113.Сутність методу контрольних замірів.

Контрольні замірювання робіт — прийом фактичного контролю за дотриманням норм витрачання сировини та матеріалів у виробництві, на будівництві, транспорті тощо.

Найчастіше контрольне замірювання застосовується для перевірки фактично виконаних і зданих за актом здавання-приймання будівельно-монтажних робіт (при цьому встановлюють економію або перевитрати будівельних матеріалів).

114.Методи експертної оцінки та їх використання в аудиті.

Методи експертних оцінок – це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на основі прогнозів фахівців.

При застосуванні методу експертних оцінок проводиться опитування спеціальної групи експертів (5–7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, необхідних для оцінки досліджуваного питання. До складу експертів слід включати людей з різними типами мислення – образне і словесно-логічне, що сприяє успішному розв'язанню проблеми.

Всі експертні методи поділяються на дві групи – індивідуальні і колективні – та підгрупи.

Індивідуальні експертні методи – це використання думок експертів, які сформульовані особисто кожним із них самостійно без врахування думок інших експертів. До індивідуальних експертних методів належать: інтерв'ю та анкетування.

Сутність методу інтерв'ю полягає в організації співбесіди аналітика з експертом, в ході якої експерт дає відповіді на запитання аналітика щодо факторів впливу на досліджуваний об'єкт, очікуваних результатів господарювання, шляхів виходу з кризи тощо.

Метод анкетування (аналітичного експертного оцінювання) полягає в наданні експертом письмових відповідей на запитання анкети.

Колективні експертні методи – це методи, які забезпечують формування єдиної спільної думки в результаті взаємодії залучених фахівців-експертів.

Серед колективних методів експертної оцінки виділяють: метод комісії, конференція ідей та ін.

Метод комісії полягає у вироблені експертами кращого варіанта досягнення поставленої мети з урахуванням усіх висловлених на нараді пропозицій, ідей.

Конференція ідей подібна до мозкового штурму, але відрізняється від нього темпом проведення нарад та дозволеною короткою доброзичливою критикою ідей у формі реплік і коментарів.

116. Види аудиторських доказів.

Аудиторські докази – вся інформація, яку отримує та використовує аудитор для формулювання висновків на яких ґрунтується аудиторська думка.

Нормативне регулювання: МСА 500 «Ауд. докази», МСА 501 « Ауд. докази: додатк. міркування», МСА 505 «Зовнішнє підтвердження».

Вимоги до аудиторських доказів:

1. Достатність – міра кількості аудиторських доказів, їх має бути одержано достатньо для обґрунтування аудиторської думки.

2. Прийнятність (відповідність) – міра якості аудиторських доказів, тобто їх доречності та відповідності (надійності).

Види аудиторських доказів:

1) по відношенню до суб’єкта господарювання: - внутрішні; - зовнішні; - комбіновані; - отримані самим аудитором (документальні перевірки та аналітичні методи).

2) По відношенню до об’єктів аудита: прямі (первинні док. Облік. Регістри); - непрямі (ефективність внутрішнього контролю); - випадкові (розмова з персон. Та третіми особами).

3) За характером отримання інформації: - письмові,(документальні); - візуальні; - усні (свідчення що надані персоналом).