Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект 2012.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
2.47 Mб
Скачать

7.2. Класифікація державного кредиту. Державні позики як основна форма державного кредиту

Форми державного кредиту представлено на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Форми державного кредиту

Державні позики як основна форма внутрішнього державного кредиту характеризуються залученням тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб на фінансування суспільних потреб шляхом емісії і реалізації різних видів державних цінних паперів центральним урядом або місцевими органами влади.

Характеристику державних позик подано на рис. 7.2.

Рис. 7.2. Характеристика державних позик

Найбільш поширеним видом державних цінних паперів є облігація, яка виступає як державне боргове зобов’язання, що надає право власнику після закінчення певного терміну повернути суму позики та отримати відсотки. Держава встановлює номінальну вартість облігацій, яка ви­ражає суму, надану власником державі у тимчасове користування. Саме вона виплачується під час погашення, і на неї нараховуються відсотки. Водночас, реальна прибутковість облігацій може бути вищою або нижчою номінального процента. Це пояснюється тим, що облігації реалізуються за курсовою ціною, яка відхиляється від номінальної вартості. Відхилення називається курсовою різницею і залежить від ряду чинників: насиченості ринку державними цінними паперами, стану господарчої кон’юнктури, рівню довіри населення до уряду.

Казначейські зобов’язання (векселі) мають характер боргового зобов’язання, що спрямовується тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів; як правило, ними оформляються короткострокові позики.

У тісному зв’язку з державними позиками перебуває інша форма внутрішнього державного кредиту, функціонування якої опосередковується системою ощадних установ. На відміну від першої, коли фізичні і юридичні особи купують цінні папери за рахунок власних коштів, ощадні установи надають кредит за рахунок позикових. Наявність посередника між державою і населенням в особі ощадних установ і надання позики останніми за рахунок позикових коштів без відому їх реаль­ного власника обумовлює виділення цих відносин в особливу форму держав­ного кредиту. Перетворення частини вкладів населення у державні позики здійснюється через купівлю особливих цінних паперів (казначейських ощадних сертифікатів) або ринкових цінних паперів (облігацій, казначейських зобов’язань), а також оформленням безоблігаційних позик шляхом придбання Ощадбанком державних цінних паперів.

Казначейські позики як ще одна форма внутрішнього державного кредиту виражають відносини з надання фінансової допомоги підприємствам і організаціям органами державної влади за рахунок бюд­жетних коштів на умовах терміновості, платності і зворотності. Вони забезпечують підтримку життєво важливих для народного господарства економічних структур ( в Україні ця форма використовується не дуже активно).

Міжнародний державний кредит – це сукупність відносин, в яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника, кредитора або гаранта. Ці відносини отримують форму зовнішніх державних позик, які надаються на умовах зворотності, терміновості і платності.

Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процентами включається до державного боргу країни. Країнам, що мають значні економічні і фінансові труднощі, зовнішні позики можуть надаватися на пільгових умовах з метою сприяння зміцненню їх економічного потенціалу.

Надання зовнішніх позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів або спеціальних урядових фондів. Одержувачами позик можуть бути центральні уряди, республіканські і місцеві органи влади.

Кредиторами можуть виступати фінансово-кредитні установи, юридичні та фізичні особи іноземних держав, міжнародні фінансові інститути, іноземні держави та їх угрупування. Проекти, на які можуть бути надано позички цими кредиторами, поділяються на групи:

  • проекти макроекономічної стабілізації економіки;

  • проекти структурних перетворень у певних секторах економіки;

  • інвестиційні проекти;

  • проекти технічної допомоги.

Кредити міжнародних фінансових організацій надаються на вигідних умовах: під 5–7 річних відсотків на строк до 20 років. Позики країн Євросоюзу в основному є допомогою країнам, що здійснюють ринкові перетворення. Отримання доходу не є першочерговим завданням кредиторів: погашення позик, виплата процентів по них може відбуватися після закінчення пільгового періоду, який надає відстрочку погашення позики на 3-5 років після використання кредитних коштів.

Державні зовнішні позики надаються у грошовій або товарній формі (наприклад, кредити держав-постачальників енергоносіїв). Як правило, вони бувають середньостроковими або довгостроковими; надаються у валюті країни-кредитора або у вільно конвертованій валюті. Погашення за згодою сторін здійснюється товарними поставками чи валютою.