Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криміналістика. Титов А.М. НП для с.в.д. 2008....doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
1.24 Mб
Скачать

25.3. Подальший етап розслідування службових злочинів

Поряд з підозрюваним (обвинувачуваним) допитуються свідки, проводяться очні ставки. Важливою частиною дій слідчого по даній категорії справ є детальний аналіз порядку роботи організації (органа, установи), де служить злочинець. Такий аналіз повинний включати як ознайомлення з загальним порядком здійснення дій, за які були отримані матеріальні блага, так і вивчення функціональних обов'язків працівників установи; який звичайний порядок проходження документів, як вони оформляються і видаються.

При розслідуванні хабарництва і корупції для упізнання пред'являють осіб, предмети, документи. Це доцільно в тих випадках, якщо хабародавець визнається в передачі хабара і заявляє, що він може пізнати особу (посередника, взяткополучателя), що заперечує знайомство з ним і факт зустрічі (зустрічей). Хабародавцю для упізнання можуть пред'являтися речі, передані їм взяткополучателю і вилучені в посередника.

У процесі розслідування хабарництва і корупції можливо і доцільне проведення судових експертиз.

Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття службових злочинів. Які їх види?

2. Криміналістична характеристика службових злочинів.

3. Обставини, що підлягають доказуванню у посадових злочинах.

4. Назвіть особливості початкового етапу розслідування посадових злочинів.

5. Які слідчі дії виконуються на подальшому етапі розслідування посадових злочинів?

Питання для самостійного вивчення

1. Основні версії у справах про хабарництво.

2. Тактика допиту особи, що скоїла посадови злочин.

Тема 26. Методика розслідування податкових злочинів

26.1. Криміналістична характеристика податкових злочинів

Об'єктами оподатковування є: прибуток, додана вартість, вартість підакцизних товарів й ін. Перелік і визначення об'єктів оподатковування, розміри податкових ставок визначаються законодавством.

Основними способами приховання прибутку від оподатковування є:

а) завищення в первинних документах даних про матеріальні витрати, у тому числі:

  • включення до витрат матеріалу замовника;

  • складання підроблених документів на списання матеріалів;

  • завищення в накладних цін на придбані товари;

  • включення у відомості на одержання зарплати підставних осіб;

б) завищення в документах обліку даних про матеріальні витрати, у тому числі:

  • включення у витрати звітного періоду передбачуваних витрат;

  • включення вартості основних коштів у вартість малоцінних і предметів, що швидко зношуються зі спрощеним порядком списання;

в) завищення в звітних фінансових документах даних про матеріальні витрати.

Поряд зі способами зазначених завищень існують і способи заниження даних:

а) заниження в первинних документах даних про виторг шляхом:

  • заниження кількості придбаних товарів;

  • заниження ціни реалізованих товарів;

  • оплати безпосередньо товаром («чорний бартер»);

б) заниження в облікових документах відомостей про виторг:

  • шляхом утримання нелегальних торгових точок;

  • зменшенням величини доходу, отриманого за здачу в оренду основних засобів виробництва;

  • за рахунок покупки і реалізації товарно-матеріальних цінностей за готівку («чорний нал»);

в) заниження в звітних документах відомостей про виторг, у т.ч.:

  • занижене відображення про виторг у головній книзі і балансі;

  • заниження відображення виторгу в звіті про фінансові результати.

Крім способів приховання прибутку існують і способи його заниження. Основними з них є:

  • створення незареєстрованного підприємства (іноді на базі ліквідованого);

  • завищення витрат на оплату праці;

  • завищення чисельності працюючих;

  • необґрунтоване (незаконне) одержання податкових пільг;

  • змова з керівниками підприємств, що мають пільги по податках на законних підставах (фіктивна здача їм в оренду основних коштів, перерахування їм прибутку чи її частини).

При перекручуванні даних у бухгалтерських документах характерні наступні взаємозв'язки:

  • у випадках фальсифікації первинних документів підробленими виявляються і створені на їхній основі облікові і звітні документи;

  • при фальсифікації облікових документів фальсифікуються і звітні, первинні – дуже рідко;

  • якщо фальсифікуються звітні документи, то відповідні зміни дуже рідко вносяться в облікові і ще рідше – у первинні.

Суб'єктами даних злочинів є особи, що досягли 16-літнього віку, як правило, керівники чи власники (співвласники) організацій, головні (старші) бухгалтери, інші особи, відповідальні за ведення бухгалтерського обліку і представлення звітності і наділені правом підпису фінансово-банківських і звітних документів. Для цих осіб характерно:

  • досить високий соціальний статус;

  • стійка установка на досягнення поставленої мети;

  • розгалужені соціальні і ділові зв'язки в різних сферах (комерційних, банківських, управлінських, кримінальних);

  • чіткий розподіл рольових функцій, де кожний знає коло своїх злочинних обов'язків і відповідає за свої дії.