Питання для самоконтролю

1. Що таке допит? Яка його мета?

2. Як класифікується інформація в процесі допиту?

3. Які види допиту Вам відомі?

4. Що включає до себе підготовка до допиту?

5. Які тактичні прийоми використовуються під час допиту?

6. Які Вам відомі види запитань, які можуть бути задані допитуваному?

7. У чому відмінність нагадуючих запитань від навідних?

8. Які існують типові ситуації допиту?

9. Що таке психологічний контакт? Які існують прийоми його встановлення?

10. Які тактичні прийоми актуалізації забутого у пам’яті допитуваного Вам відомі?

11. Назвіть критерії відповідності показань допитуваного дійсності.

12. З яких мотивів можуть давати неправдиві показання свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені?

13. Які дії слідчого при самообмові допитуваного?

14. Охарактеризуйте тактичні прийоми викриття неправди в показаннях.

15. Що таке очна ставка? Яка мета її проведення?

16. У яких випадках проведення очної ставки недоцільне?

17. Які правила фіксації показань під час допиту та очної ставки?

Питання для самостійного вивчення

1. Процес формування показань.

2. Особливості тактики допиту неповнолітніх.

Тема 15. Тактика затримання підозрюваного

15.1. Поняття, підстави, структура та види затримання підозрюваного

Затримання – це короткочасний примусовий захід, – тимчасовий запобіжний захід, що застосовується до особи, підозрюваної у вчиненні злочину, з метою з’ясування причетності затриманого до злочину та вирішення питання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Мета затримання:

• припинення злочинних дій, якщо особа затримується в момент вчинення злочину;

• створення оптимальних умов для збирання та закріплення доказів (через короткострокову ізоляцію підозрюваний не може починати дії щодо знешкодження чи приховування слідів вчиненого злочину);

• запобігання ухилення підозрюваного від явки в органи слідства.

Структура затримання:

• безпосередній фізичний захват підозрюваного (це перше зіткнення підозрюваного з працівниками правоохоронних органів. У випадку непокори чи опору припустимо застосувати безпосередній фізичний вплив – зв’язати руки, надіти наручники тощо);

• доставляння особи з місця затримання до органу дізнання.

• провадження особистого обшуку та оформлення протоколу затримання;

• поміщення до ізолятору тимчасового утримання та ізоляція на строк до 72 годин (якщо для обрання затриманому запобіжного заходу необхідно додатково вивчити дані про особу затриманого чи з’ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, то суддя вправі продовжити затримання до десяти, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого – до п’ятнадцяти діб, про що виноситься постанова).

Затримання підозрюваного можна класифікувати за такими підставами:

1. В залежності від кількості об’єктів затримання:

• одиничні затримання;

• групові затримання (групове затримання може здійснюватися у відношенні декількох осіб, що проходять по одній справі і в силу обставин знаходяться в одному місці (в кублі, на місці злодійської сходки); чи співучасників, що знаходяться у різних місцях. Воно може бути одночасним та різночасним). Під час групового затримання доцільно спробувати спочатку роз’єднати осіб, щоб затримати їх поодинці.

2. За часом (моментом) затримання:

• одночасні;

• неодночасні.

3. В залежності від підготовленості:

• з попередньою підготовкою;

• без попередньої підготовки.

4. За місцем здійснення:

• у приміщенні;

• на відкритій місцевості;

• за місцем мешкання, роботи, навчання;

• у громадському місці.

5. В залежності від кількості суб’єктів затримання:

• затримання здійснюється одним суб’єктом затримання;

• затримання здійснюється групою суб’єктів затримання (у цьому випадку можна говорити про затримання як про тактичну операцію).

6. За озброєністю затримуваних:

• затримання озброєних осіб;

• затримання неозброєних осіб.

7. За віком затримуваних:

• затримання неповнолітніх;

• затримання дорослих.

8. За способом затримання:

• гласне;

• негласне.

Етапами затримання є:

• підготовка до затримання;

• фактичне затримання особи;

• доставлення затриманого до правоохоронного органу;

• складання протоколу затримання особи;

• проведення особистого обшуку;

• повідомлення прокурора і родичів про затримання особи;

• допит підозрюваного;

• доставляння до ізолятору тимчасового утримання.