130. Склад і структура підсумкових документів аудитора.

Нормативне регулювання: МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора»

Документація аудитора – це запис виконаних аудиторських процедур, отриманих з доречних аудиторських доказів і висновків, яких дійшов аудитор. Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації — робочої та підсумкової.

Підсумкові документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок с обов'язковим компонентом підсумкової документації.

Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Згідно Закону України "Про аудиторську діяльність", аудитор має провести перевірку фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації та її підтвердження або непідтвердження. аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на підставі аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність. Аудиторський висновок складається за довільною формою, але обов'язково має вміщувати нижчевказані розділи: o заголовок аудиторського висновку;

o вступ; o масштаб перевірки; o висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

o дата аудиторського висновку; o адреса аудиторської фірми; o підпис аудиторського висновку.

Окрім основної робочої документації, аудитор оформляє додаткову підсумкову. Така документація не обов'язкова і видається замовникові тільки у випадку, якщо аудитор вважає це за необхідне, або коли це обумовлено у договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом.

Додаткова підсумкова документація оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Аудитор самостійно визначає зміст та форму додаткової підсумкової документації аудиту.

Порядок зберігання підсумкової документації встановлює аудиторська фірма з урахуванням забезпечення вимог зберігання та конфіденційності. Підсумкову документацію не можна вимагати або вилучати в аудитора (аудиторської фірми) за винятком випадків, передбачених чинним законодавством. Термін зберігання підсумкової документації визначають, беручи до уваги практику аудиторської діяльності, юридичні вимоги та інші міркування.

131. Аудиторський звіт, його зміст та призначення.

Нормативне регулювання: МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора»

Звіт аудитора про перевірку госп.діяльності – документ, який подається в стислій стандартній формі аудитором і який містить результати проведених досліджень госп.діяльності об’єкта, який перевіряється. У звіті повідомляють про законність здійснених операцій, економічність і ефективність витрат коштів і продуктивність досягнення поставлених задач. Інформація, яка подається у звіті, повинна бути чіткою та ясною, надійною та компетентною, а також незалежною, об’єктивною, правдивою і конструктивною. Дані, які містяться у звіті аудитора, необхідні керівництву ек.суб’єкта, який перевіряється, для того, щоб мати уявлення про недоліки в облік.записах, бух.регістрах і системі внутр.контролю, які можуть привести до суттєвих помилок в бух.звітності. Крім цього, у звіті містяться конструктивні пропозиції щодо удосконалення системи б/о і внутр.контролю під-ва. Складання аудит.звіту –процес доволі складний. Зміст цього документа залежить від конкретних обставин і результатів дослідження господарських операцій, його форма у зв’язку з цим може бути довільною, він не є офіційним аудиторським документом, а призначений виключно для клієнта і може бути оприлюднений тільки з його дозволу. Звіти можуть містити слідуючі відомості: заголовок, підпис і дату; інформацію про задачі та межі А; повні відомості про результати перевірки; кому адресуються матеріали А; предмет А (назва одиниці, дата і період часу); обгрунтування для А; відповідність стандартам; дані про строки представлення звітів. В загальному структуру звітй можна представити таку: назва документа, офіційна назва організації, яка перевіряється, ПІБ і посада особи – отримувача звіту; вступ; заг.інформація; результати аудит.перевірки. Вступ включає в себе відомості про аудит.фірму або аудитора, повна назва ек.суб’єкта, який перевіряється, період і час перевірки, керівник організації (ПІБ, посада), особа, яка відповідальна за підготовку бух.звітності. Заг.інформація включає в себе методику аудит.перевірки, її особливості, масштаб б/о. Результати аудит.перевірки містять висновки та рекомендації (думка аудит.організації про результати виконання А). Цей звіт в кінці підписують керіник групи аудиторів, аудитори, які приймали участь, отримувач аудит.звіту (ПІБ, посада), а також ставиться дата отримання.

В зак-ві коротко вказано, що а-р оформлює рез-ти своєї перевірки а-м звітом і а-м висновком (ст.№7 ЗУ"Про а-ку д-ть") Стандартизація а-го звіту – процес складний. Склад цього док-та залежить від конкретних обставин, рез-тів перевірки тощо. В зв`язку з цим форма а-го звіту м. Б. Довільна. А-й звіт не є а-ким док-том. Він призначений виключно для замовника і м.б. опублікований лише з його дозволу. Звіт це великий за об`ємом документ