Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект 2012.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
2.47 Mб
Скачать

11.2. Суб’єкти фінансового ринку

Головними суб'єктами фінансового ринку є домашні господарства, фірми й підприємства, фінансові інститути і держава.

Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди) заощадження домашніх господарств, фірм і підприємств надходять до інших суб'єктів господарювання та надають їм можливість задовольнити потреби у засобах для розширення своєї діяльності.

Держава, надаючи кредит і одержуючи позику, відіграє вирішальну роль на фінансовому ринку. Свій вплив вона здійснює через управління відсотком, грошовою масою, кредитами, валютним курсом.

Суб'єкти фінансового ринку можуть виступати в ролі позичальника й інвестора, а фінансові інститути грають на цьому ринку роль посередника.

Позичальники – це фізичні чи юридичні особи, що залучають кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.

Інвестори – громадяни і юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, що приймають рішення про вкладення особистих чи притягнутих засобів в об'єкти інвестування.

Фінансові інститути – це посередники, що забезпечують зустріч інвестора і позичальника. Основна їх функція – це допомога у передачі засобів від потенційних інвесторів до потенційних позичальників та навпаки. Їхня діяльність вигідна і для інвесторів, і для позичальників тому, що:

1) відпадає потреба у пошуках один одного;

2) знижується ризик неповернення позики та неефективних капіталовкладень, зростає процентний доход інвестора;

3) знижуються сумарні витрати позичальника на одержання позики за рахунок зменшення моральних, фізичних зусиль і витрат часу на залучення капіталу декількох інвесторів для одержання потрібної суми;

4) дрібні інвестори одержують можливість брати участь у бізнесі, що дає більші прибутки;

5) для інвесторів більш привабливою є можливість одержання гарантованого доходу на свій капітал, ніж ризик участі у незавжди надійних проектах.

Таким чином, фінансові посередники зменшують операційні витрати, знижують ризик, зменшують асиметричність інформації у взаєминах "кредитор (інвестор) – позичальник" (сторона, що надає позику чи інвестує гроші, має менше інформації про сторону, що його одержує).

11.3. Характеристика об'єктів фінансового ринку

Товарами фінансового ринку є гроші і цінні папери, що виступають об'єктами купівлі-продажу на ринку.

Гроші з економічної точки зору – це всі ліквідні активи, що можуть бути порівняно швидко і без великих втрат переведені в готівку.

Цінні папери – основний товар фінансового ринку, своєрідний предмет купівлі-продажу цього ринку. Вони як інструменти фінансового ринку являють собою документарні свідчення про боргове зобов'язання чи право власності.

Цінні папери повинні мати такі характеристики: ринковість; прибутковість; ризикованість; ліквідність; спекулятивність; стандартність.

Цінні папери тотожні грошам за такими своїми функціями:

  • емітент багатьох цінних паперів та грошей той самий;

  • іноді випускаються для покриття дефіциту державного бюджету, строго стандартизовані, мають визначений ступінь захисту від підробок;

  • обіг регулюється тими ж органами, що їх випустили;

  • можливе їх функціонування у безготівковій формі;

  • можуть бути конвертованими;

  • можуть бути як іноземними, так і національними;

  • є сегментами фінансового ринку;

  • підпадають під дію інфляційних процесів;

  • можуть нагромаджуватися та бути засобом утворення скарбів;

  • використовуються як засоби платежу.

Гроші і цінні папери є таким товаром, що має значення не сам по собі, а як інструмент відповідних ринків, потреби яких він обслуговує. При цьому гроші виступають як відображення вартісної природи усього товарного світу, а цінні папери – як відображення вартості інвестицій. Тому власна внутрішня вартість грошей і цінних паперів дорівнює вартості виготовлення самого папера. З огляду на це цінні папери можна визначити як представницьку форму реального капіталу.

Розбіжностей між цінними паперами і грошима подано у табл. 11.1.

Таблиця 11.1