87. Сутність аудиторського ризику та його складових.

Аудиторський ризик – можливість того або побоювання того, що аудитор може висловити невідповідну думку про ФЗ, яка містить суттєво недостовірну інформацію, і тим самим будуть введені в оману користувачі ФЗ.

Згідно МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів аудиту», ауд ризик – ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку в разі, якщо ФЗ суттєво викривлена.

Властивий ризик, згідно МСА 200, - чутливість тверджень щодо класу операції, залишку на рахунку або розкриття інформації до викривлення, яке може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, якщо припустити, що немає відповідних процедур контролю. Цей ризик може стосуватися впливу будь-яких чинників фін-госп діяльності, які можуть знайти відображення у ФЗ. Ці чинники поділяються на внутрішні і зовнішні.

Джерела інформації для оцінки властивого ризику:

1) Результати аудиту попередніх періодів. 2) Результати опитування та анкетування керівництва п-ва-клієнта та його персоналу.

3) Результати спостережень. 4) Статистичні дані;

5) Засоби масової інформації; 6) Вивчення док-тів п-ва (вибірково).

Ризик контролю – ризик того, що потенційне викривлення у твердженні стосовно класу операції, залишку на рахунку або розкриття інформації, яке може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, не буде попереджено або своєчасно виправлено за допомогою внутр. контролю суб’єкта господарювання. Для його визначення оцінюється ризик системи бухг обліку та ризик системи внутр. контролю.

Ризик системи б.о. оцінюється за напрямами:

1) Обліковий персонал : освіта, досвід, з/п, кількість тощо.

2) Нормативна база: постійність або частота зміни, повнота, узгодженість різних видів нормативних актів.

3) Облікова політика та методи ведення б.о.

Властивий ризик та ризик контролю – це ризики суб’єкта господарювання, існують незалежно від ауд перевірки, аудитор лише їх оцінює і документує і не може змінити їх величину.

Ризик невиявлення – ризик того, що процедури, виконані аудитором для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня, не дадуть змоги виявити викривлення, що існує, та яке може бути суттєвим окремо та в сукупності з іншими викривленнями.

Ризик невиявлення – доля похибки, яку може дозволити собі аудитор при наявних системах обліку та внутр. контролю, при дотриманні умов якості аудиторської перевірки. Він є регульованою величиною, для його зниження аудитор повинен збільшити кількість аудиторських процедур перевірки по суті.

89. Ризик бізнесу та його вплив на властивий ризик. ???

Властивий ризик, згідно МСА 200, - чутливість тверджень щодо класу операції, залишку на рахунку або розкриття інформації до викривлення, яке може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, якщо припустити, що немає відповідних процедур контролю.

Ризик бізнесу – ризик, що є наслідком значущих умов, подій, обставин, діяльності або бездіяльності, які можуть негативно вплинути на здатність суб’єкта господарювання досягти своїх цілей та реалізувати свої стратегії, а також є наслідком встановлення невідповідних цілей і стратегій.

Ризик бізнесу полягає в тому, що аудитор (аудиторська фірма) може зазнати невдачі у взаємовідносинах з клієнтом навіть тоді, коли клієнту подано правильний аудиторський висновок. Це можливо у випадках розголошення конфіденційності аудиторського висновку, відсутності рекомендацій щодо прогнозування діяльності клієнта на перспективу. Цей ризик аудитора або аудиторської фірми залежить від таких чинників: фінансового стану клієнта; характеру його діяльності і пов'язаних із цим господарських операцій; рівня кваліфікації адміністрації й облікового персоналу клієнта; термінів проведення аудиту; репутації аудиторів та іміджу аудиторської організації.

Для того щоб запобігти аудиторському ризику або зробити його мінімальним, аудитор має визначити оптимальний обсяг інформації для дослідження, з тим щоб взяти на себе професійну відповідальність. При цьому вартість доказів (свідоцтв) має бути мінімальною. Для повного забезпечення інформаційних потреб аудитору необхідно вивчити бізнес клієнта та його галузеві особливості. Фінансова звітність відображає своєрідні аспекти тих або інших видів діяльності. Так, аудит страхової діяльності не може бути виконаний із достатньою достовірністю без вивчення особливостей цієї роботи. Неможливо уявити аудиторську перевірку клієнта, який будує мости, без знання технології будівельного виробництва, а також бухгалтерського обліку робіт за ступенем готовності об'єктів. Це стосується також сфери промислового виробництва, транспорту, зв'язку, торгівлі, невиробничої сфери, банків та ін., отже, для проведення аудиту в них необхідно володіти технологією виробництва продукції, робіт, послуг.

Загальноприйняті стандарти аудиту потребують, щоб аудитор володів знаннями систем внутрішньогосподарського контролю для збирання аудиторських свідчень. Це можливо при вивченні організаційних структур, що діють у клієнта, методик спілкування із працівниками компанії-клієнта, складання анкет і схеми документообігу, а також спостережень за діяльністю клієнта.