Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття організованої злочинної групи та злочинної організації. Які їх ознаки?

2. У чому полягають особливості криміналістичної храктеристики злочинів, скоєних організованими групами?

3. Назвіть особливості предмету доказування у справах про злочини, вчинені ОЗГ.

4. Які особливості провадження слідчих дій у справах про злочини, вчинені ОЗГ?

Питання для самостійного вивчення

1. Особа учасника ОЗГ.

2. Тактика затримання учасників ОЗГ.

Тема 30. Методика розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми

30.1. Поняття та сутність пред’явлення для впізнання

Неповнолітні – це особи, які не досягли 18 років.

У психологічній літературі запропоновано шість вікових груп неповнолітніх:

1) немовля (до 1 року);

2) раннє дитинство (від 1 до 3 років);

3) дошкільний вік (від 3 до 7 років);

4) молодший шкільний вік (від 7 до 11 – 12 років);

5) підлітковий вік (від 11 до 14 – 15 років);

6) старший шкільний вік (від 14 до 18 років).

Неповнолітніх правопорушників прийнято класифікувати на чотири типи, відзначаючи при цьому, що розходження між ними дуже умовні.

До першого можуть бути віднесені особи, що вперше вчинили злочини; їхнє попереднє поводження і моральний вигляд досить позитивні. Звичайно такі підлітки вчиняють малозначні правопорушення під впливом конфліктної чи надзвичайної ситуації.

До другого типу відносять тих, хто теж уперше вчинив злочин під впливом ситуації, однак попереднє їхнє поводження було далеко не бездоганним. Вони володіють такими негативними схильностями, як вживання спиртних напоїв, наркотиків, паління, втечі з дому і т.п.

Третій тип – це підлітки із загальною моральною деформацією. Вони вже вчиняли різні правопорушення, притягувалися до дисциплінарної відповідальності, спрямовувалися до спеціальних школ і училищ. Мотив і ціль злочину формується в них спеціально під впливом ситуації, у результаті впливу дорослої особи чи більш зіпсованого однолітка. Багато злочинів відбуваються спонтанно: участь у бійках, хуліганство, пограбування п'яних і т.п.

До четвертого типу відносять тих, чия моральна деформація становить серйозну небезпеку для суспільства, чиє поводження носить стійкий антисоціальний характер. У цій категорії можуть бути і вже судимі (умовно засуджені, звільнені достроково і т.п.). Це, як правило, особи, що ухиляються від роботи і навчання, які об'єдналися в підліткові злочинні угруповання чи вхожі до складу дорослої злочинної структури. Вони грубі, жорстокі, в них послаблене почуття сорому. Основна мета – корисливість, збагачення. Основні інтереси – азартні ігри, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, секс.

Незалежно від зазначених типів, при розслідуванні злочинів неповнолітніх необхідно враховувати особливості вікового періоду. Підвищена активність і збудливість роблять підлітка нерозбірливим у знайомствах, спонукають до конфліктів. Природне прагнення до самостійності може одержати негативний розвиток під впливом середовища, дорослих з числа антигромадських елементів. Такому впливу можуть піддатися і підлітки боязкі, соромливі, які виросли в родині, де процвітало неповажне відношення до дітей, де їх принижували. Багато що в поводженні підлітка визначається його бажанням самоствердитися, завоювати авторитет в однолітків, уявляти себе сміливим, рішучим. У підлітковому віці слабко розвита система «стримання», свідомий контроль за своїм поводженням. Це нерідко використовують дорослі для залучення їх у придатний момент до злочинної діяльності.

Багатьом підліткам властива брутальність, зухвалість, дратівливість як результат дурного виховання. Ці фактори необхідно враховувати при контакті з ними. Так само треба мати на увазі і властиву неповнолітнім упертість. Однак упертість підлітка не завжди визначається тільки рисою характеру; вона може бути результатом неправильного розуміння дружби і товариства, остраху бути зрадником, бажанням виділитися, привернути увагу. Зрозуміло, вона визначається і мотивами, властивими злочинцю будь-якого віку: острах відповідальності і покарання; погроза помсти з боку співучасників.

Отже, при розслідуванні злочинів неповнолітніх необхідно завжди пам'ятати і враховувати: недолік життєвого досвіду, незавершеність формування принципів, правил, понять, критеріїв самооцінки й оцінки навколишніх і, як наслідок, невміння (нездатність) розглянути широкий зміст подій, що відбуваються; довірливість, підвищену емоційність, збудливість і сугестивність, піддатливість домовленостям і погрозам, неврівноваженість, імпульсивність, прагнення наслідувати старшим, переоцінку своїх можливостей.