- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Нормативна база діяльності преси
передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;
юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;
місцезнаходження редакції.
Реєструючий орган має право зажадати від засновника подання документів, якими підтверджується цивільна правоздатність та дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо).
При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати від засновника чи співзасновників подання інших відомостей і документів.
Принципово важливо, як бачимо, що Закон встановлює реєстраційний метод, а не метод дозволу створення засобів масової інформації.
За своєю значущістю поряд із Законом про власність, цей, очевидно, можна назвати одним із найголовніших законів. Чому? А тому, що обидва належать до розряду так званих конституційних законодавчих актів, що визначають основи побудови правового громадянського суспільства. Є дві основні свободи. Свобода праці, яка означає, що людина вільна вибирати, де, як і до чого докласти свої зусилля і здібності, щоб максимально реалізувати себе і принести найбільшу користь іншим. Ця свобода пов'язана з різноманітними формами власності. І друга з двох основних свобод людини — свобода її духовного «я», свобода мати, висловлювати, поширювати свої погляди, думки, переконання. Обидві ці свободи — економічна і політична — підтримують одна одну, а одна без іншої неповна, неповноцінна.
З чого починалися похмурі часи нашої післяжовтневої історії? На третій день після більшовицького перевороту, 27 жовтня (10 листопада) 1917 р. за підписом Леніна був опублікований «Декрет про пресу», у якому було записано: мовляв, як тільки новий порядок зміцниться, то усілякі адміністративні впливи на пресу будуть припинені, для неї буде встановлена повна свобода у межах відповідальності перед судом, згідно з найпрогресивні-шим у цьому розумінні законом.
Це були просто декларативні слова, а на практиці нова влада почала з того, що заткнула рот пресі.
Одним словом, за всієї різноманітності політичних свобод, свобода преси є головним гарантом конституційності демократичного ладу.
Які ж умови необхідні для того, щоб Закон про ЗМ1 став ре-
95
Теорія журналістики
ально діючим правовим документом? Потрібні принаймні дві умови. Одна стосується галузі права, інша — галузі моралі, політичної культури, професійної етики журналіста.
Закон функціонує не ізольовано, а у взаємодії з багатьма іншими правовими актами, такими як Закони про власність (про що йшлося вище), про громадські організації та ін., які вже прийняті або будуть прийматися. У кримінальному і цивільному законодавствах мають з'явитися статті, що повинні ясно і чітко вказувати, як треба реагувати на порушення Закону про пресу. У самому ж Законі є лише одна стаття (ст. 37. «Спростування інформації»), яка передбачає відшкодування громадянину моральних збитків.
Якщо говорити про законодавче забезпечення свободи слова в Україні, його повноту і недостатність, то насамперед зауважимо, що найбільш важливою передумовою існування політичних свобод, в тому числі свободи слова, є конституціоналізм. Однак Конституція сама по собі не здатна гарантувати реальний рівень цих свобод. У XX ст. відомо немало прикладів, коли тиранія діяла під прикриттям демократичної Конституції.
Таким чином, лише реально діючий державно-правовий механізм, основними принципами.існування якого є: влада закону, а не окремих осіб, поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, правління конституційних органів, а не окремих індивідуумів, - може забезпечити можливість реалізації свободи слова.
Для поглибленого засвоєння нормативної бази діяльності журналістики необхідно звернутися до деяких міжнародних документів, які наводяться нижче.
Діяльність Ради Європи у галузі засобів масової інформації (ЗМІ)
(Департамент з прав людини Ради Європи, Страсбург, 1993).
Міжурядова робоча програма Ради Європи у галузі ЗМІ була прийнята у 1976 р. Але ще до прийняття цієї програми було проведено багато міжурядових заходів, які були відповіддю на доповіді, рекомендації і резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. Ці документи, так само, як і симпозіуми, організовані асамблеєю, свідчать про постійний інтерес з боку парламентаріїв до діяльності ЗМІ, які є «важливим інструментом демократії».
З 1981 р. міжурядова робоча робота Ради Європи у галузі ЗМІ зосередилась у рамках її Департаменту з прав людини.
96
Нормативна база діяльності преси
Керівний комітет із засобів масової інформації (CDMM)
Комітет Міністрів Ради Європи доручив виконання робочої програми з засобів масової інформації Керівному комітету із ЗМІ, який складається з експертів, що їх призначили уряди країн — членів Ради Європи. У цій роботі також беруть участь Комісія Європейських Співтовариств та представники Парламентської асамблеї Ради Європи. Крім того, Ватикан, Хорватія, Північна Рада Міністрів, організація «Аудіовізуал EVREKA», Асоціація комерційного телебачення Європи (ACT) та Європейська теле-та радіомовна спілка (EBU) мають компетенцію «спостерігача» у Комітеті.
Робота Керівного комітету з засобів масової інформації (CDMM) спрямована на розвиток співробітництва між країнами — членами Ради Європи у галузі ЗМІ з метою подальшого зміцнення свободи поглядів та інформації у плюралістичному демократичному суспільстві, а також вільного обміну інформацією та ідеями.
Керівному Комітету з засобів масової інформації (CDMM) доручено готувати Європейські конференції міністрів щодо політики ЗМІ, які надають можливість уповноваженим міністрам обговорювати питання обопільного інтересу, розробляти директиви спільної політики стосовно основних проблем та закладати майбутні пріоритети європейського співробітництва у галузі ЗМІ в рамках Ради Європи.
Засоби масової информацщ демократія та захист прав людини. Європейська конвенція з прав людини (1950)
Свобода поглядів та інформації, яка лежить в основі діяльності Ради Європи у галузі ЗМІ, гарантується Європейською Конвенцією з прав людини (ст. 10):
1. Кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування радіомовлення, телебачення або кінопід-приємств.
97