7.6. Криміналістичне дослідження холодної зброї

Холодною зброєю називаються предмети, спеціально виготовлені для безпосереднього нанесення тілесних ушкоджень, призначені для нападу і активного захисту, які не мають прямого виробничого або господарсько-побутового призначення.

Відома безліч типів і видів холодної зброї, але усі вони мають загальні ознаки, до числа яких відносяться:

• наявність частини (деталі), призначеної для нанесення ушкодження (вістря, лезо, шип, ударний вантаж і т.п.);

• наявність пристосування для утримання зброї в руці і оберігання руки від самоушкодження (рукоятка ножа, обмежник);

• достатня механічна міцність конструкції, що дозволяє перетворити мускульне зусилля в ушкодження.

Для того, щоб встановити, чи є предмет холодною зброєю і до якого виду (типу) відноситься, необхідно знати існуючі системи класифікації холодної зброї і її устрою:

1. За принципом дії холодна зброя поділяється на:

• рублячу (мечі, саблі);

• колюче-рублячу (ятагани, палаши, саблі);

• колючу (кортики, стилети, гранені штики, шпаги, рапіри);

• колюче-ріжучу (кинджали, ножові шашки, ножі фінські, десантні, мисливські, тесаки);

• ударно-роздроблюючу (кастети, бойові плітки, кистені, ударні персні, надолонники);

• комбіновану (комбінація роздроблюючого і колючого):

• холодну зброю деяких народів Сходу (нунчаку, кекецу-сеге).

Ударно-роздроблююча зброя – не клинкова; всі інші види є клинковими.

2. З урахуванням цільового призначення холодну зброю поділяють на:

• бойову (військову, цивільну);

• мисливську.

3. За способом виготовлення розрізняють холодну зброю:

• заводського виготовлення (фабрична, фірмова, стандартна);

• кустарного, виготовленого майстрами-зброярами з урахуванням професійних (промислових, національних) традицій;

• саморобного виготовлення окремими особами, які не є майстрами-зброярами.

Клинкова зброя може відрізнятися за конфігурацією, розмірами, способом утримання в руці:

• зброя з рукояткою – шабля, шашка, кинджал, ніж та ін.;

• зброя з древком – піка, спис, рогатина;

• без рукоятки і древка, але прикріплюється до вогнепальної зброї – голкові і деякі клинкові штики;

• короткоклинкова зброя – кортики, кинджали, ножі та ін.;

• довгоклинкова зброя – шаблі, шашки, палаші, рапіри та ін.

Клинок може мати пряму форму (більшість вищевказаних взірців зброї) та криву – ятаган, шаблі, шашки, деякі кинджали і ножі.

7.7. Експертизи зі зброєзнавства

До числа головних завдань балістичної експертизи належить:

• встановлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за слідами на стріляних кулях, дробу, картечі, гільз;

• визначення виду системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї і боєприпасів;

• визначення технічного стану зброї, боєприпасів і придатності їх до стрільби;

• встановлення можливості пострілів без натискання на спусковий гачок;

• встановлення належності саморобних стріляючих пристроїв і патронів до них до вогнепальної зброї і боєприпасів;

• встановлення способу виготовлення саморобних вогнепальних пристроїв;

• встановлення обставин, пов'язаних з використанням вогнепальної зброї (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди та ін.).

Експертові, з урахуванням характеру питання, надаються: зброя, всі патрони, гільзи, кулі, дріб, пижі, які приєднані до справи як речові докази, порівняльні матеріали, предмети зі слідами пострілу. Всі надані об’єкти повинні мати на упаковці або на прикріплених до них бірках індивідуалізуючі позначки (найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: «дріб, що вилучений з трупа Н., 4 дробини»). На предметах з пошкодженнями мають бути орієнтувальні позначки (зовнішній, внутрішній бік; верх, низ тощо). Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок, дистанція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експертові надаються предмети, на яких є сліди пострілу. Крім об’єкта дослідження, експертові надсилаються протоколи слідчих оглядів, відтворення обстановки і обставин події, інших слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть мати значення для вирішення поставлених питань. Є припустимим виклад цих відомостей в постанові (ухвалі) про призначення експертизи. Якщо особа, яка призначає експертизу, відчуває труднощі у визначенні даних, про які треба повідомити експерта, або у формулюванні питань, їй слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом). Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші експертизи, пов’язані з даною експертизою, експертові надаються акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо.

Зброю, яка направляється на експертизу, необхідно розрядити. Якщо прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити її неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в положення, яке унеможливлює випадковий постріл. На упаковці мають бути зроблені попереджувальні надписи.

Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв’язується. Вогнепальна зброя та боєприпаси направляються на експертизу нарочним. Їх пересилка поштою не допускається.

Головними завданнями експертизи вибухових пристроїв є:

• визначення належності об’єкта до вибухових пристроїв (боєприпасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою;

• визначення (опис) конструкції пристрою та способу його виготовлення;

• встановлення здатності пристрою викликати вибух та можливості вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання тощо);

• встановлення наявності в обставинах справи даних, що стосуються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в дію.

Готуючи об’єкти для дослідження, необхідно дотримуватись таких правил:

• вибухові пристрої необхідно розрядити. В окремих випадках для здійснення цієї операції слід запросити експерта чи спеціаліста;

• експертові слід направити всі деталі (частини, уламки) вибухового пристрою (боєприпасів), знайдені на місці події.

Експертові разом з об’єктами, зібраними на місці події, включаючи об’єкти, вилучені з трупа потерпілого, обов’язково направляються протоколи огляду місця події, протоколи огляду трупів, окремих речових доказів з усіма додатками до цих протоколів (плани, схеми, фотознімки та ін.). Об’єкти з місця події, на яких є свіжа кров, не можна упаковувати в герметичну тару, оскільки продукти її гниття можуть перешкодити дослідженню слідів вибухових речовин.

До основних завдань експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу) належать:

• встановлення факту належності даного об’єкта до вибухових речовин або речовин, які можна використати як компоненти для виготовлення вибухових речовин, порохових зарядів або піротехнічних засобів;

• встановлення способу виготовлення вибухових речовин;

• виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їх розкладу на предметах-носіях;

• встановлення по продуктах розкладу вибухових речовин вихідної речовини, яка була використана для вибуху (пострілу);

• встановлення спільної родової (групової) приналежності вибухових речовин (порохових зарядів).

У справах, пов’язаних з вибухами, з місця події слід вилучати всі предмети або їх частини, на яких є сліди кіптяви. З епіцентру вибуху збираються зразки ґрунту (вибух на ґрунті), залишки штукатурки, бетону (вибух у приміщенні), деталі зі слідами оплавлення (вибух в автомобілі) тощо. Зразки упаковуються в герметичну тару (скляні ємності, поліетиленові мішки тощо). Обов’язково надається протокол огляду місця події з планом-схемою і фотографіями. Особа або орган, які призначають експертизу, мають перевірити, чи є в цих матеріалах відомості про пошкодження на предметах, що оточують місце події; наявність чи відсутність воронки та її параметри: діаметр, глибина, матеріал, на якому утворилась воронка (ґрунт, асфальт, залізобетон, деревина тощо); руйнування скла у вікнах (повне чи часткове) та відстані цих вікон від місця вибуху; сліди вибуху на предметах (наявність кіптяви, характер та інтенсивність її розподілу тощо). За потреби поповнення вихідних даних для проведення експертизи слід провести повторний огляд місця події, допит та інші слідчі дії. Вибухові речовини, виявлені в невеликій масі, направляються повністю, в інших випадках – у зразках. Кожний об’єкт упаковується в окрему герметичну тару з дотриманням вимог, що стосуються транспортування вибухових речовин. Якщо виникають утруднення, слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

Головне завдання експертизи холодної зброї – встановлення належності до холодної зброї саморобних ножів, кинджалів, кастетів та подібних за призначенням предметів. Крім того, експертизою може вирішуватися питання про спосіб виготовлення зазначених предметів, зокрема, чи використовувалося для їх виготовлення заводське обладнання. Не можуть бути об’єктами експертизи екземпляри стандартного військового спорядження (багнети, кинджали, кортики, шаблі та ін.).