19.2. Система судово-експертних установ в Україні

Судовими експертами можуть бути особи, які мають.необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань. Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких належать науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України та експертні служби МВС України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.

У системі Мінюсту України функціонують науково-дослідні інститути судових експертиз (зокрема, Київський Одеський, Донецький, Кримський НДІСЕ, Харківський НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса), відділення та лабораторії, у яких проводяться всі традиційні і нетрадиційні види криміналістичних експертиз.

У системі МВС України створено мережу експертно-криміналістичних служб (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ).

У системі Міністерства охорони здоров'я України зосереджені судово-медичні та судово-психіатричні установи. Мережа судово-медичних установ складається з різних за своїм рангом бюро судово-медичних експертиз. Такі експертизи також проводяться співробітниками кафедр судової медицини та психіатрії окремих вищих навчальних закладів.

19.3. Основи підготовки, призначення та проведения судових експертиз

Процес підготовки експертизи містить такі основні елементи:

• збирання необхідних матеріалів;

• вибір моменту призначення експертизи;

• визначення предмета судової експертизи;

• формулювання запитань експерту;

• вибір експертної установи або експерта.

Збирання необхідних матеріалів. Такими матеріалами насамперед є досліджувані об'єкти (речові докази, жива особа, труп або його частини та ін.), відносно яких слідчий (суд) повинен з'ясувати певні питания. Досліджувані об'єкти збираються у ході проведения слідчих (судових) дій (оглядів, обшуків, виїмок та ін.) з дотриманням встановлених законом правил.

У деяких випадках експерту необхідно надавати так звані зразки порівняльного матеріалу. Під зразками для експертного дослідження слід розуміти матеріальні об'єкти, що надаються експерту для порівняння з об'єктами, які ідентифікуються або діагностуються. Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини, зразки шрифту друкарської машинки, які використовуються в процесі проведения експертиз як порівняльні матеріали при дослідженні рукописів, предметів з відбитками рук, ніг, зубів, паперів та інших об'єктів, які надаються експерту для дослідження.

За способом отримання зразки поділяються на вільні та експериментальні. Вільні зразки виключають можливість будь-якого умисного викривлення ознак досліджуваного об'єкта. Це зразки, створені або отримані поза зв'язком з розслідуваною кримінальною справою і, як правило, до її порушення (наприклад, особисте листування особи, у якої відбираються зразки, її щоденники та інші рукописні документи, виконані до кримінальної справи). Експериментальні зразки – це зразки, спеціально отримані для проведения цієї конкретної експертизи.

Вибір моменту призначення експертизи. За загальним правилом судова експертиза повинна бути призначена своєчасно. Своєчасність призначення експертизи забезпечується плануванням цієї слідчої дії.

Визначаючи момент призначення експертизи, необхідно враховувати:

• властивості та стан об'єктів експертного дослідження;

• необхідність та можливість отримання порівняльних зразків;

• особливості експертного дослідження (складність, наявність відповідних методик, час проведення тощо);

• слідчу ситуацію.

Предмет експертизи – це ті обставини, які можуть бути з'ясовані в процесі експертного дослідження, та фактичні дані, які встановлюються на основі спеціальних знань і дослідження матеріалів справи. Предмет експертизи визначається питаннями, поставленими перед експертом, слідчим або судом.

Згідно з законом перед експертом можуть бути поставлені тільки такі питания, для вирішення яких необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знания. Існують різні посібники з судової експертизи, які містять типові переліки питань стосовно різних видів експертиз при розслідуванні тих або інших категорій злочинів. Такі переліки питань є орієнтуючими.

Питания експерту повинні відповідати таким основним вимогам:

• не виходити за межі спеціальних знань експерта і не мати правового характеру;

• бути визначеними, конкретними та короткими;

• мати логічну послідовність;

• характеризуватися повнотою та мати комплексний характер.

Вибір експертної установи здійснюється з урахуванням виду експертизи, об'єктів дослідження та характеру питань, які підлягають вирішенню. При проведенні експертизи поза експертною установою в постанові або ухвалі про призначення експертизи вказується конкретний фахівець, якому доручається проведения експертизи.

Призначення експертизи оформляється постановою слідчого або ухвалою (постановою) суду (судді), яка є юридичною підставою проведения експертизи. Постанова (ухвала) про призначення експертизи складається з трьох частин: вступної, описової та резолютивної.

Експертне дослідження – це процес дослідження об'єктів, що надані на експертизу. У своїй діяльності експерт використовує методи експертного дослідження, тобто систему способів, прийомів, операцій для вирішення експертних завдань. У теорії криміналістики існують різні класифікації цих методів. Методи експертного дослідження звичайно поділяються на загальні, окремо-наукові та спеціальні (багатооб'єктні).

Висновок експерта є джерелом судових доказів. Висновок експерта – це проце-суальний документ, в якому викладаються підстави проведения експертизи, хід та результати експертного дослідження. Він складається з трьох частин: вступної, дослідної та заключної.

Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття судової експертизи. Яка мета її проведення?

2. Назвіть види судових експертиз.

3. Які експертні установи Ви знаєте?

4. Охарактеризуйте процес підготовки експертизи.

5. Що таке вільні та експериментальні зразки для експертного дослідження? Яким чином їх отримують?

6. Як оформлюється проведення експертизи?

Питання для самостійного вивчення

1. Права та обов’язки судових експертів.

2. Особи, які не можуть бути судовими експертами.

3. Умовно-вільні зразки для проведення експертизи.

Тема 20. Загальні положення криміналістичної методики