181. Процедури аудиту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

Кредиторська заборгованість — це найвагоміша частина зобов’язань підприємства, до яких включаються довгострокові і поточні зобов’язання. Під час перевірки кредиторської заборгованості мають бути розв’язані такі завдання: при перевірці розрахунків з постачальниками й підрядниками треба з'ясувати документальну обґрунтованість здійснених операцій, переконатися в дійсності документів і правильності їх оформлення.

Аудитор при перевірці повинен звернути увагу на наступне:

- чи є договори на поставку продукції (виконання робіт, послуг) і правильність їх оформлення;

- при наявності кредиторської заборгованості необхідно встановити дату її виникнення і причину утворення;

- чи є заборгованість з минулим строком позовної давності, чи вживаються заходи до її стягнення;

- чи здійснювалася інвентаризація розрахунків (необхідно переглянути результати й, якщо необхідно, провести зустрічну перевірку розрахунків);

- правильність установлення цін на матеріальні цінності: чи відповідають вони цінам, зазначеним у договорах поставки;

- правильність списання витрат із кредиту розрахунків із кредиторами на собівартість продукції (робіт, послуг);

- чи пред'являлися штрафні санкції постачальникам і підрядникам при порушенні договірних зобов'язань;

- правильність відбиття операцій при оплаті векселями;

- чи пред'являлися претензії постачальникам і підрядникам у випадку невідповідності цін і тарифів, обумовлених договорами.

182. Процедури аудиту поточних забов'язань за розрахунками з одержаних авансів.

Поточні зобов’язання – це зобов’язання підприємства, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати Балансу. З метою перевірки правильності ведення обліку поточних зобов’язань проводиться їх ревізія (наприклад, ревізія розрахунків за виплатами працівникам). При цьому перевіряється як сама правильність ведення синтетичного й аналітичного обліку, законність, доцільність і реальність виникнення заборгованості, так і своєчасність та правильність розрахунків і документальне оформлення пов’язаних з цим операцій.

При проведенні аудиту поточних зобов’язань аудитор перевіряє достовірність проведених господарських операцій та відповідність нормативно – правовим актам.

Джерелами інформації для аудиту поточних зобов’язань являються такі: Наказ про облікову політику; первинні документи; облікові регістри, що використовуються для відображення поточних зобов’язань; акти і довідки попередніх аудиторських перевірок та звітність.

Завдання аудиту поточних зобов’язань: перевірка реальності існування поточних зобов’язань на визначену дату; перевірка права власності та правильності оцінки поточних зобов’язань; перевірка правильності їх документального оформлення; перевірка законності і правильності відображення в обліку; перевірка правильності і достовірності подання інформації про поточні зобов’язання у фінансовій звітності.

183.Аудит в ринковій економічній системі.

Ринкова економіка потребує нових форм аудиту за якістю бухгалтерського обліку та достовірністю інформації у фінансовій звітності про діяльність підприємств. Історія аудиту свідчить, що його розвиток обумовлений розподілом інтересів адміністрації підприємств та інвесторів. На міжнародному рівні в умовах ринкової економіки розширюються напрямки аудиторської діяльності. З'явився правовий, екологічний, незалежний, управлінський аудит. Але необхідно відмітити, що більшість понять аудиту залишаються на початковому рівні розвитку. Необхідно зауважити, що потреба надання аудиторських послуг в Україні виникла з переходом нашої країни на ринкові відносини. З розвитком ринку розширився також асортимент і обсяг послуг, які надаються аудиторськими фірмами. Поряд з традиційними послугами і консультаціями з бухгалтерського обліку вони здійснюють консультації з оподаткування підприємств, надають увагу питанням управлінської діяльності, маркетингу, оцінці матеріально-виробничих запасів, прогнозуванню, банківській справі, кредитній політиці, складанню звітності тощо. Із формуванням ринкової економіки, урізноманітненням форм власності капіталу в країнах СНД розвивається аудиторська консультаційна діяльність. Позитивним у розвитку аудиту в цих країнах є те, що аудиторська діяльність регулюється спеціальним законодавством і правовими та нормативними актами з аудиту. У ринковому середовищі, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах самофінансування, а за нестачі власних фінансових ресурсів – за рахунок позичкових коштів, дуже важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Запас джерел власних коштів – це запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позичені.