Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
724-teoriya-jurnalistiki-moskalenko.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Теорія журналістики

Предметом інформаційної власності суб'єктів національного інформаційного простору України не можуть бути будь-які мате­ріали, що являють собою, містять у собі державні таємниці, ін­формація, поширення якої шкодить інтересам безпеки України. Поширення цієї інформації, передавання прав на неї пересліду­ються законом.

У зв'язку з цим особливого значення набуває організація за­ходів щодо координації розробки єдиної концепції розвитку телерадіоінформаційного простору України як складової части­ни усього національного інформаційного простору.

Концепція грунтується на засадах державного суверенітету України, формування інформаційного простору відповідно до національних інтересів, пріоритетності чинників, що визнача­ють духовну сферу життя в Україні і сприяють розвитку в ній обміну інформацією. Вона є моделлю взаємодії усіх елементів інформаційного середовища країни з урахуванням потреб і про­блем розвитку інформаційного ринку, інформаційних ресурсів, інформаційної індустрії. Концепція передбачає створення належ­них умов для розвитку та використання національного інформа­ційного простору (збирання, обробка, передача, зберігання, по­ширення й використання інформації, яка консолідує і гармоні­зує суспільне життя) для організаційного, технічного, фінансо­вого забезпечення, захисту інформаційного простору України. В основу концепції покладено такі принципи: 1- Національний інформаційний простір — це упорядкована сукупність об'єктів, суб'єктів та зв'язків між ними, які функціо­нують і взаємодіють на основі єдиних принципів та правил за­безпечення інформаційних потреб особи, суспільства і держави. Він є багатокомпонентною системою, що складається з організа­ційної, адміністративної, творчої, матеріально-технічної струк­тур, відображає рівень інтелектуального обміну в суспільстві, його спрямованість і динаміку розвитку.

2. Держава виступає гарантом суверенітету і цілісного функці­онування, розвитку і захисту національного інформаційного про­стору відповідно до завдань і під державним управлінням та кон­тролем основних суб'єктів, належної бази і державних економіч­них важелів для здійснення регулятивного впливу на відносини в інформаційній сфері суспільства.

3. Державна інформаційна політика як один із найважливі­ших напрямів внутрішньої та зовнішньої політики України пок-ликана забезпечити можливість реалізації нової економічної, організаційно-управлінської і науково-технічної моделі функці-

48

Інформаційний підхід у журналістиці

онування засобів масової інформації з метою задоволення гро­мадських та індивідуальних потреб у межах єдиного інформацій­ного простру нашої країни. Його формування і розвиток, ефек­тивне використання в інтересах суспільства, держави та її грома­дян залежить від повноти і досконалості нормативно-правової бази, відповідних організаційно-управлінських рішень.

  1. Національний інформаційний простір існує і розвивається в тісному взаємозв'язку із соціальними інститутами, які діють у державі, рівнем прав і свобод, обов'язків та відповідальності гро­мадян, соціально-економічних відносин, а також залежно від наявності умов для створення, накопичення та ефективного ви­користання сукупного інформаційного ресурсу.

  2. Національний інформаційний простір на сучасному істо­ричному етапі є складовою частиною політичної, економічної, соціальної, культурної і духовної інтеграції українського суспіль­ства. Ступінь його розвитку суттєво визначає роль і місце Укра­їни у світовому співтоваристві.

  3. Відкрите суспільство з власним інформаційним простором неминуче тяжіє до виходу у світовий інформаційний простір, до проникнення в інформаційний простір інших суверенних дер­жав. Національний інформаційний простір, будучи складовою частиною світового інформаційного простору, зберігає свою повну функціональну автономність і притаманну йому національну са­мобутність.

  4. Національний інформаційний простір України не обмежу­ється державним кордоном. Він охоплює також її юридично виз­начені об'єкти за кордоном, призначені як для поширення ін­формації про події в Україні, так і для одержання інформації про події в інших країнах і поширення її в державі. Він також вклю­чає повноцінний і динамічний інформаційний обмін між цими об'єктами, інформаційний обмін кожного об'єкта з "центром", має формувати адекватну позицію країни щодо політичних та еко­номічних процесів у різних регіонах планети та загалом у світі.

Завдяки проведеній за роки незалежності законотворчій ро­боті в Україні здебільшого створено правове поле інформаційної діяльності, яка здійснюється на основі законодавства України про інформацію, пресу, телебачення і радіомовлення, охорону державних таємниць, культуру та видавничу справу, відповідно до міжнародного законодавства.

Правовою базою концепції є Закони України "Про інформа­цію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Укра­їні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду

49

Теорія журналістики

України з питань телебачення і радіомовлення", "Про інформа­ційні агентства5', "Про видавничу справу" та інші нормативи акти, що стосуються інформації та інформаційної діяльності. Нг їх основі відбувається становлення і розвиток системи суб'єкті! національного інформаційного простору, а також відповідній державних управлінських структур.

Концепція передбачає, зокрема, побудову чіткої структура телерадіомовних каналів, програмне наповнення яких відповідає загальнонаціональним інтересам, інтересам регіонів та окремш міст і районів країни.

З цією метою передбачено функціонування трьох телевізійних та чотирьох радійних загальнонаціональних каналів; шести регіо­нальних каналів телебачення та восьми радіомовних; відповідну кількість обласних та місцевих каналів теле- і радіомовлення.

Концепція передбачає збереження і подальший розвиток уні­кальної національної телекомунікаційної мережі, яка склада­ється з 11 тис. км багатоствольних РРЛ, 195 потужних телеві­зійних передавачів і ретрансляторів, 99 станцій супутникового прийому. В усіх обласних центрах та у більшості великих міст України розташовано 69 потужних багатопрограмних телеві­зійних станцій.

Концепція передбачає розвиток міжнародних зв'язків Украї­ни в сфері електронних засобів масової інформації та законодав­че врегулювання діяльності зарубіжних телерадіокомпаній, за­безпечення трансляції українських телепрограм на Молдавію, розробку проектів трансляції програм Українського телебачення на райони компактного проживання українців в СНД.

Основною проблемою для споживача інформації є її добір. Окрема людина, колектив, установа здатні сприйняти і перероби­ти лише невелику частку того гігантського масиву повідомлень, які виникають щосекунди. Так, у середньому аудиторія встигає ознайомитися з четвертою частиною газетного матеріалу.

Необхідно вести мову про якийсь мінімум корисної інформа­ції, без якої споживач не може існувати у цьому світі.

Потреба в інформації визначається соціальною роллю люди­ни, її обов'язками і способом життя. На основі потреб форму­ються інформаційні інтереси — прагнення одержати саме ту ін­формацію, яка необхідна для виконання соціальних ролей і за­вдань. Найчастіше споживач чітко усвідомлює, що йому потріб­но для досягнення тієї чи іншої мети, і свій пошук веде з орієн­тацією на певні результати. Наприклад, абітурієнт уважно вив­чає правила прийому у вузи, працівник сільського господарства

50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]