108.Сутність методів запиту та підтвердження.

Методи належать до специфічних методів аудиту.

Метод запиту – це процес звернення за інформацією як фін так і нефін до обізнаних осіб як в межах так і поза межами суб’єкта госп-ня:

• Позитивні (потребують відповідь третьої особи: =відкриті і закриті)

• Негативні(не потребують обов’язкової відповіді = закриті запити).

Запити є складовою методу підтвердження.

Підтвердження – отримання письмової та усної інформації з питань ауд перевірки від працівників підприємства – його керівника, управлінців,менеджерів, гол бух-ра. «метод підтвердження» - процес отримання інформації щодо пояснень управлінського персоналу чи існуючих умов безпосередньо від третіх осіб.

Підтвердження застосовується щодо:

• Залишків на рах та їх компонентів

• Угод або о-цій, які суб’єкт госп має із третіми сторонами

• Відсутності певних умов.

109.Сутність методу тестування.

Метод тестування – прийом аудиту , за якого аудитор сам дає відповіді в формі так чи ні за визначеним переліком зпитань на кожному етапі або за кожним об’єктом аудиту.

Розрізняють:

• аналіт тести – метод порівняння як в абсолютних од так і у відносних величинах.

• Тести контролю (тести впровадження процедур контролю, тести ефективності процедур контролю).

Тестування є одним з гол. методичних прийомів аудиту, який полягає у тому, що аудитор формує перелік для оцінки відповідного об’єкта дослідження і послідовно відповідає на них, виконуючи необхідні аудиторські процедури і отримуючи аудиторські докази.

Аудитори мають декілька цілей, використовуючи тестовий підхід до перевірки:

1)аудит. тести дають змогу застосувати кількісні критерії під час оцінки об’єктів аудиту; 2)ауд. тести дають змогу систематично документувати всі контрольні дії та їх результати; 3)ауд. тести доп. перевіряти якість проведеного аудиту, регулювати масштаб і глибину аудиторських процедур.

Існує декілька загальних правил складання і заповнення аудиторських тестів:

1)ауд. тести складаються за принципом “від загального до конкретного”, а відповіді на питання тестів даються навпаки;

2)аудитори самі складають тести і самі на них відповідають;

3)відповіді на питання тестів можуть бути зроблені у стверджувальній чи заперечній формі; у вигляді спец. позначок або цифр; у вигляді посилань на інші аудиторські робочі документи. Різновиди тестування:

1.Незалежні тести – перевірки госп. оп-й і залишків на рах-х, а також ін. процедури.

2.Тести на відповідність – перев. відповідності процедур внутр. контролю встановленим нормам.

3. Ротаційні тести – об’єкти аудиту вибираються почергово, з доп. ротації, тобто перестановки.

4.Глибинні тести – можуть бути як незалежними, так і тестами на відповідність, їх спрямовують на певну госп. операцію, що перевіряється на всіх стадіях облікового циклу.

5. Тести слабких місць – перевір. Конкретні аспекти внутр. контролю, які викликають недовіру.

6. Спрямовані тести – незалежні глибинні тести, призначені для посліддовного контролю за здійсненими госп. опер-ми.

7. Наскрізні тести – обмежена форма глибинних тестів – викор. для підтвердження адекватності системи БО.

8. Тести відсікання – признач. для перевірки правильності складання фін. звітності незалежно від ступеня еф-сті внутр. Контролю

9. Тести на переоцінку – перевірка док-тів від Гол. книги через реєстри обліку до первинних док-в.

10. Тести на недооцінку – перевірка відпервинних док-в до Гол. книги.