Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття крадіжки, грабежа, розбою, шахрайства, вимагання.

2. Криміналістична характеристика крадіжки.

3. Першочергові та подальші слідчі дії під час розслідування крадіжки.

4. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв.

5. Типові слідчі ситуації під час розслідування грабежів та розбоїв.

6. Криміналістична характеристика шахрайства.

7. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування шахрайства.

8. Криміналістична характеристика вимагання.

9. Типові слідчі ситуації під час розслідування вимагання.

Питання для самостійного вивчення

1. Тактика проведення окремих слідчих дій під час розслідування грабежів та розбоїв.

2. Особливості допиту осіб, що вчинили шахрайство.

Тема 24. Методика розслідування привласнення, розтрати майна

або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

24.1. Криміналістична характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Даний злочин характеризується як розкрадання чужого майна, довіреного винному. З цього випливає, що майно, що стало предметом злочинного зазіхання, перебувало у віданні винного, тобто було довірено йому власником для керування, експлуатації чи інших операцій у рамках чи закону договору.

Загальна криміналістична характеристика розглядається як система, що складається з таких елементів:

а) особа злочинця: різні категорії службових, матеріально відповідальних осіб, технічного персоналу и інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що вплинули на формування і здійснення злочинної мети, створення злочинної (організованої) групи, розподіл ролей між співучасниками та ін.;

б) спосіб приготування до злочину (прийоми створення неврахованих лишків сировини, готової продукції, коштів та ін.), його вчинення (прийоми заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації), приховування злочинів, маскування злочинних дій; обставини, що обумовили вибір розкрадачами певних способів (загальних для різних галузей, характерних для даної галузі виробництва, технолога використання певних видів сировини, напівфабрикатів, виготовлення готових виробів та ін.);

в) предмет посягання: кошти, матеріальні цінності у вигляді сировини, матеріалів, напівфабрикатів, пального, готових виробів з урахуванням їх споживчої вартості, що можуть бути віднесені до різних джерел розкрадання (підзвітні цінності; невраховані цінності, створені на підприємстві за рахунок лишків; цінності, що надійшли зі сторони, від співучасників);

г) обстановка розкрадання: місце (галузь виробництва, сфера обслуговування, виробнича дільниця, структурний підрозділ підприємства, організації та ін.); умови, що визначаються технологічним процесом або операцією, системою обліку та звітності, зберіганням та рухом коштів і матеріальних цінностей, документообігом (оформления та рух управлінських, проектних, облікових, бухгалтерских, лабораторних, технічних, технологічних, виробничо-господарчих, статистичних та інших документів), видом продукції, що використовується, переробляється, випускається або реалізується; час вчинення злочину (астрономічний); сезонність робіт – посівних, збиральних, заготівельних; канали збуту, реалізації майна, здобутого злочинним шляхом;

д) наслідки розкрадання, відображені у матеріальній обстановці злочину (характерні сліди, їх локалізація та взаємозв'язок), викликані службовими та позаслужбовими діями та зв'язками злочинців, способом їх життя, поведінкою у побуті, особистими зв'язками.

За структурою способи розкрадання можуть бути:

1) простими, що складаються з дій, спрямованих на вилучення майна (без підготовки, утворення резервів і приховування розкрадання);

2) складними (двохелементними), які поряд з основним елементом – вилученням – відповідно включають дії з його підготування або з його приховування;

3) повними (трьохелементними), що включають комплекс дій зі створення лишків майна, їхнього вилучення шляхом переміщення за межі місця законного перебування (зберігання), приховування як самих способів, так і наслідків злочину в цілому.

Найбільш загальними критеріями класифікації злочинних способів є:

1) предмет злочинного посягання – способи заволодіння матеріальними цінностями і коштами;

2) ступінь спільності способів – способи, що типові для всіх галузей народного господарства, та способи, які характерні для окремих галузей, видів виробництва;

3) документально оформления (облік) майна – способи заволодіння врахованими і неврахованими цінностями.

Крім цього, способи злочину можуть класифікуватися за загальним механізмом злочинної операції при випуску неврахованої продукції:

• операції, які проводяться без офіційного оформления документів (або з фіктивним документальним прикриттям), – «бездокументні» операції;

• операції, які здійснюються без фактичного руху товарів, – «безтоварні» операції.

Перша із зазначених злочинних технологій характерна для розкрадань, пов'язаних із випуском неврахованої продукції, її збутом. Друга з цих злочинних технологій полягає в тому, що організація-продавець вилучає з каси, наприклад, магазина (із касового виторгу) суму грошей, що дорівнює перерахованій організацією-покупцем через банк, або вилучає на ту ж суму частину товарів, нібито призначених для покупця. Покупець оформлює документи на матеріальні цінності, що нібито надійшли від продавця, і списує їх у видаток за встановленими правилами, використовуючи для цього додаткові злочинні способи приховування. Таким чином, операція вчиняється без руху (переміщення) матеріальних цінностей і приховується фіктивними звітами і обліковими документами.