- •Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Лекція 1
- •Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •1.1. Предмет, мета та завдання фінансової науки
- •1.2. Методи та складові науки про фінанси
- •1.1. Предмет і мета фінансової науки
- •1.2. Методи та складові науки про фінанси
- •Лекція 2 фінанси як економічна категорія
- •1.1. Соціально-економічна сутність фінансів в ринкових умовах.
- •1.2. Характеристика функцій фінансів.
- •Соціально-економічна сутність фінансів в ринкових умовах.
- •2. Характеристика функцій фінансів
- •Генезис та еволюція фінансів
- •Лекція 3
- •Генезис та еволюція фінансів
- •1. Історичний аспект виникнення і розвитку категорії фінансів.
- •2. Еволюція фінансів.
- •1. Історичний аспект виникнення і розвитку категорії фінансів.
- •2. Еволюція фінансів.
- •Становлення та розвиток фінансової науки
- •Лекція 4
- •Становлення та розвиток фінансової науки
- •2. Розвиток фінансової науки в Україні
- •3. Сучасна світова наукова фінансова думка
- •Фінансове право і фінансова політика
- •Лекція 6
- •Фінансова політика та фінансовий механізм
- •Сутність фінансової політики
- •2. Принципи та види фінансової політики, характеристика її складових
- •3. Фінансовий механізм та його структурні елементи
- •Тема 5 бюджет. Бюджетна система
- •Функції державного бюджету
- •5.2. Призначення та роль бюджету
- •5.3. Поняття бюджетної класифікації
- •Характеристики поточного та бюджету розвитку
- •5.4. Становлення та розвиток бюджетної системи України
- •5.5. Бюджет як розпис доходів і видатків
- •Тема 6 бюджетний дефіцит
- •Порівняльна характеристика видів бюджетного дефіциту
- •6.2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту
- •Причини виникнення дефіциту бюджету
- •6.3. Регулювання бюджетного дефіциту
- •Тема 7 державний кредит
- •7.1. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин
- •7.2. Класифікація державного кредиту. Державні позики як основна форма державного кредиту
- •7.1. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин
- •Особливості державного кредиту
- •7.2. Класифікація державного кредиту. Державні позики як основна форма державного кредиту
- •Тема 8 соціальні позабюджетні фонди
- •8.1. Сутність соціального страхування
- •8.2. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •8.1. Сутність соціального страхування
- •8.2. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •Модуль 2 основи оподаткувння. Фінансовий ринок. Місцеві, міжнародні та зарубіжні фінанси
- •Податки. Податкова система
- •9.2. Елементи оподаткування. Класифікація податків
- •Класифікація податків
- •9.3. Сутність податкової системи та принципи її побудови
- •Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі і місцеві податки та збори
- •9.4. Податкова служба та податкова робота
- •Тема 10 місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Система місцевих фінансів
- •10.2. Бюджетне вирівнювання, його сутність та механізм
- •10.3. Сутність бюджетного федералізму та його функції
- •10.4. Теорія сучасного федералізму
- •10.5. Національні схеми бюджетного федералізму
- •Тема 11 фінансовий ринок
- •11.2. Суб’єкти фінансового ринку
- •11.3. Характеристика об'єктів фінансового ринку
- •Відмінності між грошима і цінними паперами
- •11.4. Державне регулювання фінансового ринку
- •Тема 12 міжнародні фінанси
- •Між суб’єктами міжнародних фінансів
- •12.2. Загальна характеристика світового фінансового ринку та його структури
- •12.3. Міжнародні фінансові інститути
- •Тема 13 фінансова безпека держави
- •Та фінансової безпеки
- •13.2. Фінансова безпека держави
- •13.3. Оцінювання рівня фінансової безпеки України
- •Порогові значення індикаторів фінансової безпеки України
- •14.2. Бюджетний устрій і бюджетна система зарубіжних країн
- •15.2. Єдиний бюджет Європейського Союзу
- •Тема 16
- •1.2. Фінансові ресурси підприємств
- •1. 3. Статутний фонд підприємств
- •1.4. Організація фінансової роботи підприємства
- •Лекція 2 організація грошових розрахунків підприємств
- •2.2. Види рахунків, що відкриваються підприємствам у банках
- •2.3. Форми безготівкових розрахунків
- •2.4. Організація готівково-грошових розрахунків підприємств
- •2.5. Розрахунково-платіжна та касова дисципліна: наслідки порушення та способи зміцнення
- •Лекція 3 грошові надходження підприємства
- •3.2. Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)
- •3.3. Формування витрат підприємства
- •Класифікація виробничих витрат підприємства
- •Лекція 4 формування і розподіл прибутку підприємства
- •4.2. Формування показників фінансових результатів підприємства у звітності
- •Результатів від операційної діяльності
- •Результатів від звичайної діяльності до оподаткування
- •4.3. Фактори, що впливають на прибуток підприємства
- •4.4. Планування прибутку підприємства
- •1. Метод прямого рахунку
- •2. Аналітичний метод
- •4.5. Розподіл і використання прибутку підприємства
- •4.6. Система показників рентабельності підприємства
- •Показники рентабельності продукції
- •Показники рентабельності капіталу
- •Показники рентабельності, розраховані на основі потоків коштів
- •Лекція 5 оборотні кошти підприємств
- •5.2. Потреба підприємства в оборотних коштах
- •5.3. Джерела формування оборотних коштів
- •5.4. Показники використання оборотних коштів підприємства
- •Лекція 6 кредитування підприємств
- •6.2. Форми та види кредитів в ринковій економіці
- •6.3. Види банківських кредитів
- •6.4. Порядок отримання та погашення банківського кредиту
- •II. Права та обов'язки позичальника
- •III. Права та обов'язки банку
- •IV. Відповідальність сторін
- •6.5. Комерційне кредитування підприємств
- •Лекція 7 фінансове планування на підприємствах
- •7.2. Зміст і завдання фінансового планування
- •7.3. Методи визначення фінансових потреб підприємства
- •Баланс грошових надходжень
- •7.4. Методи планування фінансових показників
- •Із застосуванням економіко-математичної моделі
- •7.5. Формування показників фінансового плану підприємства
- •2. Трендове прогнозування:
- •7.6. Оперативне фінансове планування на підприємстві
- •Тема 17 фінанси домогосподарств
- •17.2. Структура фінансових ресурсів домогосподарств
- •17.3. Характеристика доходної частини бюджету домогосподарства
- •17.4. Характеристика витратної частини бюджету домогосподарств
- •Модуль 4 фінансовий менеджмент. Страхування
- •Тема 18
- •Фінансовий менеджмент
- •18.2. Економічна сутність інвестицій та їх класифікація
- •Класифікація інвестицій
- •18.3. Фінансова оцінка ефективності інвестицій у засоби виробництва (реальні інвестиції)
- •В основні активи:
- •18.4. Фінансова оцінка ефективності інвестицій у фінансові активи (фінансові інвестиції)
- •18.5. Інвестиційні проекти і обґрунтування доцільності інвестування
- •2. Метод визначення середньої норми прибутку на інвестиції (arr).
- •Тема 19
- •Страхування. Страховий ринок
- •Лекція 1
- •Сутність, принципи і роль страхування
- •1.2. Функції та принципи страхування
- •1.3. Системи страхування
- •1.4. Класифікація страхування
- •1.5. Форми страхування: обов'язкова та добровільна
- •Лекція 2 страховий ринок та його державне регулювання
- •2.2. Перестрахування та співстрахування
- •2.3. Страхові посередники та професіонали страхового ринку
- •2.4. Товариства взаємного страхування та об’єднання страховиків
- •2.5. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Лекція 3 галузі страхування
- •3.2. Майнове страхування
- •Страхування відповідальності
- •Лекція 4 основи актуарних розрахунків
- •4.2. Показники страхової статистики
- •4.3. Склад та структура тарифної ставки
- •4.4. Розрахунок тарифів з ризикових видів страхування
- •Значення коефіцієнта , що залежить від гарантії безпеки
- •4.5. Особливості розрахунку тарифних ставок зі страхування життя
- •4.6. Види страхових внесків (премій, платежів)
- •Лекція 5 фінанси страховиків
- •5.2. Фінансові результати страховиків
- •5.3. Поняття про фінансову надійність та умови забезпечення платоспроможності страховиків
- •5.4. Страхові резерви та порядок їх формування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Тема 2. Становлення та розвиток фінансової науки
- •Тема 3. Генезис та еволюція фінансів
- •Тема 4. Фінансове право і фінансова політика
- •Тема 5. Бюджет. Бюджетна система
- •Тема 6. Бюджетний дефіцит
- •Тема 7. Державний кредит
- •Тема 8. Соціальні позабюджетні фонди
- •Тема 10. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема 11. Фінансовий ринок
- •Тема 12. Міжнародні фінанси
- •Тема 13. Фінансова безпека держави
- •Тема 14. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •Тема 15. Фінанси Європейського Союзу
- •Тема 16. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Тема 17. Фінанси домогосподарств
- •Тема 18. Фінансовий менеджмент
- •Тема 19 страхування. Страховий ринок
- •Література
9.2. Елементи оподаткування. Класифікація податків
Справляння податків засновується на виділенні таких елементів системи оподаткування: суб’єкт і носій податку, об’єкт і одиниця оподаткування, джерело сплати, податкова ставка і квота. Між цими поняттями існує певне підпорядкування, яке найпростіше можна проілюструвати, поставивши до них запитання:
с уб’єкт хто сплачує?
о б’єкт що оподатковується?
о диниця з чого обчислюється?
д жерело з чого сплачується?
с тавка скільки сплачується?
к вота яка частка доходу утримується?
Суб’єкт податку – учасник процесу оподаткування (платник, держава, державні установи). У більшості випадків в ролі суб’єкта податку виступає платник. Також до суб’єкта податку належать особи, які сприяють сплаті податків (банки та фінансові установи, податкові агенти, збирачі податків, зборі та мита), та які здійснюють обчислення податку (платники податку, податкові агенти, податкові органи).
Платник податків – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Об’єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується тим чи іншим податком (доходи, прибуток, додана вартість, майно, використовувані природні ресурси, певні юридичні дії (наприклад, нотаріальні – передача права власності на майно) і ін. Об’єкт оподаткування має бути стабільним, піддаватись чіткому обліку, мати безпосереднє відношення до платника, відображати саме його (а не сторонніх юридичних чи фізичних осіб) вплив на даний об’єкт.
Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку чи збору на одиницю оподаткування. Існують два підходи до встановлення податкових ставок: універсальний і диференційований. При універсальному встановлюється єдина для всіх платників ставка, при диференційованому – кілька. Диференціація ставок може відбуватись у двох напрямах. Перший – у розрізі платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка, а також знижені й підвищені ставки для окремих платників. Другий – у розрізі різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткування.
Одиниця оподаткування – це частина об’єкта оподаткування, стосовно якої відбувається встановлення нормативів і ставок обкладення, тобто одиниця. Вона покладається в основу виміру об’єкта оподаткування та може бути виражена як у грошовому так і у натуральному вимірі.
Джерело сплати податку – фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок.
База оподаткування – законодавчо встановлена частина доходів чи майна платника податків, яка враховується при розрахунку суми податку.
Податкові пільги – це законодавчо встановлені винятки із загальних правил оподаткування, які надають платнику можливість зменшити суму податку, що підлягає сплаті, або звільняють його від виконання окремих обов’язків та правил, пов’язаних з оподаткуванням.
Податкова квота – це частка податку в доході платника. Її може бути визначено в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає у тому, що вона характеризує рівень оподаткування. З позицій соціальної справедливості механізм оподаткування обов’язково має включати податкову квоту. Проте при цьому значно зменшуються податковий вплив і можливості використання податків як фінансових регуляторів. Тому у практиці оподаткування податкові квоти законодавчо не встановлюються.
Податковий період – це законодавчо встановлений період, на протязі якого визначається база оподаткування.
Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю податкової бази. Існують два підходи до встановлення податкових ставок: універсальний і диференційований. При універсальному встановлюється єдина для всіх платників ставка, при диференційованому – кілька. Диференціація ставок може відбуватись у двох напрямах. Перший – у розрізі платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка, а також знижені й підвищені ставки для окремих платників. Другий – у розрізі різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткування.
Тверді ставки встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування у натуральному обчисленні. Вони можуть бути двох видів: фіксовані – встановлені у конкретних сумах, відносні – визначені відносно до певної величини (наприклад, у процентах до мінімальної заробітної плати).
Процентні ставки встановлюються тільки щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз (адже сума податку має тільки грошовий вираз, за винятком натуральних податків). Вони поділяються на три види: пропорційні, прогресивні та регресивні.
Пропорційні – це єдині ставки, що не залежать від розміру об’єкта оподаткування. Вони спрощують податкову роботу та найбільш відповідають принципу рівності платників.
Прогресивні – це такі ставки, розмір яких зростає у міру збільшення обсягів об’єкта оподаткування. Прогресія шкали оподаткування може бути простою і ступінчастою. При простій підвищені ставки застосовуються до всього об’єкта оподаткування, результатом чого є вкрай невигідні для платника інтервали оподаткування його розмірів. При ступінчастій шкалі прогресії підвищені ставки застосовуються не до всього об’єкта оподаткування, а тільки до тієї його величини, що перевищує інтервальні обмеження. У даному випадку багато що залежить від стрімкості й крутизни прогресії. Стрімкість характеризує розміри інтервалів – чим вони менші, тим стрімкіша прогресія. Крутизна характеризує співвідношення максимальної й мінімальної ставок. Обидва ці показники при поміркованій податковій політиці мають бути помірними, створюючи відносно пільгові умови для верств населення з низьким рівнем доходів і не надто контрибуційні для осіб з високими доходами.
Регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються у міру зростання об’єкта оподаткування. Вони необхідні тоді, коли держава намагається стимулювати подібне зростання. У такій політиці є свій резон, адже багатство суспільства – це сукупність багатства його членів, а регресивні ставки стимулюють створення і зростання багатства.
В залежності від різних ознак податки розділяють на декілька груп, які подано у табл. 9.1.
Таблиця 9.1