- •Зм 2. Електричні кола змінного струму 54
- •Зм 3. Трифазні електричні системи 98
- •Зм 4. Перехідні процеси в електричних колах 121
- •Зм 5. Магнітні кола 136
- •Зм 6. Трансформатори 153
- •Зм 7. Електричні машини 177
- •Додаток 236
- •Список рекомендованої літератури 239 Передмова
- •Електротехніка Вступ
- •Зм 1. Електричні кола постійного струму
- •1.1. Елементи і режими роботи електричних кіл.
- •1.1.1. Закон Ома для ділянки кола.
- •1 .1.2. Напруга на клемах джерела.
- •1.1.3. Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца.
- •1.1.4. Режими роботи електричних кіл.
- •1.1.5. Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- •1.1.6. Способи з’єднання споживачів
- •1.1.7. З’єднання гальванічних елементів живлення.
- •1.1.7.1. Послідовне з’єднання гальванічних елементів.
- •1 .1.7.2. Паралельне з’єднання гальванічних елементів.
- •1.1.7.3. Змішане з’єднання гальванічних елементів.
- •1.2. Розрахунок електричних кіл постійного струму.
- •1.2.1. Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •1.2.2. Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- •1.2.3. Закони Кірхгофа.
- •1.2.4. Розрахунок складних кіл постійного струму.
- •1.2.4.1. Безпосереднє використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- •1.2.4.2. Метод контурних струмів.
- •1.2.4.3. Метод вузлових напруг.
- •1.2.4.4. Метод еквівалентного генератора.
- •1.2.4.5. Метод суперпозиції.
- •1.3. Нелінійні опори в колах постійного струму.
- •1.3.1. Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- •1.3.2. Коло з двома паралельними нелінійними опорами.
- •1.3.3. Змішане з’єднання нелінійних опорів.
- •1.3.4. Приклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Електричні кола змінного струму
- •2.1. Основні поняття.
- •2.2. Синусоїдальні змінні струми.
- •2.2.1. Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- •2.2.2. Середнє значення змінного струму.
- •2.2.3. Потужність синусоїдального змінного струму.
- •2.2.4. Зображення синусоїдальних величин векторами, що обертаються.
- •2.2.4.1. Вектори, що обертаються.
- •2.2.4.2. Додавання синусоїдальних величин.
- •2.2.4.3. Векторні діаграми.
- •2.3. Елементи кіл змінного струму
- •2 .3.1. Активний опір на змінному струмі.
- •2.3.2. Індуктивність на змінному струмі.
- •2.3.3. Конденсатор на змінному струмі.
- •2.3.4. Послідовне з’єднання елементів r, l, c на синусоїдальному змінному струмі.
- •2 .3.5. Паралельне з’єднання елементів r, l, c на синусоїдальному змінному струмі.
- •2.3.6. Еквівалентний перехід від послідовної схеми до паралельної.
- •2.3.7. Змішане з’єднання елементів r, l, c на синусоїдальному змінному струмі.
- •2.4. Символічний метод розрахунку кіл синусоїдального струму.
- •2.4.1. Комплексні числа. Форми представлення та основні операції.
- •2.4.2. Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- •2.4.3. Активна, реактивна і повна потужність.
- •2.4.4. Розрахунок складних кіл змінного струму.
- •2.4.5. Значення cos .
- •2.4.6. Фазоперетворювач.
- •2.5. Резонансні явища в електричних колах змінного струму.
- •2.5.1. Резонанс в послідовному колі.
- •2 .5.2. Резонанс при паралельному з’єднанні елементів.
- •2.5.3. Резонанс при змішаному з’єднанні елементів
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Трифазні електричні системи Вступ
- •3 .1. Устрій генератора трифазного струму
- •3.2. З’єднання джерела і навантажень
- •3.2.1. Незв’язана система трифазних струмів
- •3.2.2. З’єднання «зіркою» в трифазних колах.
- •3 .2.2.1. Чотирипровідна система.
- •3 .2.2.2. Трипровідна система.
- •3.2.2.3. Потужність трифазного кола при з’єднанні «зіркою».
- •3.2.3. Розрахунок трифазного кола при з’єднанні зіркою.
- •3.2.3.1. Трипровідна система з симетричним навантаженням.
- •3.2.3.2. Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- •3.2.4. Методика розрахунку з використанням комплексних чисел.
- •З’єднання «трикутником» в трифазних колах.
- •3.2.5.1. З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- •3.2.5.2. З’єднання споживачів за схемою «трикутник».
- •3.2.5.3. Фазні і лінійні струми при з’єднанні «трикутником».
- •3.2.5.4. Потужність трифазного кола при з’єднанні навантажень «трикутником».
- •3.2.6. Комбінації з’єднань джерела і споживачів у трифазних системах.
- •3.2.6.1. З’єднання «зірка – зірка»
- •3.2.6.2. З’єднання «зірка – трикутник»
- •3.2.6.3. З’єднання «трикутник – трикутник»
- •3.2.6.4. З’єднання «трикутник – зірка»
- •3.3. Заземлення в мережах трифазного струму.
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Перехідні процеси в електричних колах Вступ
- •4.1. Закони комутації
- •4.2. Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- •4.3. Комутація напруги в rC-колі.
- •4.4. Комутація напруги в rL-колі.
- •4.5. Операторний метод розрахунку перехідних процесів.
- •4 .6. Застосування операторного методу для розрахунку та аналізу rLc-кіл.
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 5. Магнітні кола
- •5.1. Магнетизм, магніти, магнітні полюси.
- •5.2. Магнітні кола.
- •5.3. Закон повного струму.
- •5.4. Закон Ома для магнітного кола.
- •5.5. Властивості феромагнітних матеріалів.
- •5.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола.
- •5.7. Розрахунок розгалужених магнітних кіл.
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 6. Трансформатори Вступ
- •6.1. Устрій однофазного трансформатора напруги.
- •6.2. Режими роботи трансформатора
- •6.2.1. Холостий хід трансформатора
- •6.2.2. Навантажений режим трансформатора.
- •6.2.3. Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- •6.2.4. Схеми заміщення.
- •6 .2.5. Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- •6.2.6. Приклад використання схеми заміщення для спрощення розрахунків
- •6.2.7. Зміна вторинної напруги трансформатора
- •6.3. Основні практичні розрахункові співвідношення для однофазного трансформатора малої потужності.
- •6.4. Трифазні трансформатори
- •6.4.1. Групи з’єднання обмоток трифазного трансформатора.
- •6.4.2. Номінальні параметри трансформатора
- •6.4.3. Дослід короткого замикання
- •6.4.4. Дослід холостого ходу
- •6.4.5. Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора
- •6.5. Автотрансформатори
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 7. Електричні машини
- •7.1. Асинхронні електричні машини.
- •7 .1.1. Принцип дії асинхронної машини
- •7.1.2. Збудження обертового магнітного поля.
- •7.1.3. Устрій асинхронної машини.
- •7.1.4. Робочі процеси в асинхронній машині.
- •7.1.5. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна.
- •7.1.6. Режими роботи асинхронних машин.
- •7.1.7. Регулювання частоти обертання валу асинхронного двигуна.
- •7.1.8. Асинхронний лінійний двигун (лад).
- •7.1.9. Однофазний асинхронний двигун.
- •7.2. Синхронні електричні машини.
- •7.2.1. Принцип дії синхронних машин.
- •7.2.2. Устрій і принцип дії синхронних генераторів.
- •7.2.2.1. Основні частини синхронної машини.
- •7.2.2.2. Отримання синусоїдальної ерс.
- •7.2.2.3. Багатополюсні генератори.
- •7.2.3. Робочий процес синхронного генератора
- •7.2.3.1. Холостий хід.
- •7.2.3.2. Навантажений режим.
- •7.2.4. Векторна діаграма навантаженого синхронного генератора
- •7.2.5. Зовнішня і регулювальна характеристики.
- •7.2.6. Паралельна робота синхронного генератора із мережею.
- •7.2.6.1. Підключення синхронного генератора до мережі.
- •7.2.6.2. Робота синхронного генератора після включення в мережу.
- •7.2.6.3. Регулювання активної потужності синхронного генератора.
- •7.2.6.4. Обертовий момент на валу генератора.
- •7.2.7. Синхронні двигуни
- •7.2.8. Принцип роботи синхронного двигуна.
- •7.3. Машини постійного струму.
- •7.3.1. Устрій машини постійного струму
- •7.3.2. Магнітна система.
- •7.3.3. Принцип дії генератора постійного струму.
- •7.3.4. Робочий процес в генераторі постійного струму.
- •7.3.5. Реакція якоря.
- •7.3.6. Комутація.
- •7.3.7. Зовнішня характеристика.
- •7.3.8. Виникнення електромагнітного обертового моменту.
- •7.3.9. Двигуни постійного струму.
- •Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
6.3. Основні практичні розрахункові співвідношення для однофазного трансформатора малої потужності.
1. Вибір необхідного перерізу магнітопроводу здійснюється за приблизною формулою, що отримана дослідним шляхом:
де P2 = U2I2 – номінальна потужність, яку трансформатор повинен віддавати навантаженню.
2. Число витків первинної обмотки визначається через номінальне значення напруги U1, що підключається до первинної обмотки:
3. Вибір числа витків вторинної обмотки здійснюється через значення потрібної вихідної напруги U2:
4. Струм вторинної обмотки обчислюється через потужність, що споживається навантаженням Р2:
I2 = P2 / U2.
5. Потужність, що підводиться до первинної обмотки, збільшується приблизно на 10% за рахунок втрат потужності на розсіяння і нагрів трансформатора,
Р1 ≈ 1,1Р2,
тоді струм первинної обмотки:
I1 = P1 / U1.
6. Вибір діаметрів мідних проводів первинної і вторинної обмоток здійснюється для забезпечення допустимої щільності струму (δ = 2 ÷ 5 А / мм2 перерізу проводів для трансформаторів з Р2 ≤ 1000 W). Враховуючи:
S1 = I1 / δ; S2 = I2 / δ і S1 = πd12 / 4; S2 = πd22 / 4,
де S1 і S2 – перерізи проводів первинної і вторинної обмоток, значення діаметрів проводів первинної і вторинної обмоток знаходяться так:
6.4. Трифазні трансформатори
При трансформації трифазного струму використовують або три однофазних трансформатори, або трифазний трансформатор з спільним магнітопроводом для всіх трьох фаз. Останній спосіб застосовується в установках середньої та невеликої потужності. На рис. 6.16 показаний устрій трифазного трансформатора.
Т рансформатор складається із осердя (І), набраного, як і у однофазного трансформатора, із ізольованих листів електротехнічної сталі. Обмотки трансформатора розміщені на трьох стрижнях, відповідних трьом фазам. Секції однойменних фаз первинної і вторинної обмоток трифазного трансформатора завжди знаходяться на одному стрижні. Секції як первинної так і вторинної обмоток трифазного трансформатора можуть з’єднуватись «зіркою» і «трикутником».
Схему з’єднань секцій обмоток трансформатора позначають дробом або (чисельник – спосіб з’єднання секцій первинної обмотки, знаменник – з’єднання секцій вторинної обмотки).
В стрижнях 1, 2, 3 трифазного трансформатора відповідно виникають магнітні потоки ФА, ФВ, ФС, пропорційні прикладеним до первинних обмоток фазним напругам UA, UB, UC.
Так як обмотки фаз ідентичні, то будуть рівні амплітудні значення магнітних потоків ФmА, ФmВ, ФmС. Сума магнітних потоків через властивість трифазної системи ( ) також дорівнює нулю – , що дозволяє магнітопровід трифазного трансформатора робити тристрижневим.
При з’єднанні обмоток трансформатора «зіркою» або «трикутником» потрібно знати початки і кінці секцій цих обмоток. Початки секцій первинної обмотки прийнято позначати буквами А, В, С, а відповідні їм кінці – буквами X, Y, Z. Для вторинного боку відповідно а, b, c і x, y, z.
6.4.1. Групи з’єднання обмоток трифазного трансформатора.
Розглянемо трифазний трансформатор із з’єднанням секцій обмоток (рис. 6.17). Стрілками показані позитивні напрямки напруг фаз. Векторна діаграма фазних напруг секцій обмоток також представлена на цьому рисунку.
Для побудови векторної діаграми запишемо рівняння схеми рис. 6.17-а для первинного і вторинного боку:
; ;
; ;
; .
а) б)
Рис. 6.17.
Векторна діаграма схеми показана на рис. 6.17-б. Із діаграми видно, що кути між однойменними лінійними напругами складають 360º – 30º = 330º.
Розглянемо з’єднання (рис. 6.18-а). Кут між напругами UАВ і Uab тут складає 360 (напруги співпадають за фазою).
а) б)
Рис. 6.18.
Схема описується рівняннями:
; ;
; ;
; .
Векторна діаграма цих рівнянь показана на рис. 6.18-б.
Кут між однойменними лінійними напругами секцій первинної і вторинної обмоток визначає групу з’єднання обмоток трансформатора. Величину цього кута прийнято умовно показувати числом, кожній одиниці якого відповідає 30. Так для маємо групу 11 (330/30 = 11), а для маємо групу 12 (360/30 = 12)1.
Використовуючи різні схеми з’єднання секцій обмоток можна отримати різні групи з’єднання. Різноманітність груп з’єднання незручна для експлуатації трансформаторів. Тому стандарт обмежує кількість різних схем і груп з’єднань – трьома:
– 12; – 11; – 11.
Числа 12 і 11 вказують на групу з’єднання, а індекс «0» – наявність виведеної на кришку трансформатора нульової точки.
Градація трансформаторів за групами з’єднань важлива з практичної точки зору, оскільки генератори працюють на загальну лінію паралельно через трансформатори. Для паралельної роботи в лінії можна використовувати трансформатори, які мають однакові групи з’єднань.