117. Достовірність інформації в аудиті та надійність аудиторських доказів.

Аудиторські докази – вся інформація, яку отримує та використовує аудитор для формулювання висновків на яких ґрунтується аудиторська думка.

Нормативне регулювання: МСА 500 «Ауд. докази», МСА 501 « Ауд. докази: додатк. міркування», МСА 505 «Зовнішнє підтвердження».

Вимоги до аудиторських доказів:

1. Достатність – міра кількості аудиторських доказів, їх має бути одержано достатньо для обґрунтування аудиторської думки.

2. Прийнятність (відповідність) – міра якості аудиторських доказів, тобто їх доречності та відповідності (надійності).

На достовірність та надійність аудиторських доказів впливає значна кількість факторів, основними з яких є:

1. Оцінка величини і характеру власного ризику;

2. Загальний стан б/о;

3. Важдивість статті звітності;

4. Особистий досвід аудитора;

5. Факти шахрайства та помилок;

6. Доступні джерела для отримання інформації, конкретні обставини, за яких були отримані докази.

118. Класифікація аудиторських доказів за рівнем надійності.

Аудиторські докази – вся інформація, яку отримує та використовує аудитор для формулювання висновків на яких ґрунтується аудиторська думка.

Нормативне регулювання: МСА 500 «Ауд. докази», МСА 501 « Ауд. докази: додатк. міркування», МСА 505 «Зовнішнє підтвердження».

Рівні надійності аудиторських доказів:

І. Докази, які одержані самим аудитором ( найбільш доказові)

ІІ. Докази, отримані від 3-х осіб (зовн. Докази)

ІІІ. Внутр. Документи суб’єкта госп.

ІV. Письмові пояснення персоналу замовника

V. Усні пояснення персоналу

VІ. Випадково отримана інформація

119. Джерела одержання аудиторських доказів.

Аудиторські докази – вся інформація, яку отримує та використовує аудитор для формулювання висновків на яких ґрунтується аудиторська думка.

Нормативне регулювання: МСА 500 «Ауд. докази», МСА 501 « Ауд. докази: додатк. міркування», МСА 505 «Зовнішнє підтвердження».

Джерела отримання ауд. доказів:

- облік – екон. система;

- матеріали внутр. та зовн. контролю;

- наявні активи;

- адміністрація підприємства, персонал;

- треті особи; -ін. джерела; - результати інвентаризації.

Процедури отримання ауд. доказів:

1) тести системи контролю – оцінка ефективності;

2) процедури перевірки по суті:

- перевірка записів або документів;

- перевірка матер. Активів; - спостереження;

- аналітичні процедури; - запити;

- підтвердження; - перерахування; -повторне виконання.

120. Перекручення в облікових записах і документах та їх види.

Нормативне регулювання – МСА 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства при аудиті фінансової звітності»

У процесі аудиту достовірності фінансової інформації, правильності ведення бухгалтерського обліку аудитори повинні виявляти факти перекручування даних бухгалтерського обліку та неправильного складання форм звітності. Основними причинами перекручень та порушень є свідомі та несвідомі дії посадових осіб, які готують вихідні дані про результати діяльності підприємства та обробляють цю інформацію. Свідомі дії призводять до обману як держави, так і власників підприємства. Несвідомі дії можуть бути викликані недобросовісним ставленням до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що зумовлює виникнення перекручень, які в теорії і на практиці називають помилками.

Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, реєстрів обліку і звітності, навмисних змінах записів в обліку, які перекручують суть фінансових і господарських операцій з метою порушення українського законодавства або прийнятої на підприємстві облікової політики, у навмисно неправильній оцінці активів і методів їх списання, навмисному пропуску або приховуванні результатних записів чи документів, навмисному невисвітленні змісту відображених операцій, незаконному отриманні в особисту власність грошово-матеріальних цінностей, невідповідному відображенні записів в обліку. - Маніпуляція обліковими записами - навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проведень або коригуючих записів з метою перекручення даних обліку і звітності. Фальсифікація бухгалтерських документів і записів - це оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку. Помилка - це ненавмисне перекручення фінансової інформації, яке виникає в результаті арифметичних або логічних похибок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильне, невідповідне відображення в обліку окремих фактів господарської діяльності, наявності і складу майна, вимог і зобов'язань. Невідповідне відображення записів в обліку.