16.2. Підготовка до обшуку

Ухвалення рішення про провадження обшуку і його обґрунтування вимагають наявності визначеної інформації. У процесі підготовки до обшуку обсяг цієї інформації повинен бути істотно збільшений за допомогою як слідчих, так і оперативних дій. Інформація, що збирається при цьому, повинна стосуватися, як мінімум, трьох категорій відомостей:

1) про особу обшукуваного і оточуючих його осіб;

2) про шукані об’єкти;

3) про місце (місця), де має проводитися обшук.

Зібравши всі необхідні дані, слідчий планує обшук. Цей етап містить у собі як складання реального плану, що уточнюється і доповнюється після прибуття на місце, так і низку підготовчих дій, що передують обшуку.

Ці дії полягають в уточненні і конкретизації задач обшуку: які об’єкти стануть його предметом; їхня кількість, групові й індивідуалізуючі ознаки; у яких місцях з урахуванням характеристики об’єкта вони можуть бути заховані.

Визначається час провадження обшуку. Звичайно для цього намагаються вибрати ранкові години (5 – 6 година.). По-перше, це час, коли, як правило, удома знаходиться обшукуваний чи хто-небудь з повнолітніх членів його родини; по-друге, обшук краще починати зранку, зі свіжими силами, тому що ця слідча дія розморює його учасників і фізично, і психологічно. Тому планується не тільки час початку, але і приблизна тривалість обшуку, з урахуванням характеру місця його проведення, складності майбутнього пошуку, наявних в розпорядженні слідчого сил і коштів.

З урахуванням місця проведення обшуку, шуканих об’єктів і приблизного обсягу робіт визначається кількість учасників і роль кожного з них, про що вже говорилося раніше. Тут доцільно розглянути питання реального формування групи. Підбор понятих здійснюється з урахуванням місця і часу обшуку. Якщо його планується проводити в нічний чи час у віддаленому місці, то понятих беруть із собою. В інших випадках слідчий повинен мати інформацію, чи можна буде знайти на місці понятих, не зацікавлених у результаті справи.

16.3. Тактичні прийоми обшуку

Тактика провадження обшуку складається з чотирьох стадій:

• підготовчої;

• оглядової;

• детальної;

• фіксації результатів обшуку.

В залежності від присутності чи, навпаки, відсутності обшукуваного можуть бути виділені дві ситуації:

1) здійснення обшуку в ситуації присутності обшукуваного;

2) здійснення обшуку в ситуації його відсутності.

В залежності від ставлення обшукуваного до пропозиції слідчого видати зазначені у постанові предмети чи документи, а також вказати місце, де переховується злочинець, можна виділити ситуації обшуку:

• при добровільній видачі;

• при відмові від добровільної видачі.

Ситуація добровільної видачі ще не означає, що обшук на цьому може бути завершений. Добровільна видача іноді може бути пов’язана:

• з видачею частини компрометуючого матеріалу, щоб перешкодити виявленню головної, більш важливої частини;

• з видачею документів чи предметів, щоб запобігти вилученню значної суми грошей або цінностей, виявленню слідів і речових доказів по інших злочинах.

В залежності від ставлення обшукуваного до здійснюваного обшуку можна виділити:

• ситуацію активної протидії (коли обшукуваний своїми діями намагається заважати проведенню обшуку, не виконує законних вимог слідчого, істерично реагує на їх дії, зневажає їх);

• ситуацію нейтральної поведінки обшукуваного і його відмови від спілкування зі слідчим (коли обшукуваний демонструє свою байдужість чи зневагу до дій слідчого, явну відмову від діалогу з ним, не бажає розмовляти, відповідати на запитання);

• ситуацію надання допомоги слідчому під час проведення пошукових дій (коли обшукуваний намагається сприяти слідчому у його пошуках або імітує активну допомогу).

Ситуації обшуку можуть бути диференційовані також залежно від передбачуваного способу схову предмета пошуку. Тут можна простежити три типові ситуації, коли передбачається, що предмет пошуку:

• зберігається без спеціального маскування (документи знаходяться у шухляді письмового столу чи сейфі; сокира, якою було вчинено злочин, лежить у сараї разом з іншим інструментом тощо);

• видозмінено або знищено (злиткам золота можуть надаватися вид і форма предметів (елементів) домашньої обстановки; у квартирі, де відбувалося розчленування трупа, можуть пофарбувати меблі, замінити шпалери);

• сховано у спеціальних тайниках або інших суб’єктивно недоступних місцях (обрання способу приховання не є повністю вільним, воно детерміновано низкою чинників, обставин, у тому числі й обстановкою дому чи квартири).

При відмові від добровільної видачі має місце перехід у два різних за своєю природою блоки ситуацій:

1) блок ситуацій, що відбиває ставлення обшукуваного до здійснюваного обшуку (ситуація активної протидії; ситуація нейтральної поведінки обшукуваного і його відмови від спілкування; ситуація надання допомоги слідчому при здійсненні пошукових дій);

2) блок ситуацій, що відбиває передбачуваний спосіб збереження предмета пошуку (ситуація, коли передбачається, що предмет пошуку зберігається без спеціального маскування; ситуація, коли передбачається, що предмет пошуку видозмінено або знищено; ситуація, коли передбачається, що предмет пошуку сховано у спеціальних тайниках або інших суб’єктивно недоступних місцях).

Стосовно кожного блоку ситуацій пропонуються і два види систем тактичних прийомів:

1) пов’язані зі взаємодією з обшукуваним (система тактичних прийомів, спрямована на усунення активної протидії обшукуваного; система тактичних прийомів, спрямована на подолання відмови обшукуваного від спілкування; система тактичних прийомів, спрямована на отримання пошукової інформації від обшукуваного);

2) пов’язані з взаємодією з матеріальними об’єктами (система тактичних прийомів, спрямована на пошук об’єктів, що зберігаються без спеціального маскування; система тактичних прийомів, спрямована на пошук видозмінених або знищених об’єктів; система тактичних прийомів, спрямована на пошук об’єктів, схованих у спеціальних тайниках або інших суб’єктивно недоступних місцях).

Системи тактичних прийомів обшуку – це своєрідні алгоритми (типові програми) для слідчого в процесі їх використання. Застосування таких систем полегшує прийняття правильних рішень у різних ситуаціях. Між системами тактичних прийомів і ситуаціями їх реалізації існують нерозривні зв’язки, які мають науково обґрунтований характер.

Система тактичних прийомів, спрямована па подолання відмови обшукуваного від спілкування, включає:

• роз’яснення мети і необхідності обшуку;

• постановку нейтральних запитань;

• залучення обшукуваного до діяльності слідчого;

• словесну розвідку.

Система тактичних прийомів, спрямована па пошук об’єктів, що зберігаються без спеціального маскування, включає:

• аналіз обстановки місця обшуку з метою визначення місць природного зберігання предмета пошуку;

• аналіз об’єктів, виявлених у місцях їх природного зберігання;

• зіставлення виявленого об’єкта з ознаками того, що шукають.

Система тактичних прийомів, спрямована на пошук об’єктів, схованих у спеціальних тайниках або інших суб’єктивно недоступних місцях, може включати:

• аналіз ознак предмета пошуку;

• зіставлення предмета пошуку з різними об’єктами місця обшуку;

• орієнтацію на професійні (чи інші) навички обшукуваного під час визначення місця приховання;

• використання можливостей типових аналогів;

• аналіз окремих ділянок приміщення, меблів, інших об’єктів з метою встановлення демаскуючих ознак;

• зіставлення однакових предметів між собою.