15.5. Фіксація ходу та результатів затримання підозрюваного

Після затримання (як фізичного захвату) затриманий спрямовується до органу дізнання, де складається протокол (ст. 106 КПК України), в якому повинно бути вказано підстави, мотиви, день, час, рік, місяць, місце затримання, пояснення затриманого, час складання протоколу про роз’яснення підозрюваному права мати побачення з захисником з моменту затримання. Протокол також містить відомості про особу затримуваного, його фізичний та психічний стан, ознаки алкогольного чи наркотичного сп’яніння, його одяг, взуття, предмети, що були при ньому чи в його одязі, пошкодження тіла та одягу; описуються обставини затримання, поведінка затриманого під час цієї операції, відмічаються його спроби позбавитися тих чи інших об’єктів (викинути, проковтнути, знешкодити тощо), здійснити втечу. Засобами фіксації затримання також є фото- та відеозйомка. Протокол затримання підписується особою, що його склала та затриманим. Копія протоколу з переліком прав та обов’язків затриманого негайно вручається затриманому та спрямовується прокуророві. За вимогою прокурора йому спрямовуються також матеріали, що були підставою для затримання. Про затримання орган дізнання негайно сповіщає одного з родичів затриманого.

Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття затримання підозрюваного. Яка його мета?

2. Яка структура затримання підозрюваного?

3. Назвіть види затримання підозрюваного.

4. Перерахуйте елементи процесу підготовки до затримання підозрюваного.

5. Визначте типові ситуації затримання підозрюваного. Які тактичні прийоми використовуються під час кожної з них?

6. Яким чином фіксується затримання підозрюваного?

Питання для самостійного вивчення

1. Відмінності затримання підозрюваного від взяття під варту, адміністративного затримання, приводу

2. Специфіка затриманя озброєних злочинців.

3. Особливості тактики затримання учасників організованих злочинних угруповань.

Змістовий модуль 3

Тема 16. Тактика обшуку i виїмки

16.1. Поняття, сутність, об’єкти та види обшуку

Обшук є одним із способів отримання доказової інформації у кримінальному процесі. Головна мета обшуку як пошукової дії полягає у виявленні джерел доказової та орієнтуючої інформації. Обшук має на меті виявити знаряддя злочину, речі та цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі. Метою обшуку може бути також виявлення розшукуваних осіб, трупів, тварин. Додатковою метою обшуку є виявлення і вилучення речей і предметів, вилучених з цивільного обороту і заборонених для використання, а також пошук майна для забезпечення відшкодування заподіяних збитків або можливої конфіскації. Отже, обшук – це слідча дія, змістом якої є примусове обстеження приміщень і споруд, ділянок місцевості, окремих громадян з метою відшукання і вилучення предметів, що мають значення по справі, а також виявлення розшукуваних осіб.

На відміну від слідчого огляду, обшук має такі особливості:

• конкретизованість об’єктів пошуку;

• належність об’єктів пошуку певним особам;

• примусовий характер обстеження.

У теорії криміналістики при характеристиці обшуку використовуються два різні терміни – «об’єкти пошуку» і «об’єкти обшуку». Об’єкт пошуку – це те, що необхідно відшукати, виявити, знайти. У процесі обшуку такими об’єктами є люди, трупи, знаряддя злочину, предмети злочинного посягання, документи, сліди тощо. Об’єкти обшуку – це те, відносно чого (чи кого) здійснюється обстеження.

Види обшуку можуть бути визначені за багатьма підставами. Найбільш загальноприйнятими з них є такі:

1. За характером об’єктів обшуку:

• обшук приміщень;

• обшук місцевості;

• обшук транспортних засобів;

• обшук особи.

2. За характером об’єктів пошуку:

• обшуки, спрямовані на виявлення людей,

• обшуки, спрямовані на виявлення трупів (чи їх частин);

• обшуки, спрямовані на виявлення знарядь та засобів вчинення злочину;

• обшуки, спрямовані на виявлення предметів злочинного посягання, слідів, документів та інших об’єктів.

3. За повторюваністю:

• первинний;

• повторний (має місце у тих випадках, якщо первісний обшук був проведений з несприятливих умов або залишились необстеженими чи недостатньо ретельно обстеженими окремі ділянки приміщення, відкритої місцевості, предмети).

4. За одночасністю:

• одиночний;

• груповий – це декілька одночасних обшуків, що здійснюються по одній справі у різних осіб, в різних місцях (тактична операція).