Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект 2012.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
2.47 Mб
Скачать

1.2. Фінансові ресурси підприємств

Матеріальним носієм фінансових відносин виступають фінансові ресурси – це грошові надходження, які перебувають у розпорядженні підприємств і призначені для задоволення його виробничих і соціальних потреб.

Фінансові ресурси призначені для виконання фінансових зобов'язань перед всіма суб'єктами, з якими підприємство вступає у фінансові взаємини в процесі своєї виробничо-господарської діяльності. Вони направляються на фінансування витрат по забезпеченню простого й розширеного відтворення. Потреба в фінансових ресурсах підприємства пов’язана з процесом виробництва та створенням споживчої вартості. Структура фінансових ресурсів динамічна й залежить від стадії життєвого циклу підприємства, обсягів його господарської діяльності, галузевої приналежності, доступності джерел фінансових ресурсів, організаційно-правової форми бізнесу тощо.

Фінансові ресурси підприємств поділяться на власні й позикові, внутрішні і залучені з різних зовнішніх джерел.

До власних коштів підприємств відносять внески засновників й акціонерів, прибуток, амортизаційні надходження, благодійні внески, до позикових коштів – кредити усіх видів, випуск облігацій.

Внутрішні джерела включають прибуток підприємства й амортизаційні відрахування, зовнішні джерела фінансових ресурсів - це кредити, випуск акцій й облігацій, додаткові внески акціонерів , учасників.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається в момент створення підприємства при формуванні його статутного капіталу, який залежить від організаційно-правової форми бізнесу. Кошти статутного капіталу спрямовуються на фінансування основних й оборотних засобів, необхідних для початку виробництва й реалізації продукції.

В процесі функціонування підприємств виникає необхідність фінансування витрат на розширення виробництва й збуту продукції. Фінансові ресурси суб’єктів господарювання поповнюються головним чином за рахунок власних джерел - прибутку й амортизаційних відрахувань. Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів виступають такі власні кошти, як виручка від реалізації необоротних активів, що використовуються з низькою ефективністю в виробничому процесі або не використовуються зовсім; виручка від реалізації виробничих запасів, інших оборотних засобів, фінансових інвестицій та ін.

Значні фінансові ресурси можуть бути мобілізовані суб’єктами господарювання на фондовому ринку в процесі продажу цінних паперів – акцій і облігацій інших підприємств-емітентів, державних цінних паперів.

До позикових коштів підприємств, залучених з різних зовнішніх джерел, відносять банківські й комерційні кредити. Крім того, підприємства можуть отримати фінансові ресурси в порядку перерозподілу, наприклад, страхового відшкодування страховою компанією.

У процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливе значення має структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємств. Висока питома вага залучених позикових коштів свідчить про загрозу втрати фінансової незалежності підприємства, ускладнює його фінансову діяльність, призводить до підвищення витрат щодо сплати відсотків за банківські кредити, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому залучення позикових коштів на підприємстві повинне бути економічне обґрунтованим.

Використання фінансових ресурсів здійснюється підприємством по наступних основних напрямках:

1) покриття витрат на просте відтворення – оплата сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів, виплата заробітної плати працівникам;

2) сплата податків й обов’язкових зборів до бюджету й позабюджетні цільові фонди;

3) платежі установам кредитно-банківської системи у зв'язку з виконанням зобов'язань щодо повернення кредитів, сплати відсотків за їх користування;

4) фінансування витрат на розширене виробництво – освоєння нових видів продукції, впровадження нової техніки та прогресивної технології, капітальний ремонт, модернізація обладнання, будівництво об’єктів виробничого призначення тощо;

5) інвестування коштів акції й облігації інших підприємств-емітентів та державні цінні папери;

6) спрямування грошових коштів на формування фондів матеріального заохочення й соціального характеру;

7) використання ресурсів на благодійні цілі, спонсорство.

Фінансові ресурси знаходяться у розпорядженні підприємства у фондовій і не фондовій формі.

Грошові фонди – це частина коштів, що мають цільове призначення. З їхньою допомогою здійснюється забезпечення виробничої діяльності необхідними грошовими ресурсами, а також задоволення потреб розширеного виробництва: фінансування науково-технічного прогресу, опанування і впровадження нової техніки, економічного стимулювання та ін. До таких фондів підприємства відносяться:

  • статутний фонд – це основне первісне джерело власних коштів, спрямованих на фінансування необоротних й оборотних активів. Джерелом формування фонду виступає внески засновників, учасників, акціонерів;

  • резервний фонд – це фонд суб'єкта господарювання, що формується відповідності із законодавством України й засновницькими документами підприємства. Джерелом формування виступає чистий прибуток. Кошті фонду використається на виплату дивідендів по привілейованих акціях, якщо на ці цілі не вистачає чистого прибутку звітного періоду або на покриття збитків поточної діяльності підприємства;

  • амортизаційний фонд – це грошові кошти, що спрямовані на просте відтворення основних засобів та їх капітальний ремонт. Фонд формується за рахунок виручки від реалізації продукції;

  • фонд розвитку виробництва – кошти, призначені для фінансування капітальних витрат на розширене виробництво. Джерелом формування фонду є чистий прибуток;

  • фонд соціального споживання – це кошти, спрямовані на соціальні потреби, заохочення, утримання невиробничої сфери, компенсації, одноразові виплати, допомогу та ін. Джерелом формування фонду є чистий прибуток підприємства;

  • фонд оплати праці – кошти, спрямовані на виплату основної й додаткової заробітної плати, матеріального заохочення працівників суб'єкта господарювання. Фонд формується за рахунок отриманої виручки від реалізації продукції.

У нефондовій формі підприємства одержують дотації, субсидії, спонсорську допомогу. Фінансові ресурси в нефондовій формі не мають цільової спрямованості. У нефондовій формі підприємством використовуються кошті для виконання зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями.

В умовах ринкової економіці держава регулює окремі аспекти формування фінансових ресурсів та фондів грошових коштів підприємств. Так, законодавчо встановлюється: порядок формування статутного капіталу суб’єктів господарювання; мінімальний розмір статутного капіталу й величина резервного фонду для акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю. Існують законодавчі обмеження щодо можливості випуску облігацій підприємствами, додаткового залучення внесків власників тощо.

Таким чином, фінансові ресурси – це грошові накопичення, доходи і надходження з різних джерел, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу, знаходяться в розпорядженні підприємства у фондовій і нефондовій формах, призначені для забезпечення безперервності розширеного відтворення і задоволення соціальних потреб.

Фінансове забезпечення відтворювальних витрат може здійснюватися в трьох формах: самофінансування, кредитування й державне фінансування.

Самофінансування – це спосіб покриття витрат підприємства тільки за рахунок власних фінансових ресурсів. Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку й триває до моменту її розподілу й виплати дивідендів. (тобто пов'язане з реінвестуванням прибутку) Амортизаційні відрахування не ставляться до самофінансування.

Кредитування – це фінансування витрат шляхом одержання кредитів на умовах терміновості, платності й зворотності.

Державне фінансування провадиться на безповоротній основі за рахунок коштів бюджетних і позабюджетних фондів.

На практиці всі перераховані форми фінансування витрат можуть застосовуватися одночасно. Головне домогтися між ними оптимального для даного періоду співвідношення.

Вибір джерела покриття витрат підприємства при недостачі власних фінансових ресурсів залежить від цілей інвестування коштів. Для покриття короткострокової потреби в оборотних коштах доцільно використати комерційні й банківські кредити. Для фінансування витрат на розширення, технічне переозброєння або реконструкцію виробництва можна залучити довгостроковий банківський кредит, організувати емісію акцій або облігацій акціонерними товариствами, залучити додаткові внески учасників у товариствах з обмеженою, повною, додатковою відповідальністю, командитних товариствах.

Для забезпечення безперервний кругообігу коштів у відтворювальному процесі при виникненні фінансових збитків, підвищенні витрат на підприємствах необхідним становиться формування резервів. Фінансові резерви можуть створюватися: підприємством за рахунок власних фінансових ресурсів, тобто шляхом самострахування; управлінськими структурами на основі встановлених нормативних відрахувань; спеціалізованими страховими компаніями у процесі страхування; державою за рахунок резервних фондів.