Список рекомендованої літератури

1. Анвельт М.Ю. и др. Электротехника /Под ред. B.C. Пантюшина. – М.: Высшая школа, 1976. – 382 с.

2. Борисов Ю.М., Липатов Д.И. Общая электротехника. – М.: Высшая школа, 1974. – 485 с.

3. Гершунский Б.С. Основы электроники и микроэлектроники: Учебник. – 4-е изд., перераб. и доп. – К.: Выща шк., 1989. – 423 с.

4. Глазенко Т.А., Прянишников В.А Электротехника и основы электроники. – М.: Высшая школа, 1996. – 320 с.

5. Дьяконов В.И, Абраменкова K.B. MATHCAD & PRO в ма­тематике, физике и Internet. – М.: Нолидж, 1999. – 503 с.

6. Иванов И.И., Равдоник B.C. Электротехника. – М.: Выс­шая школа, 1984. – 375 с.

7. Карандаков Г.В., Кривенко В.І. Конспект лекцій з дисципліни «Електротехніка, електроніка і мікропроцесорна техніка». – Київ, НТУ. 2006, 2008. – 220 с.

8. Карлащук В.И. Электронная лаборатория на IBM PC. – М.: Солон – Р, 2000.– 506 с.

9. Методичні вказівки до виконання розрахункових завдань модульного контролю з дисципліни «Основи електротехніки і електроніки». Для студентів денної форми навчання, напряму підготовки «Комп’ютерні науки». Укл. Кривенко В.І. – К.: Вид-во Київського національного університету культури і мистецтв, 2008. – 65 с.

10. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Основи електротехніки і електроніки». Для студентів денної форми навчання, напряму підготовки «Комп’ютерні науки». Укл. Кривенко В.І. – К.: Вид-во Київського національного університету культури і мистецтв, 2008. – 84 с.

11. Общая радиотехника/ М.М.Могилевский, И.Д.Анохина, Н.И.Бревда – К.: Вища шк. Головное изд-во., перераб. и доп. – 1985. – 287 с.

12. Основи електротехніки і електроніки: Робоча програма для студентів денної форми навчання, напряму підготовки «Комп’ютерні науки» за індивідуальними планами навчання фахового випрямування «Програмне забезпечення автоматизованих систем» Укл: Кривенко В.І., – К.: Вид-во Київського національного університету культури і мистецтв, 2008. – 63 с.

13. Паначевний Б.1. Електротехніка. – Харків: Торнадо, 1999. – 288 с.

14. Прянишников В.А. Электроника. – СПб. КОРОНАпринт, 1998. – 400 с.

15. Сборник задач по электротехнике и основам электрони­ки / Под ред. B.C.Пантюшина. – М.: Высшая школа, 1979. – 253 с.

16. Сборник задач с решениями по общей электротехнике / Под ред. В.К.Пономарёва. – М.: Высшая школа, 1972. – 184 с.

17. Харченко В.М. Основы электроники: Учеб. пособие для техникумов. – М.: Энергоиздат, 1982. – 352 с.

1 Дисипація (лат. dissipatio – розсіювання).

1 На рис. 1.32–1.35 номери позицій на виносках відповідають послідовності кроків побудови.

1 На відміну від кіл постійного струму в колах змінного струму активний опір прийнято позначати буквою r. Поведінка активного опору на змінному струмі інша ніж на постійному. При проходженні змінного струму через провідник навколо нього утворюється магнітне поле, яке взаємодіє з електронами провідника і витискає їх із центра до поверхні. Тому при проходженні змінного струму через провідник, площа його поперечного перерізу використовується не повністю і, відповідно, опір провідника збільшується. Цей ефект тим яскравіший, чим вища частота. Тому провідники для високочастотних струмів для економії матеріалу роблять порожнистими. Отже тільки для низьких частот можна вважати, r ≈ R. Із збільшенням частоти активний опір стає частотнозалежним.

1 Робота електромашинних генераторів основана на законах електромагнітної індукції і електромагнітних сил.

Генератор змінного струму складається з двох основних частин – ротора, що обертається і нерухомого статора. На роторі знаходяться полюси електромагніту, обмотка якого живиться від допоміжного джерела постійного струму невеликої потужності. Полюси створюють магнітний потік машини. На циліндричному статорі в пазах розташована основна обмотка генератора, в якій індукується змінна ЕРС.

Статор і ротор сталеві. Магнітний потік Ф на всьому шляху проходить через феромагнітний матеріал, крім двох повітряних зазорів, що відділяє ротор від статора. При обертанні ротора з постійною швидкістю  в кожному провіднику обмотки статора виникає ЕРС e = Blv.

Активна довжина провідника l і лінійна швидкість обертання v – постійні. Характер зміни ЕРС визначається законом розподілу магнітної індукції В в повітряному зазорі. Для отримання синусоїдальної ЕРС форма полюсів ротора виконується такою, щоб повітряний зазор збільшувався від осі полюса до периферії за синусоїдальним законом.

2 Початок періоду – точка зміни від’ємних значень на додатні.

3 Використана заміна: sin (t – 90) = –cos t.

1 Використовується формула Ейлера: cos α + j·sin α = e ^jα

1 У зв’язку із специфікою ідентифікації змінних в MathCAD тут і далі в наведених прикладах не вживаються загальноприйняті в електротехніці позначення, зокрема позначення комплексних величин. Тому у витягах із робочих листків MathCAD слід орієнтуватись за контекстом і логікою розрахунку. Так, тут і далі для позначення уявної одиниці у вихідних даних використовується «j», а в результатах – «і».

1 Кругова діаграма уявляє собою векторну діаграму, побудовану для послідовного кола з активним опором r і реактивним опором Х. Діаграма має вид прямокутного трикутника, гіпотенузою якого є вектор прикладеної до кола напруги, а катети – це вектори падінь напруг на активному і реактивному опорах, між якими завжди зберігається кут 90. Гіпотенуза такого трикутника є діаметром півкола, по якому буде переміщуватись кінець вектора падіння напруги на активному опорі при зміні співвідношень між величинами активного та реактивного опорів.

1 На рисунку пари векторів U_L і U_C, U_r і U для більшої виразності показані подвоєними лініями.

2 Вираз називається імпедансом послідовного контуру.

1 Для наочності значення на наведеному графіку залежності I = I(ω) збільшені у 5000.

1 Отже термін фаза в електротехніці позначає два різних поняття: 1. фазовий кут, що визначає миттєве значення синусоїдальної величини; 2. складову частину трифазного кола.

1 Струми промислової частоти від 0,05 до 0,1 А є небезпечними, а струми більше за 0,1 А можуть призвести до смерті.

1 Відзначимо, що оскільки конденсатор в цьому прикладі є джерелом електроенергії, напрямок напруги на ньому співпадає із напрямом струму розряду, і тому в рівнянні u_C включене із знаком «–».

1 Тороїд - провід, навитий на тор (бублик).

1 Мучник, А. Я. Общая электротехника: учебник для вузов / А.Я. Мучник, К.Л. Парфенов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М. : Высш. шк., 1967. - 446 с.

1 Електротехнічна сталь відноситься до магнітом’яких матеріалів – феромагнітних матеріалів з вузькою петлею гістерезису, що обумовлює незначні витрати енергії на перемагнічування.

1Для одного витка: ;

для катушки з w витків: .

1 Прийнята система позначення груп з’єднання пов’язана з наочним зображенням зсуву фаз годинниковими стрілками циферблату. Вектор лінійної напруги первинної обмотки співпадає з хвилинною стрілкою, що показує на 12. Вектор напруги вторинної обмотки співпадає з годинною стрілкою. Тоді число, на яке вказує годинна стрілка, визначає групу з’єднання.

2 Змінний магнітний потік Ф індукує в сталевому осерді вихрові струми (струми Фуко), що замикаються в площині, перпендикулярній до осі потоку. Ці струми викликають нагрів сталі і призводять до втрат потужності. Крім того виникають втрати, що обумовлені явищем гістерезису при періодичному перемагнічуванні сталі. Сумарні втрати називають магнітними втратами або втратами в сталі. Величина цих втрат визначається за емпіричною формулою Р_м = [_вf²B_m² + _гfB_m²]G, де f – частота перемагнічування, _в, _г – емпіричні коефіцієнти; B_m – макс. магнітна індукція; G – вага магнітопроводу.

2 Треба розрізняти поняття «дослід короткого замикання», який проводиться при зниженій напрузі і номінальних струмах в обмотках, і аварійний «режим короткого замикання».

1 ЛАТР – лабораторний автотрансформатор.

1 Кругова швидкість ротора в швидкохідних машинах досягає значенні 150 – 160 об./сек. При цих швидкостях застосовувати ротори з явно вираженими полюсами не можна за умови механічної міцності

1 У машин з циліндричним ротором повітряний зазор всюди однаковий і магнітна провідність не залежить від положення осі полюсів ротора. Це значно полегшує аналіз явищ в працюючій синхронній машині.

1 Взаємодія провідників обмотки ротора з власним полем по тій же причині не викликає гальмівного моменту при будь-якому характері навантаження генератора.

1 Більшість синхронних генераторів розраховують для роботи з соs = 0,8 (інд.).

1 Терміни «синхронний, синхронізація» вживається і до визначення типу електричної машини і до визначення процесу узгодження роботи синхронного генератора із електричною мережею.

1 Як щітки використовується спресована суміш графіту з мідним або бронзовим порошком.

1 Якщо розташувати долоню лівої руки так, щоб силові лінії магнітного поля входили в долоню, витягнуті пальці долоні – напрямок струму в провіднику, то великий палець долоні вказуватиме напрямок електромагнітної сили, що діє на провідник з боку магнітного поля.

1 Для оцінки властивостей механічних характеристик використовують поняття жорсткості характеристики. Жорсткість механічної характеристики визначається за виразом β = dМ /dn, де dМ – зміна моменту двигуна; dn – відповідна зміна частоти обертання. Для лінійних характеристик значення β залишається постійним, для нелінійних – залежить від робочої точки. Використовуючи це поняття, характеристику паралельну осі абсцис можна якісно оцінити як абсолютно жорсткою (β = ∞); наведену на рис. 7.65 – жорсткою; при β ≠ const – характеристика м'яка.

1 U_я – напруга, яка безпосередньо прикладається до якоря. У разі відсутності у колі живлення якоря додаткових опорів і реостатів до якоря безпосередньо прикладається U_жив.