Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект 2012.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
2.47 Mб
Скачать

3.2. Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)

Основним джерелом фінансових ресурсів підприємства є доход (виторг) від реалізації продукції.

На підприємстві процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Реалізація продукції (Т'- D') є заключною стадією кругообігу коштів підприємства. Реалізація продукції припускає зміну форм вартості (товар - гроші) і суб'єктів (постачальник - покупець). Бартерний обмін не можна вважати реалізацією, оскільки немає зміни форми вартості.

Для визначення виручки від реалізації продукції за звітний період в обліку використовуються два методи:

1) метод нарахувань – продукція є реалізованою, якщо вона відвантажена споживачеві, тобто відбулася передача права власності на товар;

2) касовий метод – продукція враховується як реалізована, якщо надійшли кошти на рахунок постачальника за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги, тобто відбулася зміна форм вартості.

Підприємства можуть самостійно обирати метод визначення виручки від реалізації продукції у звітному періоді. Але на практиці більшість підприємств в Україні використають другий метод визначення виручки від реалізації продукції, що дозволяє вчасно проводити розрахунки з бюджетом і позабюджетними фондами. Однак при авансових платежах у постачальника можливі розбіжності між надходженням коштів на рахунок і реальну реалізацію продукції, що може бути не відвантажена або навіть не зроблена.

На величину виручки від реалізації продукції впливають залежні та незалежні від діяльності підприємства фактори.

Залежні від підприємства фактори впливу на виручку:

1) у сфері виробництва – обсяг виробництва, якість продукції, асортименти, ритмічність випуску;

2) у сфері обігу - ритмічність відвантаження, своєчасне оформлення транспортних і розрахункових документів, строки документообігу, форми розрахунків, рівень ціни, організація управління дебіторською заборгованістю підприємства.

До незалежних від діяльності підприємства факторів впливу на виручку від реалізації продукції відносять:

1) порушення договорів постачальниками матеріально-технічних ресурсів;

2) недоліки в роботі транспорту;

3) несвоєчасна оплата продукції через відсутність у покупців коштів тощо.

Прямий вплив на величину виручки від реалізації продукції підприємства здійснює обсяг реалізованої продукції, який залежить від обсягу виробництва товарної продукції, та рівень відпускних цін, який залежить від якості продукції та підходів до ціноутворення.

Виручка від реалізації продукції змінюється прямо пропорційно зміни обсягу реалізованої продукції та величини цін на неї. При збільшенні питомої ваги в асортименті продукції з більше високими цінами виручка зростає більш високими темпами. У свою чергу розмір відпускних цін залежить від попиту та пропозиції продукції, її якості, строків реалізації.

Залежно від способу встановлення розрізняють вільні, регульовані і фіксовані ціни.

Вільні ціни встановлюються підприємством самостійно на договірній основі з урахуванням попиту й пропозиції.

Регульовані ціни встановлюються на продукцію першої необхідності з метою стримування інфляційних процесів у народному господарстві та здійснення соціального захисту населення.

Фіксовані ціни встановлюються державою на продукцію державних підприємств, деякі ресурси, соціально значимі товари, які монопольно виробляються державою, наприклад, газ комунальні послуги, комунальний транспорт тощо.

Регулювання цін і тарифів в Україні здійснюється у формах прямого затвердження уповноваженим органом виконавчої влади (центральної або місцевої) оптових і роздрібних цін і тарифів (так званих державних фіксованих цін і тарифів) на товари і послуги; встановлення граничних (максимальних або мінімальних) цін і тарифів; затвердження граничних рівнів рентабельності (частки при­бутку в ціні, тарифи); встановлення граничних рівнів торгових надбавок і постачаль­ницько-збутових націнок при реалізації товарів, робіт, послуг.

Підприємство встановлює ціни на продукцію на основі наступних стратегій: виживання на ринку, максимізації прибутку, лідерства на ринку, лідерства щодо якості товарів та ін.

Розрізняють оптові й роздрібні ціни.

Оптові ціни – це ціни, які встановлюються між підприємствами-виробниками продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання й інших підприємств (споживачами продукції) або збутовими організаціями, оптовими й роздрібними торговельними підприємствами.

Роздрібні ціни – це ціни, по яких продукція продається кінцевому споживачеві для особистого, сімейного й домашнього споживання.

Виручка від реалізації продукції також залежить від ефективності управління дебіторською заборгованістю підприємства та своєчасності і повноти її погашення. На обсяг дебіторської заборгованості впливають умови й обрані форми розрахунків, авансові платежі або надання комерційного кредиту споживачам.

Доход (виручка) від реалізації продукції за вирахуванням податку на додану вартість, акцизних зборів, інших обов’язкових платежів, наданих торгівельних знижок називається чистим доходом (виручкою).

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) спрямовується на відшкодування матеріальних витрат та зносу основних виробничих фондів, сплату заробітної плата та фінансування відрахувань з неї, сплату податків за рахунок фінансових результатів (податок на прибуток) й формування прибутку підприємства.

Визначення доходу за бухгалтерським й податковим обліком не збігаються. У бухгалтерському обліку доходи визнаються за умови збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом розуміють загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морський) економічній зоні, так і за її межами.

Виручка від реалізації продукції є основним джерелом коштів на виробництво й реалізацію продукції, формування доходів і фондів коштів. Від величини виручки залежить внутрівиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, своєчасна сплата податків у бюджет, погашення банківських кредитів.

Виручка від реалізації продукції є важливим об'єктом планування на підприємстві. На показнику планової виручки засноване складання фінансових і касових планів підприємства. Якщо план реалізації продукції є обґрунтованим і повністю виконується, то підприємство має у своєму розпорядженні досить коштів для фінансування виробничо-господарської діяльності.

Виручка від реалізації продукції розраховується, виходячи з діючих цін без податку на додану вартість, акцизних зборів, торговельних і збутових знижок. Податок на додану вартість, акцизи й інші обов'язкові збори включаються в ціну продукції, але вони перераховуються в бюджет і не належать підприємству.

Планування виторгу від реалізації проводиться по двох методах: метод прямого рахунку й розрахунковий.

Метод прямого рахунку застосовується для визначення розміру виторгу від реалізації продукції по попередньо оформлених замовленнях і договорам по формулі:

В = РП * Ц, (16.1)

де В – виручка від реалізації продукції, грн.;

РП – обсяг реалізованої продукції, натуральні одиниці;

Ц – ціна одиниці реалізованої продукції, грн.

При розрахунковому методі виручка від реалізації планується по формулі:

В = О1 + ТП – О2, (16.2)

де ТП – обсяг товарної продукції, грн.;

О1 , О2 – залишки нереалізованої продукції на початок і кінець планового періоду відповідно, грн.

При плануванні виручки від реалізації продукції всі показники виражаються в відпускних цінах виробника.

При розрахунку виручки по касовому методу величина залишків нереалізованої продукції на початок періоду включає готову продукцію на складі підприємства, товари відвантажені, товари, не оплачені в строк, товари на відповідальному зберіганні в покупців.

Розмір нереалізованої продукції на кінець планового року визначається, виходячи з нормативних залишків готової продукції на складі підприємства й товарів відвантажених, строк оплати яких не настав, у межах нормативних строків документообігу.

У результаті такої методики планування залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду завжди перевищують залишки на його кінець, а загальний обсяг реалізації перевищує обсяг виробництва продукції. Однак на практиці в підприємств у залишках готової продукції на звітний кінець періоду постійно є товари, не оплачені покупцями в строк по незалежним від підприємства причинам, що негативно впливає на виконання плану по виторзі.

При плануванні виручки по методу нарахувань нереалізованої вважається готова продукція на складі підприємства.

Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого розрахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту використовують укрупнений метод. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього залишки виробів на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за цінами реалізації і за собівартістю.

В умовах стабільного розвитку економіки, коли можна з достат­ньою вірогідністю передбачити поведінку економічних суб'єктів у плановому періоді, застосовуються аналітичні методи прогнозуван­ня оптимальної виручки. При цьому будується аналітична крива попиту і враховується еластичність попиту.

Планування виручки від реалізації продукції тісно пов'язане з умовами поставки продукції й застосовуваних форм розрахунків. Багато підприємств практикують повну або часткову передоплату поставленої продукції, що в деякій мері вирішує проблему нереалізованої продукції, відвантаженої споживачеві, і забезпечує надходження виручки постачальникові.

Виручка від реалізації продукції у відтворювальному процесі матеріального виробництва відіграє важливу роль як сполучна ланка для нового кругообігу коштів підприємства. За рахунок грошовий надходжень від реалізації продукції відшкодовується вартість матеріальних витрат на виробництво (вартість сировини, матеріалів, електроенергії, палива), перенесена частина вартості основних фондів (амортизаційні відрахування), здійсняться виплата заробітної плати, відрахування в цільові позабюджетні фонди й ін.