Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект 2012.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
2.47 Mб
Скачать

7.2. Зміст і завдання фінансового планування

Фінансове планування – це розрахунок обсягу фінансових ресурсів по джерелах формування й напрямкам цільового використання відповідно до виробничих і маркетингових показників підприємства на планований період.

Основна мета фінансового планування полягає в тому, щоб оцінити потреби у фінансових ресурсах, визначити джерела фінансування й напрямку використання коштів.

Завдання фінансового планування:

1) забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної й фінансової діяльності;

2) виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок ощадливого використання коштів;

3) встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками й контрагентами;

4) дотримання інтересів акціонерів і інших інвесторів;

5) контроль за фінансовим станом, платоспроможністю й кредитоспроможністю підприємства.

Фінансове планування необхідно для фінансового забезпечення розширеного кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, що забезпечують платоспроможність і фінансову стабільність підприємства.

Фінансове планування ґрунтується на наступних принципах:

1) принцип повноти (фінансові плани повинні охоплювати всі види діяльності підприємства);

2) принцип обґрунтованості (показники фінансового плану повинні забезпечувати досягнення поставлених цілей і завдань);

3) принцип реальності (при складанні планів ураховуються всі можливі обмеження фінансових ресурсів, витрати визначаються на основі прогресивних норм і нормативів за допомогою відповідних методів);

4) принцип інтегрованості (показники фінансового плану повинні бути погоджені й ув'язані між собою);

5) принцип гнучкості (показники повинні вчасно переглядатися й коректуватися при зміні зовнішнього середовища, цілей підприємства);

6) принцип економічності (витрати на сам процес планування повинні порівнюватися з одержуваними результатами).

Залежно від періоду фінансового планування розрізняють:

1) прогнозування фінансової діяльності – кілька років (звичайно 3 – 5 років);

2) поточне фінансове планування – квартал, рік;

3) оперативне фінансове планування до 1 місяця.

7.3. Методи визначення фінансових потреб підприємства

Для визначення фінансових потреб підприємства в коштах використовуються три основних методи:

1) метод відсотка від товарообігу;

2) метод балансу грошових надходжень;

3) метод обліку оборотності оборотних коштів.

Метод відсотка від товарообігу дозволяє визначити фінансові потреби в робітником капіталі. Аналізуючи попередні фінансові звіти, фінансовий менеджер визначає залежність різних активів і пасивів від обсягу продажу товарів.

Величина фінансових ресурсів, які необхідно залучити із зовнішніх джерел, визначається по формулі:

Фви = А / Т х ΔТ - П / Т х Δ Т - К х Т, (16.29)

де Фви – необхідне фінансування за рахунок зовнішніх джерел;

А – активи, які змінюються залежно від товарообігу;

Т – обсяг товарообігу;

П – пасиви, які змінюються залежно від товарообігу;

Δ Т – запланована зміна обсягу товарообігу за рік;

К – відношення чистого прибутку після виплати дивідендів до товарообігу.

Метод балансу грошових надходжень – це прогнозування майбутніх фінансових потреб підприємства на основі балансу грошових надходжень. За допомогою цього методу фінансист щомісяця порівнює кошти, які будуть надходити, із сумами до виплати й визначає надлишок надходжень або їхній дефіцит. У підсумку складається прогнозний баланс грошових надходжень (табл. 16.2).

По методу обліку оборотності коштів мінімальна сума грошей, що необхідні підприємству для проведення своїх операцій, визначається по формулі:

(16.30)

де річні операційні витрати визначаються як сума витрат коштів;

оборотність грошей – це кількість оборотів коштів у рік.

Таблиця 16.2