139.Негативний аудиторський звіт.

Аудиторський звіт – докум.який скл. відповідно до стандартів А передбачає надання впевненості користувача про відповідності фін.-звітн. або ін. інформації або концептуальної основи їх складання, засвідчується підписом та печаткою аудитора та містить думку аудитора про достовірність досліджувальних звітів і фактів. При наявності суттєвих незгод аудитор складається негативний звіт. Аудитор висловлює негативну думку, якщо він, отримавши достатні і прийнятні аудиторські докази, доходить висновку, що викривлення, взяті окремо або в сукупності і, є одночасно і суттєвими, і всеохоплюючими для фінансової звітності. Під час формування аудиторського звіту слід враховувати МСА : 700, 705, 706, 710, 720, 800, 805, 810.

Під час підготовки негативного аудиторського звіту доречні такі висловлення: "не задовольняє вимог", "перекручує дійсний стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить".

У всіх випадках, коли аудитор складає звіт, який відрізняється від позитивного, він має дати опис усіх суттєвих причин своєї непевності й незгоди. Ці причини необхідно коротко висловити в окремому розділі висновку до того розділу, де аудитор дає негативну оцінку або відмовляється від аудиторського висновку. У цьому розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, в якому наводиться опис цих моментів. В останніх розділах аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності й повноти фінансової звітності.

Якщо аудитор дійшов висновку, що помилки і шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності підприємства і не можуть бути зроблені виправлення звітності, то йому слід дати аудиторський висновок негативного характеру або відмовитися від висновку.

Якщо аудитор шляхом отримання необхідних доказів дійшов висновку, що помилки чи шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності підприємства і вже сталися або існує значна ймовірність їх існування, він повинен дати негативний аудиторський висновок або відмовити в наданні аудиторського висновку про фінансову звітність підприємства, враховуючи визначену під час аудиту серйозність перевірки.

140.Відмова аудитора від надання аудиторського звіту.

Аудиторський звіт – докум.який скл. відповідно до стандартів А, передбачає надання впевненості користувача про відповідності фін.-звітн. або ін. інформації або концептуальної основи їх складання, засвідчується підписом та печаткою аудитора та містить думку аудитора про достовірність досліджувальних звітів і фактів.

Аудитор відмовляється від висловлення думки, якщо він не має можливості отримати достатні і прийнятні аудиторські докази для обґрунтування думки і доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень, якщо такі є, може бути одночасно суттєвим та всеохоплюючим.

Аудитор відмовляється від висловлення думки, якщо, за надзвичайно рідких обставин обставин, пов’язаних із численними невизначеностями, він доходить висновку, що незважаючи на отримання достатніх і належних аудиторських доказів по кожній із індивідуальних невизначеностей, неможливо сформулювати думки щодо фінансової звітності у зв’язку з потенційною взаємодією невизначеностей та їх можливим впливом на фін.звіт.

Під час формування аудиторського звіту слід враховувати МСА : 700, 705, 706, 710, 720, 800, 805, 810.