- •Тема 1. Поняття цивільного права
- •1. Публічне та приватне право як складові системи права
- •Приватне право має такі характерні риси:
- •Публічне право відрізняється такими характерними рисами:
- •2. Методи системи права
- •2. Багатоаспектне поняття цивільного права
- •3. Функції цивільного права
- •Основні функції:
- •4. Предмет цивільного права
- •Характерними ознаками предмета цивільного права, тобто, цивільних правовідносин, є:
- •5. Метод цивільного права
- •Ознаки методу цивільного права:
- •6. Принципи цивільного права
- •7. Система цивільного права
- •Тема 2. Цивільне законодавство
- •1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •2. Види актів цивільного законодавства
- •3. Дія цивільного законодавства
- •4. Застосування цивільного законодавства
- •5. Судова практика
- •Тема 3. Цивільні правовідносини. Юридичні факти
- •1. Поняття цивільних правовідносин
- •Їх ознаки:
- •2. Елементи (структура) цивільних правовідносин
- •3. Види цивільно-правових відносин
- •У залежності від цілеспрямованості:
- •У залежності від кола зобов'язаних осіб і ступеню їх конкретизації:
- •Види юридичних фактів:
- •Юридичні акти поділяються на:
- •Тема 4: Здійснення й захист цивільних прав
- •1. Здійснення цивільних прав
- •Способи здійснення цивільних прав бувають:
- •Виконання цивільних обов’язків
- •Особа може відмовитися від свого майнового права:
- •Межі здійснення суб’єктивного права:
- •Принципи щодо здійснення особами суб'єктивних прав і обов'язків:
- •Зловживання правом може бути як:
- •2. Захист цивільних прав
- •Підстави для захисту кожної особи свого цивільного права:
- •3. Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів в залежності від результату, на який розраховано їх застосування:
- •4. Форми захисту:
- •Види неюрисдикційних форм захисту:
- •Ознаки самозахисту:
- •Закон не визначає форми самозахисту, але допускає його здійснення у таких формах:
- •Тема 5. Правоздатність та дієздатність фізичної особи
- •1. Правоздатність фізичної особи
- •2. Дієздатність фізичної особи
- •Елементи змісту дієздатності фізичної особи:
- •Розрізняють такі різновиди дієздатності:
- •3. Обмежена цивільна дієздатність фізичної особи
- •4. Недієздатність фізичної особи
- •5. Опіка та піклування
- •5.1. Установлення та припинення опіки та піклування
- •Опіка встановлюється над:
- •Піклування встановлюється над:
- •Права й обов'язки піклувальників:
- •5.2. Захист опікуваних від зловживань опікунів, піклувальників
- •5.3. Управління майном підопічних
- •5.4. Помічник фізичної особи
- •Тема 6: Місце перебування та цивільний стан фізичної особи
- •1. Місце проживання фізичної особи
- •2. Безвісна відсутність
- •3. Оголошення фізичної особи померлою
- •4. Акти цивільного стану
- •Тема 7. Особисті немайнові права
- •1. Поняття особистого немайнового права
- •Ознаки даних прав:
- •2. Види особистих немайнових прав
- •3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Право на власне життя – це:
- •4. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Право на честь, гідність та ділову репутацію
- •Право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації та мірні зібрання.
- •5. Охорона та захист особистих немайнових прав
- •Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав:
- •Тема 8. Юридичні особи
- •1. Розвиток вчення про юридичні особи
- •2. Ознаки юридичної особи
- •3. Правосуб'єктність юридичної особи
- •4. Створення юридичної особи
- •Юридична особа може бути створена шляхом:
- •У залежності від порядку легалізації юридичні особи реєструються:
- •5. Порядок припинення юридичної особи
- •Способи припинення:
- •Ліквідація та реорганізація можлива:
- •Тема 9. Види юридичних осіб
- •1. Класифікація юридичних осіб
- •2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •3. Правовий статус філії, представництва, дочірнього підприємства
- •4. Підприємницькі товариства
- •5. Непідприємницькі (неприбуткові) юридичні особи
- •Тема 10. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •1. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •2. Держава як учасник цивільних правовідносин Держава як учасник цивільних правовідносин має такі особливості:
- •3. Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин
- •Подібні ознаки держави і територіальної громади:
- •4. Український народ як учасник цивільно-правових відносин
- •Тема 11. Об'єкти цивільних прав
- •Речі, тварини, майно як об'єкти цивільних прав
- •1. Поняття об'єктів цивільних прав та правового режиму
- •2. Речі, тварини як об'єкти цивільних прав
- •У залежності від здатності речей зберігати при подрібненні
- •3. Майно, майнові права як об’єкти цивільних прав
- •3. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •4. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •5. Майновий комплекс підприємства як об’єкт правовідносин
- •Тема 12. Правочини
- •1. Поняття та тлумачення правочину. Відмежування правочину від схожих категорій
- •Правочин відрізняється:
- •2. Форма правочину
- •3. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •4. Умови дійсності правочинів
- •Тема 13: Правові наслідки недійсності правочину
- •Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту
- •1. Засади визнання правочину недійсним
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Загальні наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •4. Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу
- •5. Наслідки правочинів з дефектами волі
- •6. Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 14. Представництво і довіреність
- •1. Представництво
- •2. Склад правовідносин представництва (суб’єкти, предмет, зміст) Суб’єкти представництва:
- •Представник зобов’язаний:
- •3. Повноваження представника
- •Повноваження представника ґрунтуються:
- •Представник не може вчиняти такі правочини:
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •В залежності від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •6. Перевищення, обмеження повноважень при представництві
- •7. Відмежування представництва від інших зобов’язань
- •Тема 15. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Порядок обчислення строків
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від способу їх встановлення:
- •Залежно від обставин, що породжують юридичні наслідки:
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Порядок обчислення строків
- •3. Позовна давність та її поширення на цивільні правовідносини
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •4. Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •6. Зупинення, переривання строків позовної давності Перебіг позовної давності зупиняється у разі:
- •Переривання позовної давності допускається:
- •Тема 16. Право власності та інші речові права
- •1. Поняття речових прав
- •2. Зміст відносин власності
- •3. Об'єктивне та суб'єктивне розуміння права власності
- •4. Зміст суб'єктивного права власності
- •5. Здійснення та обмеження права власності
- •Права власника:
- •Обмеження (обтяження) прав власника:
- •Види обмежень прав власника за підставами виникнення:
- •Тема 17. Виникнення та припинення права власності
- •1. Виникнення права власності. Первинні способи
- •Первинні способи виникнення права власності:
- •2. Похідні засоби виникнення права власності
- •3. Припинення права власності
- •Залежать від волі власника:
- •Не залежать від волі власника:
- •Тема 18. Право спільної власності
- •1. Поняття і види права спільної власності
- •Ознаки права спільної власності:
- •Структура правовідносин власності:
- •В залежності від визначеності частки майно може належати особам:
- •2. Право спільної часткової власності
- •3. Володіння, користування спільною частковою власністю та відповідальність учасника
- •4. Вихід співвласника з відносин спільної часткової власності
- •5. Право спільної сумісної власності
- •Тема 19. Право приватної власності
- •1. Відмежування права особистої та права приватної власності
- •2. Право приватної власності фізичних осіб
- •Перелік видів майна, що не може перебувати у власності
- •3. Виникнення приватної власності громадян
- •4. Приватна власність юридичних осіб
- •Право власності юридичної особи
- •5. Право власності на землю
- •Тема 20. Захист права власності
- •1. Поняття та групи захисту права власності
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності, звичайно, поділяють на групи:
- •2. Речово-правові засоби захисту права власності
- •Розрахунки при поверненні речі з чужого незаконного володіння (ст. 390 цк):
- •3. Характеристика окремої групи заходів захисту права власності
- •Тема 21. Обмежені речові права
- •1. Поняття обмежених речових прав та їх ознаки
- •2. Види обмежених речових прав:
- •2.5. Інші обмежені речові права
- •Тема 22. Загальна характеристика права інтелектуальної власності
- •Здійснення права інтелектуальної власності
- •1. Поняття творчої діяльності, інтелектуальної власності та їх об’єктів
- •Загальні цивільно-правові риси інтелектуальних відносин:
- •Спеціальні ознаки цих відносин:
- •2. Право інтелектуальної власності як підгалузь цивільного права
- •Спільне у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю,
- •Відмінності у цивільно-правовому регулюванню відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Мета правового регулювання відносин інтелектуальної власності:
- •3. Зміст права інтелектуальної власності
- •4. Здійснення права інтелектуальної власності
- •5. Захист права інтелектуальної власності Види захисту:
- •У разі порушення права інтелектуальної власності суд може постановити рішення про:
- •Тема 23. Правові інститути права інтелектуальної власності
- •1. Авторське право
- •Об'єктами авторського права є твори, а саме:
- •Особисті немайнові права, що належать автору твору:
- •Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
- •2. Суміжні права
- •3. Патентне право
- •4. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 24. Положення про зобов'язання
- •1. Поняття зобов'язального права
- •Норми зобов'язального права:
- •2. Поняття зобов'язань
- •Зміст зобов'язань:
- •3. Суб'єкти зобов'язань
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Предмети зобов'язання та види зобов’язань залежно від предмета
- •Види зобов’язань залежно від визначеності предмета:
- •5. Класифікація зобов'язань:
- •6. Співвідношення зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 25. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття, принципи та функції договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов’язковість, обмеження.
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •У залежності від об’єкту договору:
- •4. Зміст договору
- •Тема 26. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 27. Виконання та припинення зобов'язання
- •1. Поняття і принципи виконання зобов'язання
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •Суб’єкти виконання договірного зобов'язання:
- •Заміна кредитора у зобов'язанні
- •Заміна боржника
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •Місце виконання зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 28. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •3. Поняття та предмет застави
- •Предметом застави не може бути:
- •4. Види застави залежно від передачі майна
- •5. Завдаток, притримання
- •6. Неустойка
- •7. Порука. Гарантія
- •Тема 29. Правові наслідки порушення зобов'язань. Умови майнової відповідальності
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Ознаками цивільно-правової відповідальності є:
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав та правові наслідки порушення зобов'язання
- •3. Співвідношення категорій: правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання
- •4. Умови цивільно-правової відповідальності
- •5. Підстави звільнення від відповідальності
- •Тема 30. Характеристика окремих видів та форм (мір) майнової відповідальності
- •1. Види цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань
- •2. Форми (міри) цивільно-правової відповідальності
- •3. Відповідальність у грошових зобов’язаннях
- •4. Відповідальність при простроченні виконання умов договору
2. Види обмежених речових прав:
2.1. Право володіння чужим майном – це право особи фактично утримувати річ у стані привласнення на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Володільцем є особа, яка фактично тримає майно.
Види володіння:
Законне володіння – суб’єктом володіння є орендар, підрядник, зберігач, робітник, довірчий управитель тощо. Володільці, що мають законну підставу для володіння (титул), мають права на захист від посягань третіх осіб, у тому числі від власника.
Незаконне володіння, яке ґрунтується на факті. Фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Незаконне володіння поділяється на:
Незаконне добросовісне володіння, коли володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю внаслідок як своєї поведінки (правочин був визнаний недійсним), так і поведінки інших осіб (помилкове повторне виконання зобов’язань) або внаслідок певних подій (повінню викинуло на берег чуже майно). Добросовісність володіння припиняється з моменту, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу ця особа перетворюється на незаконного недобросовісного володільця. Наприклад, законом встановлені певні обмеження щодо володіння майном особи, яка визнана померлою (ч. 2 ст. 48 ЦК). Добросовісний володілець може набути право власності на річ за набувальною давністю.
Незаконне недобросовісне володіння, коли володілець знав або повинен знати, що володіє безпідставно. Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно, відшкодувати всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна та відповідає за допущене ним погіршення майна. Ніхто не може володіти майном всупереч розсуду власника (ст. 319 ЦК).
Право володіння припиняється у разі відмови володільця від володіння майном; витребування майна від володільця; знищення майна та в інших випадках.
2.2. Сервітут – визначений невідчужуваний обсяг прав користування чужим майном, підпорядкованість однієї речі кільком особам для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Таке право виникає внаслідок нерівноцінності, позбавленності речей, що належать одним власникам, якихось властивостей, що є в речах, які належать іншим власникам. Ці права повинні встановлюватися з метою вирівнювання майнового становища учасників, позбавлення природних переваг одних власників, що мають пануюче становище при здійсненні свого права власності, та надання пільг іншим учасникам, які займають менш вигідне становище при здійсненні свого права власності. Таке обмеження прав власників має схожі риси з обмеженням природних монополістів. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду та обумовлений суспільною необхідністю, доцільністю, справедливістю, якщо особа, яка займає менш вигідне становище, не має можливості задовольнити свої потреби іншим чином, ніж порушуючи права осіб, що займають пануюче становище. Особа, яка користується сервітутом, як правило, за це вносить плату та відшкодовує збитки у розмірі, визначеному договором, але якщо домовленість не досягнута – у розмірі, визначеному судом. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. У разі переходу до інших осіб права власності на майно, обтяжене сервітутом, то сервітут зберігає чинність.
Земельний сервітут може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна, це право проїзду, проходу, провозу, прокладки комунікацій через чужу ділянку. Ці сервітути усувають природну скудність одних земельних ділянок за рахунок інших, підвищують їх корисність, яка не може бути задоволена іншим способом.
Особистий сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Житловий сервітут як право жити у чужому домі, квартирі відповідно до закону виникає у членів сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, якщо їх потреба у житлі не може бути задоволена іншим способом. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відмінність сервітуту від оренди полягає у наступному. Орендні відносини наступають на підставі договору, залежать від волі сторін, строків, обумовлені економічним інтересом, можуть бути розірвані тощо. Влада над чужою річчю є більш самостійною, незалежною від свавілля власника, хоч ці відносини можуть ґрунтуватися на договорі, однак власник вимушений домовлятися, а орендодавець не має такого обов'язку. Якщо за договором оренди на орендодавця покладаються певні обов’язки (зробити капітальний ремонт речі тощо), то на власника речі, обтяженої чужими правами, покладається обов’язок терпіти вплив на його річ інших осіб, які мають сервітутне право.
Сервітут припиняється у разі:
поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;
відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;
спливу строку, на який було встановлено сервітут;
припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту (тобто, якщо потреби у житлі або в іншої речі можуть бути задоволені іншим способом);
невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.
2.3. Емфітевзис – право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, що виникає на підставі договору між власником та землекористувачем (засівати, знімати врожай, пасти худобу тощо). Власник має право отримувати плату та зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві. Емфітевзис може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування. Строк встановлюється договором, але якщо він не визначений – то кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш як за один рік. У договорі визначаються обов’язки землекористувача використовувати землю за призначенням, сплачувати плату. Власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав. Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом. У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах. Землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі. У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.
Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:
поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
спливу строку, на який було надано право користування;
викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.
за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Відмінність емфітевзису від оренди полягає у більшої правової захищеності землекористувача від свавілля власника. Власник не може відмовитися від емфітевзису, він може тільки викупити це право та тільки у разі, якщо землекористувач продає це право. Емфітевзис спрямований на те, щоб землекористувач відносився до землі як до власної, поліпшував її, від цього залежить й ціна на продаж права користування.
2.4. Суперфіцій – право на забудову – надання власником землекористувачу права будівництва на земельній ділянці промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель та їх експлуатації. Суперфіцій виникає на підставі договору або заповіту, це право може бути відчужене землекористувачем або передаватися у порядку спадкування. Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею та, якщо передбачено договором, має право на частку від доходу землекористувача від збудованих промислових об’єктів.
Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою. Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. У разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.
Відмінність суперфіцію від оренди полягає у більшої правової захищеності землекористувача від свавілля власника. У землекористувача виникає право власності на забудову та він може її продати, викупити земельну ділянку тощо. Однак залежність землекористувача від власника залишається, у разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення, а землекористувач може звернутися до суду, якій може постановити рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки або інше справедливе рішення.