Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
724-teoriya-jurnalistiki-moskalenko.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Теорія журналістики

Пошукова журналістика

Пошукова журналістика виникла в середині минулого століт­тя в Англії. Всім відомо, що журналістика не задовольняється лише роллю передавача інформаційних повідомлень. Йдеться про те, що ЗМІ бажають перевіряти інформацію, піддавати інформа­цію, що надходить, незалежній експертній оцінці, відшліфовува­ти цю інформацію за допомогою додаткових розслідувань. Тут працівники ЗМІ виконують роль кримінального детектива, кот­рий веде слідство. Цей метод полягає у розшуковуванні всіх до­ступних джерел інформації. Формою дегенерації такої журналіс­тики є журналістика чисто негативного висвітлення проблеми, при якому чим більше розшукують, тим більше натрапляють на негативне.

Журналістика розслідування

Журналістика розслідування є вищою формою пошукової жур­налістики. Вона прийшла з Америки в кінці XIX ст. і була пере­дусім розроблена Йозефом Пулітцером. її мета полягає в тому, щоб за допомогою політичних викриттів виконувати суспільну функцію критики та контролю. Працівники ЗМІ тут виконують функції охоронців громадських інтересів. Методи, які викорис­товуються, є не тільки ортодоксальними за певних умов, а іноді бувають навіть нелегальними. Завдяки журналістиці розслідування широкій громадськості СІЛА стали відомими факти «Уотергейт­ского скандалу», що призвело до відставки президента Ніксона. Негативним у такій журналістиці є «журналістика смертного ви­року», яка несправедливо засуджує людину.

Журналістика інтерпретації

Потреба у роз'ясненні та поглибленні інформаційних пові­домлень через їхні взаємозв'язки, першопричини вимагає пев­ного аналізу, котрий би інтерпретував факти за допомогою різноманітних пояснювальних матеріалів. Роль працівників ЗМІ полягає тут у виконанні функції коментатора, аналітика. Журна­лістика інтерпретації змушує журналістів активно займатися по­яснювальною роботою, висувати власні думки, розставляти суб'єк­тивні акценти, не подаючи при цьому свою позицію як останню інстанцію. Негативною формою такої журналістики є журналіс­тика маніпулювання, користуючись якою працівники ЗМІ ін­терпретують факти, виходячи лише із своїх власних інтересів.

Точна журналістика

Говорячи про точну журналістику, необхідно згадати про сус­пільствознавчу журналістику, тому що працівники ЗМІ, які пра­цюють у цій галузі, використовують методи соціології. Вони ви-

70

Інформаційний підхід у журналістиці

конують тут роль дослідників, аналізуючи громадську думку, ро­блячи висновки щодо стану суспільства та створюючи емпіричні банки даних для знаходження фактів, що підтверджуються на­уково. Проблема, щоправда, тут полягає в тому, що дуже мало працівників ЗМІ мають освіту соціолога. Існує також небезпека того, що вони будуть видавати інформацію дуже академічно.

Педагогічна журналістика

Ще з доби просвіти, з XVIII ст., існує думка, що журналістика має виконувати функцію освіти та виховання людей. У цьому випадку роль працівників ЗМІ полягає у виконанні функції про­світянина, вчителя. Передусім йдеться про науковий стан речей у світі, котрий, зрозуміло, потрібно пояснювати. Необхідно спро­стити комплексні взаємозв'язки. Це скорочення комплексності, коли переплетіння фактів є дуже складним, повинна передусім вирішувати наукова журналістика. Небезпека полягає у тому, що кожна концепція, котра виступає на сторінках преси із вказу-вальними орієнтирами, може перетворитися на менторську журна­лістику.

Адвокатська журналістика

Іноді журналістика повинна заступатися за будь-яку партію, передусім, тоді, коли відома кричуща несправедливість та коли обмежується постачання інформацією соціальних груп населен­ня. Така адвокатська журналістика походить від авторів соціаль­них репортажів у Англії в XIX ст. Таким був «шалений репортер» Егон Ервін Кіш, що працював у Празі. Адвокатська журналісти­ка хоче формувати солідарність у суспільстві. Тут роль працівни­ків ЗМІ полягає у виконанні функції захисника громадських прав. Правда, тут існує небезпека набуття працівниками ЗМІ місіонер-ських звичок.

Журналістика розваг

Журналістика розваг концентрується на розповідях про різні історії та події з особисто-конкретною перспективою. Вона хоче розслабляти та розважати споживачів. Роль працівників ЗМІ поля­гає тут у виконанні функції конферансьє та розважальника. Фак­ти подаються ненав'язливо в емоційно-хвилюючому плані. Прав­да, існує небезпека, що концепція гонитви за усім приватним, інтимним може призвести до журналістики обливання брудом.

«Нова» журналістика

Під назвою «нова» журналістика мають на увазі літературну журналістику. Це поняття прийшло з Америки, у певній мірі як реакція на суху, дистанційовану англосаксонську журналістику новин. У романських країнах, наприклад Італії або Франції, в

71

Теорія журналістики

слов'янських країнах — Росії або Чехії, без сумніву, також в Ук­раїні, літературна журналістика має давню традицію. «Нова» журналістика хоче досягти гармонії напруження уваги та розва­жання читачів. Методами цього є відхід від сталих форм, певне стилістичне розшарування. Небезпека тут у тому, щоб така жур­налістика не перетворилася на мовну «фікцію».

Отже, ми з'ясували найважливіші концепції передачі інфор­мації. Наведені концепції навряд чи можна зустріти у чистому вигляді. Більшість ЗМІ обирають поєднання цих концепцій. Якщо всі ці концепції стоять на службі просвіти та гарантування осо­бистих прав кожної людини, емансипації її думки, то тоді ЗМІ розумно використовують своє природне призначення.

Дещо детальніше зупинимося на ролі ЗМІ у соціальній орієн­тації мас і соціальному управлінні.

Покликання журналіста визначається характером, природою, суспільним призначенням самих засобів масової інформації.

Журналістика, як відомо, належить до явищ надбудовного характеру. Будь-яке суспільство має свій базис і свою надбудову. Під базисом розуміють сукупність виробничих відносин, які ста­новлять економічну структуру суспільства. Базис, тобто еконо­мічний лад суспільства, породжує відповідну надбудову — влас­тиві даному суспільству форми суспільного життя, його держав­ний устрій, правові, моральні, художні, філософські погляди, а також організації й установи, в яких здійснюється ця громадська і політична діяльність людей.

Журналістика як засіб управління соціальними процесами належить до того виду діяльності, в якому реалізується, знахо­дить свій практичний вияв громадська діяльність людей. Засоби масової інформації і відповідно журналістика як певний вид сус­пільної діяльності існували не завжди. Вони з'явилися на певно­му етапі розвитку суспільства. Виникнення преси, а згодом ін­ших засобів інформації зумовлено багатьма факторами і, насам­перед, розвитком продуктивних сил та потребами вдосконален­ня суспільних зв'язків.

Журналістика відіграє важливу роль в управлінні суспільст­вом. Вона, як уже підкреслювалось, дуже тісно зв'язана з усіма формами суспільної свідомості.

Відомо, все те, що має, чим багате суспільство, що необхідно для його життя і розвитку, люди створюють своєю працею. Вони вступають у різного роду відносини, утворюють соціальні спіль­ності. Вони керуються в своїй діяльності певними ідеями, нор­мами, принципами. Саме від того, як підготовлені люди для ви-

72

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]