169. Процедури аудиту незавершеного виробництва.

ПСБО 9 «Запаси»

До незавершеного виробництва відноситься продукція (роботи, послуги), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання.

По статті "Незавершене виробництво" в балансі повинні відображатись залишки коштів на кінець звітного періоду по рахунках 23 "Виробництва". При перевірці сум незавершеного виробництва слід керуватись Методологією відображення господарських операцій та оцінки майна, обраною клієнтом, та нормативно закріпленим Наказом про облікову політику на підприємстві.

По незавершеному виробництву також необхідно перевірити, чи відповідають фактичні залишки даним, вказаним в балансі. Для цього, по-перше, слід впевнитись, що дані обліку підтверджуються результатами інвентаризації незавершеного виробництва та залишки незавершеного виробництва правильно оцінені.

Велике значення має контроль реальної оцінки залишків незавершеного виробництва на кінець кожного місяця, оскільки від обґрунтування розподілу витрат між річною продукцією і незавершеним виробництвом залежить достовірність облікових і звітних даних про собівартість продукції і фінансові результати.

170. Процедури аудиту витрат виробництва.

Нормативне регулювання - ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" ,ПСБО № 16 "Витрати",ПСБО № 9 "Запаси".

Контроль за формуванням собівартості продукції, віднесенням витрат на виробництво - одна з найважливіших ділянок аудиту. Собівартість продукції є вагомим показником якості роботи підприємства, від обгрунтованості її визначення залежать правильність, об'єктивність оцінки результатів фінансово - господарської діяльності підприємства. Тому основними завданнями аудиту є:

1. Установити наявні порушення щодо достовірності визначення витрат на виробництво та собівартості продукції, робіт і послуг, методики їх облікового процесу.

2. Розробити заходи впливу для їх ліквідації, внесення відповідних коректив, притягнення до відповідальності винних осіб.

Джерела інформації:

а) Первинні документи: лімітні картки, відомості, накладні, акти, матеріальні вимоги на відпуск матеріальних цінностей для виробничої діяльності структурним підрозділам підприємства; розрахунково - платіжні відомості з оплати праці працівників; авансові звіти підзвітних осіб, рахунки - фактури, акти про одержані послуги від інших підприємств.

б) Облікові реєстри з аналітичного і поточного синтетичного бухгалтерського обліку (картки аналітичного обліку в розрізі об'єктів витрат, групувальні відомості по видах витрат, ж/о №10, Головна книга по рахунках 91,92,93,23 ).

в) Нормативні, планові калькуляції, розрахунки до них, статистична звітність.

г) Дані податкового обліку про валові витрати на виробництво.

Аудитор повинен ознайомитися з особливостями організації і технології виробничої діяльності підприємства, структурою управління, організацією процесу обліку витрат і формування собівартості, що дасть можливість уточнити програму аудиту, визначити головні напрямки та методику здійснення аудиту.

Далі аудитор вивчає інформацію про структуру та склад витрат на виробництво по елементах і статтях витрат і здійснює контрольний процес по кожному об'єкту витрат.

При здійсненні аудиту застосовують такі методичні прийоми і способи: візуальна перевірка оформлення і достовірності первинних документів та аналіз їх змісту щодо виду витрат на конкретний об'єкт та договорів з організаціями - виконавцями послуг, робіт, плановими калькуляціями; нормативна перевірка дотримання встановлених норм відшкодування витрат на відрядження; техніко - економічні розрахунки обсягів витрат; перевірка правильності кореспонденції бухгалтерських рахунків на підставі аналізу змісту первинних документів.