- •Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Лекція 1
- •Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •1.1. Предмет, мета та завдання фінансової науки
- •1.2. Методи та складові науки про фінанси
- •1.1. Предмет і мета фінансової науки
- •1.2. Методи та складові науки про фінанси
- •Лекція 2 фінанси як економічна категорія
- •1.1. Соціально-економічна сутність фінансів в ринкових умовах.
- •1.2. Характеристика функцій фінансів.
- •Соціально-економічна сутність фінансів в ринкових умовах.
- •2. Характеристика функцій фінансів
- •Генезис та еволюція фінансів
- •Лекція 3
- •Генезис та еволюція фінансів
- •1. Історичний аспект виникнення і розвитку категорії фінансів.
- •2. Еволюція фінансів.
- •1. Історичний аспект виникнення і розвитку категорії фінансів.
- •2. Еволюція фінансів.
- •Становлення та розвиток фінансової науки
- •Лекція 4
- •Становлення та розвиток фінансової науки
- •2. Розвиток фінансової науки в Україні
- •3. Сучасна світова наукова фінансова думка
- •Фінансове право і фінансова політика
- •Лекція 6
- •Фінансова політика та фінансовий механізм
- •Сутність фінансової політики
- •2. Принципи та види фінансової політики, характеристика її складових
- •3. Фінансовий механізм та його структурні елементи
- •Тема 5 бюджет. Бюджетна система
- •Функції державного бюджету
- •5.2. Призначення та роль бюджету
- •5.3. Поняття бюджетної класифікації
- •Характеристики поточного та бюджету розвитку
- •5.4. Становлення та розвиток бюджетної системи України
- •5.5. Бюджет як розпис доходів і видатків
- •Тема 6 бюджетний дефіцит
- •Порівняльна характеристика видів бюджетного дефіциту
- •6.2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту
- •Причини виникнення дефіциту бюджету
- •6.3. Регулювання бюджетного дефіциту
- •Тема 7 державний кредит
- •7.1. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин
- •7.2. Класифікація державного кредиту. Державні позики як основна форма державного кредиту
- •7.1. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин
- •Особливості державного кредиту
- •7.2. Класифікація державного кредиту. Державні позики як основна форма державного кредиту
- •Тема 8 соціальні позабюджетні фонди
- •8.1. Сутність соціального страхування
- •8.2. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •8.1. Сутність соціального страхування
- •8.2. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •Модуль 2 основи оподаткувння. Фінансовий ринок. Місцеві, міжнародні та зарубіжні фінанси
- •Податки. Податкова система
- •9.2. Елементи оподаткування. Класифікація податків
- •Класифікація податків
- •9.3. Сутність податкової системи та принципи її побудови
- •Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі і місцеві податки та збори
- •9.4. Податкова служба та податкова робота
- •Тема 10 місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Система місцевих фінансів
- •10.2. Бюджетне вирівнювання, його сутність та механізм
- •10.3. Сутність бюджетного федералізму та його функції
- •10.4. Теорія сучасного федералізму
- •10.5. Національні схеми бюджетного федералізму
- •Тема 11 фінансовий ринок
- •11.2. Суб’єкти фінансового ринку
- •11.3. Характеристика об'єктів фінансового ринку
- •Відмінності між грошима і цінними паперами
- •11.4. Державне регулювання фінансового ринку
- •Тема 12 міжнародні фінанси
- •Між суб’єктами міжнародних фінансів
- •12.2. Загальна характеристика світового фінансового ринку та його структури
- •12.3. Міжнародні фінансові інститути
- •Тема 13 фінансова безпека держави
- •Та фінансової безпеки
- •13.2. Фінансова безпека держави
- •13.3. Оцінювання рівня фінансової безпеки України
- •Порогові значення індикаторів фінансової безпеки України
- •14.2. Бюджетний устрій і бюджетна система зарубіжних країн
- •15.2. Єдиний бюджет Європейського Союзу
- •Тема 16
- •1.2. Фінансові ресурси підприємств
- •1. 3. Статутний фонд підприємств
- •1.4. Організація фінансової роботи підприємства
- •Лекція 2 організація грошових розрахунків підприємств
- •2.2. Види рахунків, що відкриваються підприємствам у банках
- •2.3. Форми безготівкових розрахунків
- •2.4. Організація готівково-грошових розрахунків підприємств
- •2.5. Розрахунково-платіжна та касова дисципліна: наслідки порушення та способи зміцнення
- •Лекція 3 грошові надходження підприємства
- •3.2. Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)
- •3.3. Формування витрат підприємства
- •Класифікація виробничих витрат підприємства
- •Лекція 4 формування і розподіл прибутку підприємства
- •4.2. Формування показників фінансових результатів підприємства у звітності
- •Результатів від операційної діяльності
- •Результатів від звичайної діяльності до оподаткування
- •4.3. Фактори, що впливають на прибуток підприємства
- •4.4. Планування прибутку підприємства
- •1. Метод прямого рахунку
- •2. Аналітичний метод
- •4.5. Розподіл і використання прибутку підприємства
- •4.6. Система показників рентабельності підприємства
- •Показники рентабельності продукції
- •Показники рентабельності капіталу
- •Показники рентабельності, розраховані на основі потоків коштів
- •Лекція 5 оборотні кошти підприємств
- •5.2. Потреба підприємства в оборотних коштах
- •5.3. Джерела формування оборотних коштів
- •5.4. Показники використання оборотних коштів підприємства
- •Лекція 6 кредитування підприємств
- •6.2. Форми та види кредитів в ринковій економіці
- •6.3. Види банківських кредитів
- •6.4. Порядок отримання та погашення банківського кредиту
- •II. Права та обов'язки позичальника
- •III. Права та обов'язки банку
- •IV. Відповідальність сторін
- •6.5. Комерційне кредитування підприємств
- •Лекція 7 фінансове планування на підприємствах
- •7.2. Зміст і завдання фінансового планування
- •7.3. Методи визначення фінансових потреб підприємства
- •Баланс грошових надходжень
- •7.4. Методи планування фінансових показників
- •Із застосуванням економіко-математичної моделі
- •7.5. Формування показників фінансового плану підприємства
- •2. Трендове прогнозування:
- •7.6. Оперативне фінансове планування на підприємстві
- •Тема 17 фінанси домогосподарств
- •17.2. Структура фінансових ресурсів домогосподарств
- •17.3. Характеристика доходної частини бюджету домогосподарства
- •17.4. Характеристика витратної частини бюджету домогосподарств
- •Модуль 4 фінансовий менеджмент. Страхування
- •Тема 18
- •Фінансовий менеджмент
- •18.2. Економічна сутність інвестицій та їх класифікація
- •Класифікація інвестицій
- •18.3. Фінансова оцінка ефективності інвестицій у засоби виробництва (реальні інвестиції)
- •В основні активи:
- •18.4. Фінансова оцінка ефективності інвестицій у фінансові активи (фінансові інвестиції)
- •18.5. Інвестиційні проекти і обґрунтування доцільності інвестування
- •2. Метод визначення середньої норми прибутку на інвестиції (arr).
- •Тема 19
- •Страхування. Страховий ринок
- •Лекція 1
- •Сутність, принципи і роль страхування
- •1.2. Функції та принципи страхування
- •1.3. Системи страхування
- •1.4. Класифікація страхування
- •1.5. Форми страхування: обов'язкова та добровільна
- •Лекція 2 страховий ринок та його державне регулювання
- •2.2. Перестрахування та співстрахування
- •2.3. Страхові посередники та професіонали страхового ринку
- •2.4. Товариства взаємного страхування та об’єднання страховиків
- •2.5. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Лекція 3 галузі страхування
- •3.2. Майнове страхування
- •Страхування відповідальності
- •Лекція 4 основи актуарних розрахунків
- •4.2. Показники страхової статистики
- •4.3. Склад та структура тарифної ставки
- •4.4. Розрахунок тарифів з ризикових видів страхування
- •Значення коефіцієнта , що залежить від гарантії безпеки
- •4.5. Особливості розрахунку тарифних ставок зі страхування життя
- •4.6. Види страхових внесків (премій, платежів)
- •Лекція 5 фінанси страховиків
- •5.2. Фінансові результати страховиків
- •5.3. Поняття про фінансову надійність та умови забезпечення платоспроможності страховиків
- •5.4. Страхові резерви та порядок їх формування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Тема 2. Становлення та розвиток фінансової науки
- •Тема 3. Генезис та еволюція фінансів
- •Тема 4. Фінансове право і фінансова політика
- •Тема 5. Бюджет. Бюджетна система
- •Тема 6. Бюджетний дефіцит
- •Тема 7. Державний кредит
- •Тема 8. Соціальні позабюджетні фонди
- •Тема 10. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема 11. Фінансовий ринок
- •Тема 12. Міжнародні фінанси
- •Тема 13. Фінансова безпека держави
- •Тема 14. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •Тема 15. Фінанси Європейського Союзу
- •Тема 16. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Тема 17. Фінанси домогосподарств
- •Тема 18. Фінансовий менеджмент
- •Тема 19 страхування. Страховий ринок
- •Література
10.4. Теорія сучасного федералізму
Серед сучасних теорій бюджетного федералізму особливо помітне місце займає так звана модель Тібо. Американський економіст Чарльз Тібо, відомий лише однією, але знаковою новаторською статтею «Чиста теорія місцевих видатків» (1956 р.), створив теоретичну конструкцію, яка увійшла до фінансової науку під назвою моделі Тібо і викликала велику дискусію, широке коло публікацій.
Тібо виходив з альтернативних соціально-психологічних мотивацій людей, вважаючи, що одним із них вигідніше з фінансових міркувань залишатися вдома і намагатися змінити на краще умови свого існування, ніж мігрувати, а тим більше емігрувати, тоді як інші охоче змінюють місце проживання. На цьому соціологічному спостереженні Тібо та його послідовники побудували теорію міжтериторіальної мобільності населення у комплексі з теорією забезпечення суспільними благами. Нагадаємо, що під суспільними благами мають на увазі блага і послуги, забезпечувані суспільству державними структурами (оборона, безпека, правопорядок, захист довкілля, транспортна й інформаційна інфраструктури та ін.).
У згаданій статті Тібо стверджував, що «здатність індивідуумів до зміни юрисдикцій створює подібне до ринку вирішення проблеми місцевих суспільних благ». Люди, користуючись правом вільного пересування («голосуючи ногами»), вибирають для проживання ті общини, де знаходять більш матеріально і/або суб'єктивно привабливі для себе суспільні послуги в обмін на прийнятний рівень податків. Подібно до того як індивідуум задовольняє потреби у приватних благах, купуючи їх на ринку, так потреби у суспільних благах задовольняються шляхом вибору бажаного місця проживання. У результаті створюється рівновага у розподілі мешканців між населеними пунктами: кожен перебуває там, де він хоче бути, має доступ до тих благ, які йому потрібні, сплачує податки, які йому по кишені. У такому разі поліпшити своє становище, змінивши місце проживання, стає неможливим. На мові понять економіки добробуту досягається рівновага, ефективна за Парето. Це означає таку алокацію (розподіл) наявних ресурсів, коли неможливо поліпшити стан одних людей, не завдаючи шкоди іншим.
Реалізація моделі Тібо можлива у разі існування ряду передумов, а саме: абсолютної мобільності людей; незалежності пересування від стану довкілля (відсутності екстерналій); наявності вичерпної інформації про умови оподаткування та забезпечення суспільними благами на новому місці; можливості вибору із значної кількості місць проживання; збереження постійної вартості локальних суспільних благ в умовах зростання чисельності населення; фінансування суспільних послуг з місцевого бюджету за рахунок подушного податку або пропорційного податку на власність; приблизно однакового і достатньо високого рівня доходів (а також величини власності) мешканців даного населеного пункту, бо наплив незаможних скорочує податкову базу, спричиняючи підвищення податкових ставок та порушення ефективної рівноваги за оптимумом Парето.
Зрозуміло, наскільки проблематично забезпечити всі, сформульовані Тібо, умови, особливо проігнорувати завжди існуючу майнову нерівність. І все ж американські економісти провели кілька емпіричних досліджень на відповідність моделі-гіпотези Тібо реаліям. З'ясувалося, що попри всю складність «принаймні за деякого збігу обставин модель Тібо досить точно відображає дійсність».
Теоретична цінність моделі Тібо полягає у тому, що вона описує ознаки, за якими характеризується й оцінюється діяльність самоврядних субнаціональних адміністративно-територіальних утворень і тим самим концептуалізує підходи до проблеми оптимальної алокації владних повноважень і адекватного розосередження фінансових ресурсів на різні рівні управління країною.
У системі оптимального бюджетного федералізму компетенція приймати рішення про фінансування заходів щодо контролю над зайнятістю та інфляцією передається на макрорівень (у центр). Адже жодна регіональна чи місцева влада неспроможна кардинально вплинути на загальний стан економіки і соціальної сфери. Хоч деякі теоретики і відкидають саму можливість ефективної політики регулювання ділових циклів, визнається, що всі стабілізуючі заходи повинні мати загальнодержавний рівень.
Теорія економіки добробуту питання економічної ефективності і розподілу доходів ставить так: яка система управління й використання ресурсів – централізована чи децентралізована – здатна більшою мірою максимізувати функцію суспільного добробуту? Для кожної з них є свої аргументи «за» і «проти».
Так, невигоди децентралізації полягають у тому, що різноманітність бюджетів створює небезпеку фрагментарних чи нескоординованих рішень, а також може спричинити розкритий західними економістами негативний ефект масштабності – підвищення податкової вартості локальних суспільних благ з відповідним зменшенням віддачі корисності на одиницю бюджетних витрат.
До переваг децентралізації відносять: здатність привести фінансовані з місцевого бюджету суспільні послуги у відповідність до локальних потреб, економічні вигоди горизонтальної конкуренції між місцевими властями, нижчу вартість проведення соціальних експериментів на субнаціональному рівні.
Баланс переваг і невигод зводиться до того, що лише змішана, макро-мікро система витрачання фінансових ресурсів спроможна забезпечити загальний суспільний добробут. Останній у розвинутих країнах Заходу виконує роль національної ідеї, навколо якої було побудовано держави загального добробуту.
У методологічному плані теорія Тібо – один із прикладів постмодерністського стилю у фінансовій науці Заходу, що характеризується змішаними міждисциплінарними методами дослідження, визнає пізнавальну цінність еклектичної множинності теоретичних підходів та жанрових прийомів наукового дискурсу. Не відмовляючись остаточно від позитивістських засад пояснення фіскально-бюджетних явищ, сучасне фінансове знання дедалі більше звертається до людини і цим зближується з гуманітарними науками. У фінансових текстах все ще вживаються дефініції, аналогічні термінам із природничих і технічних наук («система», «механізм», «інструмент», «важіль» і т.п.), але все частіше автори оперують антропними поняттями й образами («індивідуум», «вибір», «благо» і т. п.).