умовах ринку цей період прийнято розглядати як життєвий цикл інвестиційного проекту або інвестиційний цикл, який охоплює три фази:

  • передінвестиційну (попередні дослідження перед остаточним ухваленням інвестиційного рішення);

  • інвестиційну (проектування, укладення договорів підряду, будівництва);

  • виробничу (етап експлуатації знов створених об'єктів).

Кожна з цих фаз у свою чергу ділиться на стадії і етапи, яким відповідають свої цілі і методи.

Після проведення досліджень, які передують ухваленню інвестиційного рішення, необхідно скласти підсумковий документ, який дозволить інвесторові не тільки зрозуміти, але і зафіксувати, що і коли необхідно зробити. Для цього складається бізнес-план, який є основним інструментом для відображення підприємницької ідеї.

Бізнес-план це стандартний документ, в якому детально обґрунтовується концепція планованого до реалізації інвестиційного проекту, наводяться його основні технічні, економічні, фінансові і соціальні характеристики. Він описує основні аспекти майбутнього проекту, аналізує всі проблеми, визначає способи їх рішення. Таким чином, бізнес-план інвестиційного проекту, дозволяє з'ясувати життєздатність проекту в умовах ринкової конкуренції, містить орієнтири подальшого розвитку підприємства, а також є підставою для отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Перед реалізацією будь-якого інвестиційного проекту, його відбирають, проектують, прораховують, а головне оцінюють його ефективність, на основі порівняння витрат на проект і результатів від впровадження його.

Першим етапом у визначенні показників ефективності інвестиційного проекту є аналіз і оцінка грошових потоків інвестиційного проекту, які базуються на прогнозній інформації про передбачений обсяг випуску і збуту продукції, величину операційних витрат, аналітичних виводах про початкові і наступні потреби в активах довгострокового користування і чистого оборотного капіталу. Для розрахунку грошового потоку плановий термін реалізації капіталовкладень рекомендується розділити на три відрізання часу по періодами виникнення грошових коштів:

  • розроблення і початкове інвестування проекту;

  • експлуатація інвестиційного проекту;

  • завершення проекту.

Узагальнюючими (синтетичними) показниками в аналізі грошових потоків інвестиційного проекту виступають: початкові інвестиційні витрати («–»), чистий операційний грошовий потік за період І («+», «–») ліквідаційний грошовий потік («+», «–»).

Після складання плану грошового потоку інвестиційного проекту переходять до оцінки його ефективності, яку необхідно проводити дотримуючись наступних принципів.

Ефективність інвестованого капіталу, оцінюється шляхом порівняння грошового потоку (cash flow), який формується в процесі експлуатації інвестиційного проекту і початкової інвестиції. Проект визнають прибутковим, якщо забезпечується повернення всіх інвестицій при прийнятній для всіх інвесторів нормі прибутковості.

Обов'язковим є приведення до справжньої вартості, як інвестованого капіталу, так і суми грошового потоку. Приведення здійснюється диференційовано по кожному етапу подальшого інвестування.

Процес дисконтування всіх грошових відтоків і приток здійснюється по дисконтних ставках, які вибираються залежно від особливостей інвестиційного проекту.

Для розрахунку показника ефективності інвестицій як ставки відсотка, яка вибирається для дисконтування, можуть бути використані:

  • середньозважена вартість капіталу;

  • середня депозитна або кредитна ставка;

  • індивідуальна норма прибутковості;

  • рівень ризиків та ліквідності інвестицій і т. п.

Залежно від основних принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів використовується ряд методів, які умовно можна поділити на такі, в яких використовується дисконтування, і такі, в яких дисконтування не використовується.

До методів, в яких використовується дисконтування відносять:

  • метод розрахунку чистого приведеного доходу (NPV);

  • метод визначення індексу рентабельності інвестицій (PI);

  • метод визначення внутрішньої норми прибутковості інвестицій (IRR);

  • дисконтований термін окупності ( Ррд ).

До методів, які не передбачають використання концепції дисконтування відносять:

  • метод визначення терміну окупності інвестицій(РР);

  • метод визначення середньої норми прибули на інвестиції (ARR).

Далі детальніше зупинимося на їх розгляді.

1. Метод розрахунку чистого приведеного доходу (NPV). Це метод аналізу інвестицій, який базується на визначенні величини, отриманої шляхом дисконтування різниці між річними відтоками і притоками реальних грошей, які накопичуються впродовж всього життя проекту.

Розрахунок чистого приведеного доходу (NPV) визначається по такій формулі:

(18.14)

де Pn – річні грошові поступлення впродовж n років;

r – дисконтна ставка;

IC – стартові інвестиції;

n – термін реалізації проекту/

У випадку: якщо NPV > 0, проект слід приймати до реалізації; якщо NPV < 0, проект слід відхилити, оскільки він збитковий; якщо NPV = 0, проект не є прибутковим і не є збитковим (ситуація невизначеності).

2. Метод визначення індексу рентабельності інвестицій (PI), який є продовженням попереднього. Проте, на відміну від показника NPV, показник PI – це відносна величина, яка характеризує рівень прибутковості інвестицій і визначається по такій формулі:

(18.15)

У випадку: якщо PI > 1, то проект прибутковий, його варто прийняти; якщо PI < 1, то проект збитковий, його варто відхилити; якщо PI = 1, то прибутковість інвестицій точно відповідає нормативу рентабельності (проект не є прибутковим і не є збитковим)

3. Метод визначення внутрішньої норми прибутковості) –метод ставки дисконту, використання якого забезпечує рівність поточної вартості очікуваних грошових відтоків і грошових притоків. Показник внутрішньої норми прибутковості (IRR) характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які мають місце при реалізації інвестиційного проекту, та відображує верхню межу процентної ставки, за якою фірма може окупити вкладені в проект кошти.

Практичне застосування цього методу зводиться до того, що в процесі аналізу вибирається два значення ставки дисконту r1 < r2 так, щоб в інтервалі (r1, r2 ) функція NVP = f (r) змінювала своє значення з «+» на «–» або навпаки. Таким чином, використовують таку формулу:

(18.16)

До методів, в яких процес дисконтування може не використовуватися, відносять такі методи.

1. Метод визначення терміну окупності інвестицій (PP).

Термін окупності інвестицій – це тривалість часу, впродовж якого недисконтовані прогнозні надходження грошових коштів перевищують не дисконтовану суму інвестицій, тобто це число років, необхідних для відшкодування інвестицій

Показник терміну окупності інвестицій можна визначити за такою формулою:

(18.17)

де – середньорічна сума грошового потоку, яка визначається по формулі :

(18.18)