- •Конспект лекцій Змістовий модуль 1 Тема 1. Предмет, система, завдання, методи криміналістики
- •1.1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •1.2. Система криміналістики
- •1.3. Методологічні засади криміналістики
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Криміналістична iдентифiкацiя і діагностика
- •2.1. Поняття та види криміналістичної ідентифікації
- •2.2. Об’єкти та суб’єкти криміналістичної ідентифікації
- •2.3. Наукові засади встановлення групової належності
- •2.4. Поняття та класифікація ідентифікаційних ознак
- •2.5. Стадії криміналістичної ідентифікації
- •2.6. Поняття і завдання криміналістичної діагностики.
- •2.7. Стадії криміналістичної діагностики
- •Питання для самоконтролю
- •9. Охарактеризуйте стадії криміналістичної діагностики. Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Загальні положення криміналістичної техніки
- •3.1. Поняття криміналістичної техніки
- •3.2. Зміст, значення і класифікація криміналістичної техніки
- •3.3. Система криміналістичної техніки
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Криміналістична фотографія і відеозапис
- •4.1. Поняття, значення, система криміналістичної фотографії
- •4.2. Методи фіксуючої фотографії. Фотозйомка під час слідчих дій
- •4.3. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •4.4. Фототехнічна експертиза та експертиза матеріалів і засобів відеозвукозапису
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 5. Трасологія
- •5.1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення
- •5.4. Сліди злому
- •5.5. Сліди транспортних засобів
- •5.6. Трасологічні експертизи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Криміналістична габітологія
- •6.1. Поняття та класифікація ознак зовнішності людини
- •6.2. Опис зовнішності людини за методом словесного портрета
- •6.3. Методи і засоби збирання інформації про зовнішні ознаки людини
- •6.4. Судово-портретна експертиза
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Криміналістичне зброєзнавство
- •7.1. Класифікація зброї і поняття криміналістичного зброєзнавства
- •7.2. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї
- •7.3. Криміналістичне дослідження патронів
- •7.4. Криміналістичне дослідження слідів пострілу
- •7.5. Вибухові пристрої і сліди їх застосування
- •7.6. Криміналістичне дослідження холодної зброї
- •7.7. Експертизи зі зброєзнавства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Криміналістичне документознавство
- •8.1. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •8.2. Слідчий огляд документів
- •8.3. Способи внесення змін до змісту документів
- •8.4. Техніко-криміналістична експертиза документів
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Змістовий модуль 2 Тема 9. Криміналістичне дослідження письма та почерку
- •9.1. Поняття судового почеркознавства
- •9.2. Дослідження буквеного письма і підписів
- •9.3. Дослідження цифрового письма
- •9.4. Дослідження писемної мови
- •9.5. Судово-почеркознавчі експертизи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Криміналістична реєстрація
- •10.1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність, задачі
- •10.2. Види криміналістичних обліків і їх призначення
- •10.3. Об’єкти криміналістичного обліку.
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Загальні положення криміналістичної тактики
- •11.1. Поняття, структура та зміст криміналістичної тактики
- •11.2. Тактичний прийом
- •11.3. Тактичне рішення і тактичний ризик
- •11.4. Криміналістична тактика слідчої дії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 12. Слідчі версії і планування розслідування
- •12.1. Організація розслідування злочинів
- •12.2. Планування розслідування злочинів
- •12.3. Криміналістична версія
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Тактика слідчого огляду і освідування
- •13.1. Поняття та види слідчого огляду
- •13.2. Організація і тактика огляду місця події
- •13.3. Особливості огляду трупа
- •13.4. Тактика огляду транспортного засобу на місці події
- •13.5. Тактика освідування
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Тактика допиту і очної ставки
- •14.1. Поняття, сутність та види допиту
- •14.2. Зміст тактики допиту
- •14.3. Встановлення психологічного контакту
- •14.4. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •14.5. Викриття неправди в показаннях
- •14.6. Тактика очної ставки
- •14.7. Фіксація результатів допиту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Тактика затримання підозрюваного
- •15.1. Поняття, підстави, структура та види затримання підозрюваного
- •15.2. Підготовка до затримання підозрюваного
- •15.3. Типові ситуації затримання підозрюваного
- •15.4. Тактичні прийоми затримання підозрюваного
- •15.5. Фіксація ходу та результатів затримання підозрюваного
- •16.1. Поняття, сутність, об’єкти та види обшуку
- •16.2. Підготовка до обшуку
- •16.3. Тактичні прийоми обшуку
- •16.4. Особливості проведення виїмки
- •16.5. Фіксація результатів обшуку та виїмки
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 17. Тактика пред’явлення для впізнання
- •17.1. Поняття та сутність пред’явлення для впізнання
- •17.2. Види пред’явлення для впізнання
- •17.3. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •17.4. Тактика пред’явлення для впізнання людей
- •17.5. Тактика інших видів пред’явлення для впізнання
- •17.6. Фіксація ходу та результатів пред’явлення для впізнання
- •18.1. Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •18.2. Поняття та види слідчого експерименту
- •18.3. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •18.4. Особливості перевірки показань на місці
- •18.5. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 19. Тактика призначення і проведення судової експертизи
- •19.1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •19.2. Система судово-експертних установ в Україні
- •19.3. Основи підготовки, призначення та проведения судових експертиз
- •20.1. Криміналістична методика як частина науки криміналістики
- •20.2. Положення, загальні для розслідування всіх видів злочинів
- •20.3. Структура окремої криміналістичної методики
- •21.1. Криміналістична характеристика вбивств
- •21.2. Початковий етап розслідування вбивств
- •21.3. Розслідування деяких видів вбивств
- •22.1. Розслідування зґвалтувань
- •22.2. Розслідування насильницьких дій сексуального характеру
- •23.1. Розслідування крадіжок
- •23.2. Розслідування грабежів та розбоїв
- •23.3. Розслідування шахрайства
- •23.4. Розслідування вимагань
- •Питання для самоконтролю
- •24.2. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розслідуванні привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •24.3. Особливості початкового етапу розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •Питання для самоконтролю
- •5. Назвіть особливості початкового етапу розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Питання для самостійного вивчення
- •Тема 25. Методика розслідування службових злочинів
- •25.1. Криміналістична характеристика службових злочинів та обставини, що підлягають встановленню
- •25.2. Початковий етап розслідування службових злочинів
- •25.3. Подальший етап розслідування службових злочинів
- •26.1. Криміналістична характеристика податкових злочинів
- •26.2. Початковий етап розслідування податкових злочинів
- •27.2. Початковий етап розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Питання для самоконтролю
- •1. Дайте поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 28. Методика розслідування комп’ютерних злочинів
- •28.1. Поняття та криміналістична характеристика комп’ютерних злочинів
- •28.2. Початковий етап розслідування комп’ютерних злочинів
- •29.1. Поняття та особливості криміналістичної характеристики злочинів, скоєних організованими групами
- •29.2. Особливості методики розслідування злочинів, скоєних організованими групами
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 30. Методика розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми
- •30.1. Поняття та сутність пред’явлення для впізнання
- •30.2. Особливості розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми
- •30.3. Особливості тактики допиту неповнолітніх осіб, що скоїли злочини
- •3. Підготувати наукові статті з питань методології криміналістики та криміналістичної техніки.
- •1. Дайте письмову відповідь на наступні питання:
- •2. Підготувати реферати на тему:
- •3. Підготувати наукові статті з питань криміналістичної техніки і тактики.
- •1. Дайте письмову відповідь на наступні питання:
- •2. Підготувати реферати на тему:
- •3. Підготувати наукові статті з питань криміналістичної тактики і загальних положень криміналістичної методики.
- •1. Дайте письмову відповідь на наступні питання:
- •2. Підготувати реферати на тему:
- •3. Підготувати наукові статті з питань методики розслідування окремих видів злочинів. Питання для підготовки до екзамену (пмк)
- •Список літератури
2.2. Об’єкти та суб’єкти криміналістичної ідентифікації
Об’єктами криміналістичної ідентифікації як загального методу пізнання є всі об’єкти матеріального світу, які вважаються об’єктами криміналістичної ідентифікації: люди, тварини, їхні трупи, тобто усі тверді фізичні тіла, що мають стійку форму, а також сипкі, рідкі, газоподібні речовини та їх стани, а в окремих випадках – проміжки й моменти часу, а також стани людей в окремих ситуаціях.
У процесі ідентифікаційного дослідження крім об’єктів, тотожність яких встановлюється, фігурують і такі, ідентифікаційна роль яких інша, наприклад, об’єкти з відображеннями (слідами) інших об’єктів; окремі частини, які раніше були одним цілим; зразки об’єктів, які перевіряють. Важливо правильно визначити ідентифікаційну роль цих об’єктів і класифікувати їх на певні групи.
В будь-якому процесі криміналістичної ідентифікації обов’язково приймають участь не менше двох об’єктів які поділяються на :
ті, що ідентифікуються (ототожнювані).
ідентифікуючі (ототожнюючі).
Суб’єктами криміналістичної ідентифікації можуть бути такі особи:
експерт, спеціаліст, які за дорученням або постановою слідчого здійснюють судову експертизу або дослідження під час ідентифікації за матеріальними відображеннями;
свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений – під час ідентифікації за ідеальними відображеннями (слідами пам’яті).
Ідентифікацію може здійснювати слідчий або суддя під час виконання слідчої (судової) дії пред’явлення людини або речі для впізнання. Непроцесуальна ідентифікація набирає форми впізнавання. Суб’єктом її може бути слідчий, працівник органу дізнання, а також будь-який громадянин, пов’язаний з подіями злочину.
2.3. Наукові засади встановлення групової належності
Встановлення групової належності – це окрема криміналістична теорія, практична реалізація якої в судово-слідчій практиці дає змогу встановлювати схожість об’єктів і на цій основі зараховувати їх до певного класу, виду, роду чи групи. Поряд з ідентифікацією встановлення родової (групової) належності як самостійний процес дослідження запропонував Н.В. Терзієв. Цей процес зводиться до того, що досліджуваний об’єкт слід зараховувати до певного класу за його родом чи видом. Тому встановлення групової належності іноді називають класифікаційним дослідженням. Так, матеріальний предмет, який має стійку зовнішню форму (наприклад, ніж), належить до класу холодної зброї, коли визначають його вид (ніж туристський, побутовий або фінський). Аналогічним є процес встановлення групової належності невідомих речовин, які не мають стійкої зовнішньої форми (сипких, рідких і газоподібних), коли властивості невідомої речовини порівнюються з властивостями речовини відомого виду, роду, класу чи групи. З огляду на схожість порівнюваних властивостей речовин, які не мають стійкої зовнішньої форми, доходять висновку про зарахування їх до конкретної класифікаційної групи (наприклад, до класу отруйних речовин).
Таким чином, в основі процедури встановлення групової належності лежить певний метод порівняння ознак і властивостей об’єкта з матеріальними відображеннями їх на іншому об’єкті – носієві відображень. При цьому процес дослідження завершується встановленням не тотожності, а групової належності. Тому за аналогією з відомими поняттями «ідентифікація» та «класифікація», суттю яких є порівняння, процес встановлення групової належності доцільно називати групофікацією.
Криміналістична ідентифікація та групофікація мають єдину мету дослідження – встановлення тотожності чи групової належності. Якщо частини розчленованого цілого зберегли конформність меж (країв) на розчленованих об’єктах, то дослідження, як правило, завершується висновком про тотожність розчленованого цілого, наприклад, що шматок фарного скла, знайденого на місці події, і шматки скла, що залишились у фарі автомашини громадянина Н., до розчленування становили одне ціле. Якщо порівнювані розчленовані об’єкти не зберегли конформності меж (ліній розчленування), то встановлюють схожість властивостей, достатніх лише для класифікаційного висновку (про те, що шматок фарного скла, знайдений на місці події, і шматки фарного скла, що містились у фарі автомашини громадянина Н., за фізико-хімічними властивостями однакові).