17.2. Види пред’явлення для впізнання

Відповідно до суб’єкта пред’явлення для впізнання розрізняють:

• пред’явлення для впізнання свідку (потерпілому), в тому числі й малолітньому;

• пред’явлення для впізнання підозрюваному (обвинуваченому).

За об’єктами, які можуть пред’являтися для впізнання відповідно до КПК України, розрізняють:

• пред’явлення для впізнання особи (ст. 174);

• пред’явлення для впізнання предметів (ст. 175).

Які матеріальні об'єкти слід відносити до предметів, законодавець не визначає.

Оскільки кожна людина характеризується широким колом ознак, всі вони можуть бути використані при пред'явленні для впізнання. Такі ознаки поділяються на анатомічні (характеризують зовнішню будову тіла людини) та динамічні (голос, хода, жестикуляція).

Частіш за все впізнання відбувається за допомогою зорових відчуттів, але мають місце випадки впізнання за ознаками усної мови, запаху, смаку і навіть, на підставі відчуття на дотик.

17.3. Підготовка до пред’явлення для впізнання

Підготовка до проведення пред’явлення для впізнання передбачає:

• попередній допит суб’єкта впізнання;

• підбір об’єктів, серед яких буде пред’явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред’явлення;

• вибір умов і місця пред’явлення для впізнання;

• підбір учасників;

• застосування технічних засобів.

Кримінально-процесуальний закон вимагає, щоб особа, впізнання якої проводиться, пред’являлася в числі інших осіб, що мають зовнішню схожість з нею, а предмет – у числі однорідних предметів.

Тактичні рекомендації підбору об’єктів:

• родові і видові ознаки об’єктів повинні повністю співпадати, щоб вони розрізнялися лише особистими особливостями;

• статисти повинні бути однієї статі, на вигляд приблизно одного віку, однакової статури, мати однаковий колір волосся, носити приблизно таку ж зачіску (необхідно враховувати їх расові та національні особливості зовнішності), одягнутими в одяг, який співпадає (матеріал, фасон, колір);

• предмети повинні бути однієї назви, виду, марки, моделі, розміру, форми, кольору, стану;

• тварин (птахів) потрібно пред’являти в групі такої ж породи, без суттєвих розбіжностей між собою за зовнішнім виглядом.

Кримінально-процесуальний закон визначив лише мінімальну кількість осіб, які пред’являються для впізнання: їх повинно бути не менше трьох (не враховуючи особи, яка пред’являється для впізнання). Максимальне їх число визначається слідчим. Законом не визначена кількість предметів, що пред’являються для впізнання, лише вказується, що предмет, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому в числі інших однорідних предметів.

Нерідко об’єкт, який підлягає впізнанню, можуть впізнати декілька осіб. У таких випадках потрібно послідовно провести декілька пред’явлень для впізнання кожній особі окремо. З метою усунення можливості підказування з боку осіб, які вже впізнали об’єкт, вони тимчасово, до закінчення пред’явлення для впізнання іншим особам, супроводжуються в інше приміщення, щоб виключити можливість їх спілкування з тими, хто ще не брав участі у проведенні цієї слідчої дії.