- •Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Лекція 1
- •Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •1.1. Предмет, мета та завдання фінансової науки
- •1.2. Методи та складові науки про фінанси
- •1.1. Предмет і мета фінансової науки
- •1.2. Методи та складові науки про фінанси
- •Лекція 2 фінанси як економічна категорія
- •1.1. Соціально-економічна сутність фінансів в ринкових умовах.
- •1.2. Характеристика функцій фінансів.
- •Соціально-економічна сутність фінансів в ринкових умовах.
- •2. Характеристика функцій фінансів
- •Генезис та еволюція фінансів
- •Лекція 3
- •Генезис та еволюція фінансів
- •1. Історичний аспект виникнення і розвитку категорії фінансів.
- •2. Еволюція фінансів.
- •1. Історичний аспект виникнення і розвитку категорії фінансів.
- •2. Еволюція фінансів.
- •Становлення та розвиток фінансової науки
- •Лекція 4
- •Становлення та розвиток фінансової науки
- •2. Розвиток фінансової науки в Україні
- •3. Сучасна світова наукова фінансова думка
- •Фінансове право і фінансова політика
- •Лекція 6
- •Фінансова політика та фінансовий механізм
- •Сутність фінансової політики
- •2. Принципи та види фінансової політики, характеристика її складових
- •3. Фінансовий механізм та його структурні елементи
- •Тема 5 бюджет. Бюджетна система
- •Функції державного бюджету
- •5.2. Призначення та роль бюджету
- •5.3. Поняття бюджетної класифікації
- •Характеристики поточного та бюджету розвитку
- •5.4. Становлення та розвиток бюджетної системи України
- •5.5. Бюджет як розпис доходів і видатків
- •Тема 6 бюджетний дефіцит
- •Порівняльна характеристика видів бюджетного дефіциту
- •6.2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту
- •Причини виникнення дефіциту бюджету
- •6.3. Регулювання бюджетного дефіциту
- •Тема 7 державний кредит
- •7.1. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин
- •7.2. Класифікація державного кредиту. Державні позики як основна форма державного кредиту
- •7.1. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин
- •Особливості державного кредиту
- •7.2. Класифікація державного кредиту. Державні позики як основна форма державного кредиту
- •Тема 8 соціальні позабюджетні фонди
- •8.1. Сутність соціального страхування
- •8.2. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •8.1. Сутність соціального страхування
- •8.2. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •Модуль 2 основи оподаткувння. Фінансовий ринок. Місцеві, міжнародні та зарубіжні фінанси
- •Податки. Податкова система
- •9.2. Елементи оподаткування. Класифікація податків
- •Класифікація податків
- •9.3. Сутність податкової системи та принципи її побудови
- •Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі і місцеві податки та збори
- •9.4. Податкова служба та податкова робота
- •Тема 10 місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Система місцевих фінансів
- •10.2. Бюджетне вирівнювання, його сутність та механізм
- •10.3. Сутність бюджетного федералізму та його функції
- •10.4. Теорія сучасного федералізму
- •10.5. Національні схеми бюджетного федералізму
- •Тема 11 фінансовий ринок
- •11.2. Суб’єкти фінансового ринку
- •11.3. Характеристика об'єктів фінансового ринку
- •Відмінності між грошима і цінними паперами
- •11.4. Державне регулювання фінансового ринку
- •Тема 12 міжнародні фінанси
- •Між суб’єктами міжнародних фінансів
- •12.2. Загальна характеристика світового фінансового ринку та його структури
- •12.3. Міжнародні фінансові інститути
- •Тема 13 фінансова безпека держави
- •Та фінансової безпеки
- •13.2. Фінансова безпека держави
- •13.3. Оцінювання рівня фінансової безпеки України
- •Порогові значення індикаторів фінансової безпеки України
- •14.2. Бюджетний устрій і бюджетна система зарубіжних країн
- •15.2. Єдиний бюджет Європейського Союзу
- •Тема 16
- •1.2. Фінансові ресурси підприємств
- •1. 3. Статутний фонд підприємств
- •1.4. Організація фінансової роботи підприємства
- •Лекція 2 організація грошових розрахунків підприємств
- •2.2. Види рахунків, що відкриваються підприємствам у банках
- •2.3. Форми безготівкових розрахунків
- •2.4. Організація готівково-грошових розрахунків підприємств
- •2.5. Розрахунково-платіжна та касова дисципліна: наслідки порушення та способи зміцнення
- •Лекція 3 грошові надходження підприємства
- •3.2. Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)
- •3.3. Формування витрат підприємства
- •Класифікація виробничих витрат підприємства
- •Лекція 4 формування і розподіл прибутку підприємства
- •4.2. Формування показників фінансових результатів підприємства у звітності
- •Результатів від операційної діяльності
- •Результатів від звичайної діяльності до оподаткування
- •4.3. Фактори, що впливають на прибуток підприємства
- •4.4. Планування прибутку підприємства
- •1. Метод прямого рахунку
- •2. Аналітичний метод
- •4.5. Розподіл і використання прибутку підприємства
- •4.6. Система показників рентабельності підприємства
- •Показники рентабельності продукції
- •Показники рентабельності капіталу
- •Показники рентабельності, розраховані на основі потоків коштів
- •Лекція 5 оборотні кошти підприємств
- •5.2. Потреба підприємства в оборотних коштах
- •5.3. Джерела формування оборотних коштів
- •5.4. Показники використання оборотних коштів підприємства
- •Лекція 6 кредитування підприємств
- •6.2. Форми та види кредитів в ринковій економіці
- •6.3. Види банківських кредитів
- •6.4. Порядок отримання та погашення банківського кредиту
- •II. Права та обов'язки позичальника
- •III. Права та обов'язки банку
- •IV. Відповідальність сторін
- •6.5. Комерційне кредитування підприємств
- •Лекція 7 фінансове планування на підприємствах
- •7.2. Зміст і завдання фінансового планування
- •7.3. Методи визначення фінансових потреб підприємства
- •Баланс грошових надходжень
- •7.4. Методи планування фінансових показників
- •Із застосуванням економіко-математичної моделі
- •7.5. Формування показників фінансового плану підприємства
- •2. Трендове прогнозування:
- •7.6. Оперативне фінансове планування на підприємстві
- •Тема 17 фінанси домогосподарств
- •17.2. Структура фінансових ресурсів домогосподарств
- •17.3. Характеристика доходної частини бюджету домогосподарства
- •17.4. Характеристика витратної частини бюджету домогосподарств
- •Модуль 4 фінансовий менеджмент. Страхування
- •Тема 18
- •Фінансовий менеджмент
- •18.2. Економічна сутність інвестицій та їх класифікація
- •Класифікація інвестицій
- •18.3. Фінансова оцінка ефективності інвестицій у засоби виробництва (реальні інвестиції)
- •В основні активи:
- •18.4. Фінансова оцінка ефективності інвестицій у фінансові активи (фінансові інвестиції)
- •18.5. Інвестиційні проекти і обґрунтування доцільності інвестування
- •2. Метод визначення середньої норми прибутку на інвестиції (arr).
- •Тема 19
- •Страхування. Страховий ринок
- •Лекція 1
- •Сутність, принципи і роль страхування
- •1.2. Функції та принципи страхування
- •1.3. Системи страхування
- •1.4. Класифікація страхування
- •1.5. Форми страхування: обов'язкова та добровільна
- •Лекція 2 страховий ринок та його державне регулювання
- •2.2. Перестрахування та співстрахування
- •2.3. Страхові посередники та професіонали страхового ринку
- •2.4. Товариства взаємного страхування та об’єднання страховиків
- •2.5. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Лекція 3 галузі страхування
- •3.2. Майнове страхування
- •Страхування відповідальності
- •Лекція 4 основи актуарних розрахунків
- •4.2. Показники страхової статистики
- •4.3. Склад та структура тарифної ставки
- •4.4. Розрахунок тарифів з ризикових видів страхування
- •Значення коефіцієнта , що залежить від гарантії безпеки
- •4.5. Особливості розрахунку тарифних ставок зі страхування життя
- •4.6. Види страхових внесків (премій, платежів)
- •Лекція 5 фінанси страховиків
- •5.2. Фінансові результати страховиків
- •5.3. Поняття про фінансову надійність та умови забезпечення платоспроможності страховиків
- •5.4. Страхові резерви та порядок їх формування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Тема 2. Становлення та розвиток фінансової науки
- •Тема 3. Генезис та еволюція фінансів
- •Тема 4. Фінансове право і фінансова політика
- •Тема 5. Бюджет. Бюджетна система
- •Тема 6. Бюджетний дефіцит
- •Тема 7. Державний кредит
- •Тема 8. Соціальні позабюджетні фонди
- •Тема 10. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема 11. Фінансовий ринок
- •Тема 12. Міжнародні фінанси
- •Тема 13. Фінансова безпека держави
- •Тема 14. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •Тема 15. Фінанси Європейського Союзу
- •Тема 16. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Тема 17. Фінанси домогосподарств
- •Тема 18. Фінансовий менеджмент
- •Тема 19 страхування. Страховий ринок
- •Література
5.3. Поняття про фінансову надійність та умови забезпечення платоспроможності страховиків
Особливість діяльності страховика визначає своєрідність страхового процесу, на вході і на виході якого перебувають гроші, які лише тимчасово затримуються у страховика і які сплачуються страхувальником наперед. Така «плата наперед» потребує певних гарантій щодо здатності страховика відповідати за свої зобов'язання перед страхувальниками.
Однією із гарантій є фінансова надійність страховика, яка пов'язана з його тарифною, фінансовою, інвестиційною і перестрахувальною політикою, тобто фінансова надійність характеризує здатність страховика виконувати прийняті страхові зобов'язання за договорами страхування і перестрахування.
Ознаками фінансової надійності страхових компаній є:
наявність фінансових ресурсів для розвитку як суб'єкта ринку (фінансова надійність);
платоспроможність.
Фінансова надійність забезпечується такими чинниками:
розмір власних коштів;
збалансований страховий портфель;
страхові тарифні ставки;
величина страхових резервів, адекватна сумі взятих зобов'язань;
розміщення страхових резервів;
перестрахування.
Платоспроможність страховика – це здатність страховика виконати свої зобов'язання як зовнішні (перед страхувальниками, фінансовими установами, перестраховиками, бюджетом) так і внутрішні (перед засновниками, представництвами та філіями, співробітниками).
Основна складова зовнішніх зобов'язань - страхові зобов'язання, які забезпечуються за рахунок двох основних джерел - страхових резервів, які мають бути адекватними взятим зобов'язанням, і власних вільних коштів. Досвід закордонних страховиків показує, що страховика можна вважати платоспроможним у тому випадку, коли власні кошти перевищують зовнішні зобов'язання.
До власних коштів страховика належать статутний капітал, спеціальні та резервні фонди, вільні резерви та нерозподілений прибуток.
Значний вплив на фінансову надійність має правильний розрахунок тарифних ставок та збалансованість страхового портфеля, які відображають реальну ціну ризику з урахуванням збитковості страхової суми на підставі сформованого страхового портфеля та статистичних даних про настання страхових подій за декілька років.
Страховий портфель характеризується:
характером прийнятих на страхування ризиків та очікуваною ймовірністю їх настання;
розміром сукупної страхової суми;
кількістю укладених договорів страхування; Р кількістю діючих страхових договорів;
числом застрахованих об'єктів;
строком дії договорів;
розміром страхових сум.
З метою забезпечення платоспроможності страхова компанія повинна прагнути до створення стабільного страхового портфеля шляхом укладання якомога більшої кількості договорів з найбільшою відповідальністю за кожним ризиком.
Достатність страхових резервів ураховує: вид страхування, термін дії договору, рівномірність розподілу ризику.
Розміщення страхових резервів та тимчасово вільних коштів враховує характер розподілу ризику, термін страхування, обсяг акумульованих коштів, необхідність у інвестиційному доході.
Перестрахування враховує вартість об'єкту страхування, незбалан-сованість страхового портфеля, коливання результатів діяльності страховика з метою передачі частки ризику партнеру та власного утримання зобов'язань. Розмір власного утримання має бути залежним від галузі страхування, характеру ризику, імовірності та можливого максимального розміру збитку, ступеня схильності до ризику, розміру власних коштів а також від періоду та території покриття ризику.
Додержання страховиком перелічених чинників, котрі мають вплив на його фінансову надійність, є певною гарантією для страхувальників, які в обмін на сплачені гроші отримують від страховика запевнення щодо забезпечення страхового захисту.
Законом України "Про страхування" (ст. 32) передбачено, що з метою додаткового забезпечення страхових зобов'язань страховики можуть на підставі договору створити Фонд страхових гарантій, який є юридичною особою. Державна реєстрація Фонду здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Джерелами утворення Фонду страхових гарантій є добровільні відрахування від страхових платежів, а також доходи від розміщення цих коштів. Розмір відрахувань до Фонду і порядок використання коштів цього фонду встановлюються страховиками, які беруть у ньому участь. Кабінет Міністрів України може приймати рішення про створення фондів страхових гарантій за напрямами страхування.
Страхові компанії з метою забезпечення виконання зобов'язань перед страхувальниками зобов'язані дотримуватися певних вимог, які забезпечують їхню платоспроможність. Відповідно до чинного законодавства (розділ III Закону України "Про страхування"), умовами забезпечення платоспроможності страховиків є:
наявність сплаченого статутного фонду;
наявність гарантійного фонду страховика;
перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом;
створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.
Платоспроможність залежить також від розміру ресурсів страховика і зобов'язань, які бере на себе перестраховик, тобто системи перестраховування.
Чинним законодавством встановлено мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя -1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.
До гарантійного фонду страховика належать додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку. Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви.
Вільні резерви – це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності.
Закон України "Про страхування" зобов'язує страховика, відповідно до обсягів страхової діяльності підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).
На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевивищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.
Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам страхових резервів, які страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому Законом України "Про страхування". Такий розрахунок проводиться на основі балансу страховика.
Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя дорівнює більшій з двох величин, які визначаються так:
перша визначається множенням суми надходжень страхових премій за звітний період на 0,18. При цьому сума надходжень страхових премій зменшується на 50% страхових премій, належних перестраховикам;
друга визначається множенням суми страхових виплат за звітний період за договорами страхування на 0,26. При цьому сума здійснених страхових виплат зменшується на 50% страхових виплат, компенсованих перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.
Перший результат відрізняється від другого тим, що нормативний запас платоспроможності на підставі страхових премій визначається згідно із зобов'язаннями, які прийняті, а на підставі страхових виплат - на основі зобов'язань, що виконані.
Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву), який визначається по кожному договору страхування життя, на 0,05.
Чинне законодавство зобов'язує страховика укладати договори перестраховування у випадку, якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів.
Система перестраховування організовується також у випадках, передбачених окремими положеннями про обов'язкове страхування та відповідно до укладених міжнародних договорів і угод.