11.3. Тактичне рішення і тактичний ризик

Тактичне рішення – це визначення мети тактичного впливу на ситуацію в цілому або на окремі її компоненти, на хід і результати процесу розслідування та його елементи, вибір методів, прийомів та засобів досягнення мети.

Тактичне рішення складається з трьох частин:

1. Інформаційної (полягає в аналізі та оцінці слідчої ситуації та її компонентів, процесуальних цілей та ін.).

2. Організаційної (містить висновки про розподіл функцій, форми та напрями взаємодії, резервні можливості, виконання необхідних організаційних заходів).

3. Операційної (полягає у визначенні мети тактичного впливу, способів її досягнення, прогнозуванні результату реалізації рішення).

У криміналістиці слід розглядати тактичний ризик – виконання слідчим чи суддею діяльності в умовах можливого виникнення негативних наслідків.

Він розповсюджується на:

• проведення тактичних операцій;

• здійснення слідчих (судових) дій та оперативно-розшукових заходів;

• застосування систем (підсистем) тактичних прийомів окремих процесуальних дій;

• використання окремих тактичних прийомів.

Складність прийняття рішень слідчим або суддею зумовлена ступенем невизначеності ситуації, яка припускає настання неоднозначних наслідків – позитивних або негативних. Завдання полягає у тому, щоб обрати позицію найменшого тактичного ризику, заздалегідь спрогнозувати негативні наслідки та передбачити заходи щодо їх попередження.

11.4. Криміналістична тактика слідчої дії

Тактика процесуальної – слідчої і судової – дії покликана забезпечити її максимальну ефективність при найсуворішому дотриманні законності. Вирішення цієї задачі визначає структуру тактики процесуальної дії, зміст її підсистем, кожна з яких являє собою його визначену стадію.

У загальному виді послідовність цих стадій може бути визначена як:

1. Підготовка до проведення процесуальної дії.

2. Проведення процесуальної дії.

3. Фіксація ходу і результатів процесуальної дії.

4. Оцінка отриманих результатів і визначення їх значення і місця в системі доказової інформації з даної кримінальної справи.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення криміналістичної тактики.

2. Яка структура криміналістичної тактики?

3. Що є елементами криміналістичної тактики?

4. Дайте визначення тактичного прийому.

5. Назвіть відомі Вам види тактичних прийомів.

6. Що таке тактична комбінація? Яке її співвідношення з тактичною операцією?

7. Дайте визначення слідчої ситуації.

8. Перелічіть відомі Вам види слідчих ситуацій.

9. Які фактори впливають на формування слідчої ситуації?

10. Що таке тактичне рішення? З чого воно складається?

11. Дайте визначення тактичного ризику.

Питання для самостійного вивчення

1. Вимоги до тактичних прийомів.

2. Відмінність тактичного ризику від помилки.

3. Характеристика стадій тактики слідчої дії.

Тема 12. Слідчі версії і планування розслідування

12.1. Організація розслідування злочинів

Існують різні визначення організації розслідування злочинів. Так, О.М. Ларін відзначає, що організація розслідування – це раціональний вибір, розміщення і використання сил, знарядь і засобів, які має слідчий, створення і використання оптимальних умов для досягнення цілей судочинства (1970) .

Р.С. Бєлкін визначає організацію розслідування як збірне поняття, що характеризує різні рівні організації діяльності з розкриття, розслідування і запобігання злочинів (2000). Воно містить у собі чотири рівні. Перший, вищий рівень організації розслідування – це система заходів, що забезпечують ефективність функціонування елементів системи і досягнення поставлених цілей. Єдність системи обумовлена єдністю цілей, процесуальних і криміналістичних основ функціонування її елементів. Об’єктом першого рівня організації розслідування є розслідування злочинів як специфічна форма діяльності всіх компетентних органів держави, тобто органів дізнання і досудового слідства. Другий рівень організації розслідування – управлінський. Це комплекс заходів, що забезпечують оптимальну структуру органів розслідування, рівень керування ними, ефективність їхньої діяльності й удосконалювання її засобів і методів. Організація розслідування в цьому випадку виступає як основна функція одного відомства. Третій рівень – методичний: організація розслідування конкретного злочину; комплекс заходів для створення оптимальних умов для визначення і застосування найбільш ефективних і доцільних у даній конкретній слідчій ситуації рекомендацій криміналістичної методики. Четвертий рівень організації розслідування – тактичний, це організація проведення окремої слідчої дії чи організаційно-технічного заходу в рамках конкретного акта розслідування; комплекс заходів, що забезпечують вибір і застосування в конкретній слідчій ситуації найбільш ефективних і доцільних техніко-криміналістичних засобів і тактичних прийомів для досягнення цілей слідчої дії чи заходу.

Організація розслідування містить у собі:

• ретельний аналіз усієї наявної в розпорядженні правоохоронних органів інформації про скоєний злочин і його сліди, про особу злочинця і потерпілого, про можливих свідків і очевидців злочину;

• оцінку цієї інформації і висування на її основі криміналістичних версій;

• складання погодженого плану розслідування в справі;

• визначення необхідності проведення невідкладних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, з метою виявлення і фіксації слідів злочину, розшуку і затримання особи, яка підозрюється в скоєні злочину, пошуку можливих свідків і доказів, здійснення невідкладних профілактичних заходів;

• розробку за участю слідчого плану реалізації і легалізації матеріалів, здобутих оперативним шляхом;

• організацію і налагодження взаємодії між слідчим і органом дізнання;

• визначення необхідності залучення до участі в розслідуванні фахівців і призначення експертиз;

• визначення необхідності і можливості залучення до участі в розслідуванні громадськості;

• визначення термінів проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

• розподіл обов’язків і призначення відповідальних виконавців за виконання кожної дії і заходу;

• планування кожної слідчої дії чи оперативно-розшукового заходу окремо;

• забезпечення необхідної технічної оснащеності розслідування;

• інформаційне забезпечення розслідування і використання криміналістичних обліків;

• планування роботи слідчого з урахуванням його навантаження за всіма кримінальними справами, що знаходяться в його провадженні, чи роботи групи слідчих у одній справі;

• організацію проведення регулярних оперативних нарад слідчо-оперативної групи з обговоренням отриманих результатів і визначенням чергових задач;

• налагодження систематичного обміну інформацією і звітності про результати роботи з метою своєчасного уточнення і корегування плану розслідування;

• забезпечення заходів, що гарантують неприпустимість витоку інформації, розголошення даних досудового слідства і методів оперативно-розшукової діяльності;

• вживання заходів щодо виявлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину і розробку на цій основі заходів профілактичного характеру;

• забезпечення кваліфікованого керування і керівництва слідчо-оперативною групою.