15.4. Тактичні прийоми затримання підозрюваного

Тактика затримання – це сукупність прийомів та засобів, що забезпечують найбільш раціональне здійснення затримання у відповідності до закону.

Правила фізичного захвату підозрюваного:

• затримання слід проводити по можливості раптово для підозрюваного та на місці злочину з речовими доказами;

• застосувати заходів безпеки для осіб, що проводять затримання, та для навколишніх;

• створити найбільш оптимальні умови для виявлення та закріплення слідів вчиненого злочину;

• забезпечити постійний та повний контроль за всіма діями підозрюваного.

Тактика затримання обумовлюється ступенем інформованості учасників затримання про особу (осіб), яку (яких) необхідно затримати, можливостями правоохоронних органів з припинення їх діяльності, а також конкретною ситуацією, де враховується найбільш сприятливий момент затримання злочинця, коли він менш всього очікує нападу і затримання не погрожує небезпекою навколишнім і коли воно найбільш вигідно й безпечно для самих осіб, що затримують.

В затриманні повинні приймати участь група спостереження та група безпосереднього затримання. Кожна з цих груп має своє призначення та певні функції. В окремих випадках може складатися група забезпечення (це необхідно для реалізації засобів зв’язку, транспорту, локалізації на ділянки затримання доступу сторонніх осіб). В особливо складних випадках затримання (озброєні злочинці, їх групи тощо) складається ще група резерву (дії цієї групи повинні забезпечувати прикриття можливих шляхів втечі злочинця з місця затримання, забезпечення ліквідації можливої дії його співучасників)та група евакуації (з метою недопущення до місця затримання сторонніх осіб).

Успіх при затриманні обумовлений конспіративністю підготовки до нього, чіткою організацією та раптовістю. Завжди повинна бути забезпечена раптовість затримання. У місцях можливої появи особи, що підлягає затриманню, може бути організована засідка. У випадку організації засідки в сховищі підозрюваного та місцях, де ним приховані викрадені речі, знаряддя злочину, при появі підозрюваного не слід поспішати з затриманням. Йому слід надати можливість спробувати вилучити сховане, в момент чого він затримується. Частіше за все затримання супроводжується особистим обшуком на місці затримання. Якщо ретельний обшук у даному випадку неможливий, в будь-якому разі повинні бути вилучені зброя та інші засоби нападу, особисті документи та предмети, що знаходяться в одязі затриманого.

Затримання у приміщенні. Завдання – проникнути туди через невідомі затримуваному входи, приміщення горищ чи підвалів, балкони чи за допомогою осіб, які не викликають у затримуваного підозри і яким він може відкрити двері, не знаючи про групу захвату. Коли злочинець відмовляється відкрити двері, то, враховуючим його психічну напругу та можливість імпульсивних дій аж до застосування вогнепальної зброї, слід вступити з ним у переговори, переконати у безглуздості зайнятої позиції. Якщо переговори не досягнуть мети, можна застосувати спеціальні хімічні засоби, перешкоди зламуються та група здійснює захват.

Затримання на відкритій місцевості (поле, ліс, гірська місцевість тощо). Завдання – зближення з затримуваним при блокуванні шляхів його можливої втечі; влаштування спеціальних засад. Затримання може супроводжуватися використанням службово-розшукової собаки.

При здійсненні затримання транспортних засобів, окрім встановлення осіб, що там знаходяться, завжди повинно бути забезпечене проведеення їх ретельного огляду з обов’язковим складанням про це протоколу. Огляд має на меті виявлення викрадених матеріальних цінностей, предметів, вилучених з обігу, слідів їх перевезення, виявлення спеціально виготовлених тайників, інших сліди спеціальної підготовки транспортного засобу (знятий чи замазаний номер автомашини, темні фари тощо).